ц
Справа № 2а-6402/09/0470
П О С Т А Н О В А
Іменем України
23 листопада 2010 року м. Дніпропетровськ
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чабаненко С.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до комунального підприємства Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризаціїДніпропетровської обласної ради про зобов’язання вчинити певні дії, –
В С Т А Н О В И В :
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до комунального підприємства Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризаціїДніпропетровської обласної ради з вимогами:
- постановити рішення, яким зобов'язати Комунальне Підприємство Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризаціїДніпропетровської обласної ради провести державну реєстрацію права власності на домоволодіння, яке розташовано за адресою АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1, відповідно до рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2008 року.
Представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти розгляду справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача повідомлений належним чином про час місце та дату розгляду справи, надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, однак докази на підтвердження поважності причин неприбуття в судове засідання суду не надав.
Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, а також те, що сторони не прибули в судове засідання та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України справа розглянута судом у письмовому провадженні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2008 року за останньою визнано право власності на АДРЕСА_1 та рішення набрало законної сили. Позивач звернувся до Комунального підприємства ДМБТІДніпропетровської обласної ради із замовленням стосовно проведення державної реєстрації права власності на дане домоволодіння, та рішенням від 17 грудня 2008 року їй було відмовлено в реєстрації. Позивач вважає відмову в проведенні державної реєстрації права власності незаконною та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, письмових заперечень проти позову не надав, а тому суд розглядає справу на підставі наявних в ній доказів.
Перевіривши матеріали справи суд вважає заявлені позивачем вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 17 грудня 2008 року реєстратором КП ДМБТІДніпропетровської обласної ради розглянуте замовлення 07/25231 щодо державної реєстрації права власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, на підставі рішення Індустріального районного суду від 30.10.2008 року.
Підставою для відмови в реєстрації в оскаржуваному рішенні вказується п. 3.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене Наказом Міністерства юстиції України від 18.02.2002 р. № 157/6445, яким передбачено, що: У реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо:
подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.
В рішенні реєстратором зазначено, що в процесі ознайомлення з документами, які були надані позивачем, а також документами інвентаризаційної справи, було виявлено, що при розгляді судом справи по суті не було визначено складу спадкового майна (спадкова маса), а також не залучено представника нотаріальної контори, не встановлено коло осіб –спадкоємців гр. ОСОБА_2 (померлої). Також в інвентаризаційній справі знаходиться Лист відділу комунального господарства Індустріальної районної у АДРЕСА_1 безхазяйним. Крім того, відповідач вказує на те, що позивачем не було надано правовстановлюючого документа на вищезазначене домоволодіння, на підставі якого право власності належить гр. ОСОБА_2 та в рішенні суду не вказана загальна та житлова площа житлового будинку. Також, в резолютивній частині рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30.10.2008р. зазначено, що житловий будинок літ. А-1, прибудова літ. а-1, сарай літ. Б убиральня літ. В споруди: ворота, огорожі, хвіртки, цоколя, підлягають з подальшим вводом до експлуатацію. Згідно п.1.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно, реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкті нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.
Суд зазначає, що рішення державного реєстратора відповідає вимогам діючого законодавства з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеженьпідставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав є свідоцтво про право власності на будівлю (частину будівлі), споруду.
Згідно п.5 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеженьправо власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.
Відповідно до п.1.4 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерство юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за № 157/6445 – компетенцією відповідача є виключно державна реєстрація прав власності на нерухоме майно, тобто внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв’язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно на підставі правовстановлюючих документів.
У п.2.1 Положення зазначено, що для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.
Пунктом 1.6 Тимчасового положення передбачено, що реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.
Приписами ч.2 ст. 331 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором або законом встановлено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з моменту його прийняття в експлуатацію. Якщо право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Також Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008р. №923 Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, яка діяла на час прийняття рішення відповідачкем було передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється комісією і полягає у підтвердженні нею готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, комунікацій та споруд інженерної і транспортної інфраструктури, їх інженерно-технічного оснащення та забезпечення, пускових комплексів, черг будівництва, відповідно до погодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації.
Відповідно до п.14 цієї Постанови на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації інспекція державного архітектурно-будівельного контролю протягом трьох робочих днів від дати його підписання видає замовнику або уповноваженій ним особі свідоцтво про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил за формою, затвердженою в установленому законодавством порядком Мінрегіонбудом. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата видачі зареєстрованого інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю свідоцтва (п. 15 Постанови).
Також у п.4 ч.1 ст.24 Закону України зазначено, що Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяженьу державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Проте відповідно до п.3.3 Положення у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у справі №2-2873/08 від 30.10.2008 року визнано право власності за ОСОБА_1 на житловий будинок літ. А-1, прибудова літ. а-1, сарай літ. Б убиральня літ. В споруди: ворота, огорожі, хвіртки, цоколя, підлягають з подальшим вводом в експлуатацію. Проте позивачем не були проведені певні дії щодо прийняття в експлуатацію зазначеного домоволодіння. Крім цього рішенням суду не визначено площу домоволодіння, на яке визнано право власності за позивачем, що унеможливлює встановити відповідність заявлених прав документу, що їх посвідчує.
Таким чином можна зробити висновок про правомірність відмови відповідача здійснити реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна який знаходиться по АДРЕСА_1.
Завданням адміністративного судочинства, згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства. При цьому, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чи обґрунтоване рішення, чи використані повноваження з метою, з якою це повноваження надано, та ін.
Отже, суд вважає вимоги позивачів такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відмова відповідача здійснити реєстрацію права власності за позивачами на вказане домоволодіння є правомірною.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 69-72, 86, 94, 128, 160-162, 163, 167, 186, 254 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до комунального підприємства Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризаціїДніпропетровської обласної ради про зобов’язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в порядку, встановленому ст. 186 КАС України.
Суддя С.В.Чабаненко