ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

24 лютого 2011 р.                                                                                   № 35/254  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Дунаєвської Н.Г.,

суддів:Подоляк О.А.,

Владимиренко С.В. –доповідач,

перевірив

касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 01.02.2011р.

у справі№35/254 господарського суду Донецької області

за позовомКомунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (Амвросіївське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства)

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

простягнення 5324грн.,

ВСТАНОВИВ:

Подана Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює вимоги до форми та змісту касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

У відповідності до ст.46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

Підпунктами "а" п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" встановлено ставку державного мита із заяв майнового характеру у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із заяв майнового характеру (25500грн.), із позовних заяв немайнового характеру 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85грн).

Згідно з приписами підпункту "г" п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" із касаційних скарг на рішення та постанови, що подаються до Вищого господарського суду України, розмір ставки державного мита складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Тоді як з доданої до касаційної скарги квитанції №18 від 11.02.2011р. вбачається, що скаржником сплачене державне мито лише в сумі 42,5грн., тоді як оспорюється постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про задоволення позову зі стягненням з відповідача на користь позивача 5324грн., тобто державне мито за розгляд касаційної скарги сплачено у розмірі 42,5грн. менше встановленого законодавством України –51грн.

Отже, додана до касаційної скарги квитанція не може вважатися документом, що підтверджує сплату державного мита у встановленому розмірі, тому касаційна скарга підлягає поверненню з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.1113 ГПК України.

Відповідно до приписів ч.3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених у п.1, 2, 3, 4 і 6 ч.1 цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

Враховуючи викладене, керуючись ст.86, п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.02.2011р. у справі №35/254 повернути скаржнику.

Головуючий суддя:Н. Дунаєвська

Судді: О. Подоляк

С. Владимиренко