КОПІЯ
СПРАВА № 1-62 2007 рік
ВИРОК
ІМ”ЯМ УКРАЇНИ
10 грудня 2007 року Іллінецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Дєдова М.С.
при секретарі Самарській Г.І.
адвоката ОСОБА_20,ОСОБА_21
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Іллінці справу про обвинуваченняОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уроженця с. Джупинівка, Іллінецького району, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, пенсіонера, працюючого водієм швидкої допомоги Іллінецького РТМО, раніше не судимого
по статті 125 ч.2 КК України
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 26 серпня 2006 року, біля 7-ої години ранку, на грунті неприязних, недобросусідських відносин, під час вияснення відносин із-за неприв'язаного собаки, зайшов у двір потерпілоїОСОБА_2, яка проживає в АДРЕСА_2 і дерев'яною палицею, яка була в нього в руках, умисно наніс ОСОБА_2два сильних удари в область голови зверху. А коли вона закрила голову руками, то ОСОБА_1 цією ж палицею наніс їй удар в ліву частину грудної клітки.
Від ударів палиця розламалась, вона впала на землю, а ОСОБА_1 припинив подальше її побиття і вибіг на дорогу, побачивши жінок, які прийшли до неї копати картоплю.
Своїми діями ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_2умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я у вигляді струсу головного мозку, гематоми в тім'яній ділянці голови та забою м'яких тканин грудної клітки.
Свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині підсудній ОСОБА_1 не визнав повністю і пояснив, що проживає з потерпілою по сусідству, з того часу як вони купили біля нього будинок. Десь з пів-року він з ОСОБА_2в спірних відносинах через високий паркан, який збудували ОСОБА_5
26 серпня 2006 року йому випала черга пасти череду корів. Раненько до них прийшла ОСОБА_3, яка бере у них молоко. Вона розбудила їх. Дружина пішла доїти корову, а він снідав і збирався йти займати череду. О сьомій годині ранку він мав бути на полі. З свого господарства він вийшов разом зОСОБА_3і нікуди не заходив, а займав корови на вулиці після того, як господарі виганяли їх із своїх домогосподарств.
В той день він не бачив ні ОСОБА_2ні її собаки, ні жінок, що, що приходили до ОСОБА_2, ні таксі ні її чоловіка. В 6 год. 45 хвилин він вже був там, де збирають корови, перед тим, як гнати пасти.
Ніяких побоїв ОСОБА_2 він не наносив і не знає звідки вони в неї взялися.
Цивільного позову він не визнає і просить його виправдати.
Проте, вина підсуднього у вчиненні інкримінованого йому злочині повністю підтверджується дослідженими доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_2пояснила, що 26.08.2006 року її чоловік поїхав раненько в м. Ладижин за цеглою, а вона на подвір'ї чистила картоплю, поскільки в неї в цей день мали працювати люди. Біля неї бігав маленький собака “Дік”. В цей час по вулиці проходив підсудній ОСОБА_1, тримаючи в руках дерев'яну палицю, так як займав корови, оскільки в той день йому випала черга відпасати череду. Собака, не відходячи від неї став гавкати на ОСОБА_1і він взявши камінець із купи щебеню, кинув в собаку. Собака відбіг в сторону і камінець вдарив її по лівій нозі. З приводу цього вона зробила зауваження ОСОБА_1однак той неадикватно відреагував і став кричати на неї, висловлювався на її адресу брутальними словами, погрожував вбивством, а далі, взявши із тієї ж купи щебню камінь і кинув його по ній. Вона встигла забігти в будинок і закрити за собою вхідні двері об які вдарився камінець. Через короткий проміжок часу, вона з метою пересвідчитися чи пішов ОСОБА_1 відкрила вхідні двері і тільки переступила через поріг як побачила його, що стояв з правої сторони ОСОБА_1, нічого не кажучи, умисно наніс їй дерев'яною палицею два сильних удари в область голови зверху. Коли вона закрила голову руками, то ОСОБА_1 цією ж палицею наніс їй удар в ліву частину грудної клітини, при цьому висловлював погрози від удару вона впала на землю, а ОСОБА_1, як їй потім стало відомо припинив подальше її побиття і вибіг на дорогу, побачивши жінок, які прийшли до неї копати картоплю.
З приводу отриманих тілесних ушкоджень та нервового потрясіння вона перебувала на стаціонарному лікуванні в Іллінецькій центральній районній лікарні в період з 26 серпня по 18 вересня 2006 року, тобто 23 дні.
Після належних побоїв сусідка ОСОБА_4викликала міліцію, а вона велосипедом поїхала на швидку допомогу.
Вона пізніше також їздила в м. Вінницю на обстеження в обласну лікарню ім. Ющенка.
ОСОБА_1 не підходив до неї і не просив щоб помиритись.
Своїми діями ОСОБА_1Заподіяв їй матеріальну та моральну шкоду.
Матеріальна шкода полягає у витратах на лікування, що становлять в серпні-вересні 2006 року 789,06 грн., а в жовтні - листопаді 2006 року 1211 грн. 51 коп. у витратах на придбання пального автомобіля, на якому вона їздила в м. Вінницю в лікарню на обстеження, які становлять 93 гривні, та у витратах на правову допомогу, які становлять 1000 гривень.
Загальна сума матеріальних витрат становить 3093 гривні 57 коп., які вона просить стягнути з ОСОБА_1
Моральна шкода, пояснила потерпіла, полягає в завданні їй фізичного болю та страждання, які вона зазнала в результаті отриманих тілесних ушкоджень. Двадцять три дні вона перебувала на стаціонарному лікуванні і відчувала дискомфорт. В нічний час вона стала погано спати, через болі в місцях нанесення ударів, а відчуваючи біль згадувала своє жорстоке побиття. Вона втратила апетит та душевний спокій. І по даний час згадуючи описані події вона починає хвилюватись, в неї піднімається тиск, погіршується самопочуття. ОСОБА_1 в грубій формі показав свою фізичну перевагу над нею беззахисною жінкою, принизивши її в очах односельців.
Через її побиття страждала не тільки вона, а і її чоловікОСОБА_5 який на період її лікування був змушений виконувати всю хатню та іншу роботу, тому моральну шкоду вона визначає в сумі 5 тис. гривень, які просить стягнути також зОСОБА_1.
Вина підсуднього в заподіянні тілесних ушкоджень потерпілій підтверджується також відмовним матеріалом № 495 за 2006 рік, матеріалами перевірки № 193 за 2006 рік по факту отримання тілесних ушкоджень потерпілою ОСОБА_2актом судово-медичного дослідження № 2625 за 2006 рік та висновком експерта № 1204 за 2007 рік згідно яких у ОСОБА_2мали місце ушкодження у вигляді струсу головного мозку, гематоми в тім'яній ділянці голови, забою м'яких тканин грудної клітки, які належать до легких тілесних ушкоджнь, що спричинили короткочасний розлад здоров'я і виникли від дії тупого твердого предмету, можливо при нанесенні ударів дерев'яною палицею, описаною в постанові і по давності могли бути спричиненні в строк, вказаний ОСОБА_2- 26.08.2006 року та за обставин на які вона посилається у своїй скарзі.
Вина ОСОБА_1в заподіяні тілесних ушкоджень ОСОБА_2підтверджується також показами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7ОСОБА_8ОСОБА_9ОСОБА_10ОСОБА_5ОСОБА_11ОСОБА_12ОСОБА_13які підтвердили і доповнили пояснення потерпілої про те, що її ОСОБА_1 заподіяв тілесні ушкодження. Потерпіла ОСОБА_5з дня заподіяння їй тілесних ушкоджень дає послідовно пояснення, які підтверджуються рапортом оперативного чергового Іллінецького РВ від 26.08.2006 року, показами даних вказаних вище свідків, актом медичного освідування № 2625 за 2006 рік і висновком експерта № 1204 за 2007 рік, оглянутими речовими доказами - уламками палиці та камінцем.
Покази свідків ОСОБА_14ОСОБА_15ОСОБА_16 не спростовують вище наведені докази.
Свідок ОСОБА_3- є родичкоюОСОБА_1., свідок ОСОБА_17- є його дружиною. Свідки ОСОБА_18та ОСОБА_19- не можуть вказати дати коли вони бачили ОСОБА_1на пункті збору худоби.
Таким чином, оцінивши досліджені докази в сукупності, суд вважає, доведеним, що ОСОБА_1 26.08.2006 року біля 7-ої години ранку заподіяв потерпілій ОСОБА_2умисні легкі тілесні ушкодження, що српичинили короткочасний розлад здоров'я, тому його дії слід правильно кваліфікувати по ст. 125 ч.2 КК України.
Призначаючи підсудньому міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який пенсійного віку, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався і вважає, що йому слід призначити міру покарання у виді арешту та звільнити його від покарання згідно ст. 1 п. “г” Закону України “Про амністію” від 19 квітня 2007 року, так як він вчинив злочин, за який законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше п'яти років і на день набрання чинності цим законом досяг 60-річного віку.
Суд вважає, що цивільний позов в частині повернення матеріальної шкоди підлягає повному задоволенню, так як доведений поясненнями потерпілої і її представника, накладними, чеками на ліки за серпень, вересень, жовтень і листопад 2006 року, направленням № 39 на судво медичну експертизу (а.с. 4), консультативним висновком Вінницької обласної психоневрологічної лікарні від 7.09.2006 р. (а.с. 15-16), квитанціями адвокатаОСОБА_20
Що стосується відшкодування моральної шкоди то суд вважає, що позов ОСОБА_2в цій частині підлягає частковому задоволенню в сумі 3 тисячі гривень, так як потерпіла довела, що діями ОСОБА_1їй були завдані фізичні і моральні страждання, за що він і повинен нести відповідальність, але не може нести відповідальність за страждання її чоловіка.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд
ПРИСУДИВ:
ОСОБА_1визнати винним та призначити йому покарання по ст. 125 ч.2 КК України у виді двох місяців арешту.
ЗвільнитиОСОБА_1 від призначеного покарання внаслідок акту амністії, згідно ст. 1 п “г” Закону України “Про амністію” від 19.04.2007 року.
Стягнути зОСОБА_1 на користьОСОБА_2 3093 гривні 57 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 3 тисячі гривень на відшкодування моральної шкоди, а всього 6093 гривні 57 копійок.
Речові докази уламки палиці та камінець знищити.
На вирок може бути подана апеляція пртягом 15 діб з моменту його проголошення.
Головуючий: /підпис/
Вірно:
Голова Іллінецького
районного суду М.С. Дєдов