Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  11-159 а/11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Щенюченко

Категорія - 20        Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Драний О. П.   

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 березня 2011 року  колегія суддів судової  палати  у кримінальних справах  апеляційного  суду  Кіровоградської області у складі:

головуючого  –  судді Драного О.П.,                                             

           суддів  –   Палічука А.О., Кабанової В.В.,

  за участю прокурора  –  Черниш Г.Р.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Новомиргородського районного суду Кіровоградської області  від 13 грудня 2010  року, яким     

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт Капітанівка Новомиргородського району Кіровоградської області, українець, громадянин України, з професійно-технічною освітою, не одружений, не працюючий, військовозобов’язаний, проживаючий  за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий вироком Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 14.01.2009 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки

засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. Згідно з ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 14.01.2009 року та остаточно призначено 4 роки позбавлення волі.  

Суд визнав винним та засудив ОСОБА_2 за те, що він у ніч на 15.07.2009 року близько 24 год., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3, кримінальна справа стосовно якого виділена у окреме провадження, з корисливих спонукань, з метою незаконного заволодіння чужим майном, прийшли на територію домоволодіння, належного ОСОБА_4, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та відшукавши ключ до замка вхідних дверей літньої кухні, ОСОБА_2 відчинив вказані двері та зайшовши у приміщення, таємно викрав з нього алюмінієвий посуд: чотири каструлі ємністю 4л по ціні 60 грн. за кожну, дві сковороди по ціні 35 грн. за кожну та два друшляки по ціні 28 грн. за кожен.

У цей час ОСОБА_3 перебував на території домоволодіння     ОСОБА_4 і слідкував за навколишньою обстановкою, щоб їх незаконні дії не викрив власник. Після цього вони удвох перенесли викрадені речі на територію домоволодіння ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 та залишили їх там.

Після чого, повернувшись на територію домоволодіння ОСОБА_4, таємно викрали металеву драбину довжиною 4м та вартістю 250 грн., з місця скоєння злочину зникли та з викраденим розпорядились на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_4 матеріальних збитків на загальну суму 616 грн.

В апеляції засуджений ОСОБА_2, не оспорюючи своєї вини та кваліфікації вчиненого ним злочину, просить вирок районного суду змінити, призначивши менш сувору міру покарання, оскільки він повністю відшкодував потерпілому завдані збитки та останній не наполягав на його суворому покаранні, страждає виразкою шлунку та запаленням дванадцятипалої кишки. Крім того, має на утриманні пристарілу матір, яка також хворіє, у скоєному щиро розкаявся, а також брав активну участь у розкритті злочину.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив вирок районного суду залишити без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія  суддів  вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено матеріалами справи, досудове і судове слідство по ній проведені з дотриманням вимог ст.22 КПК України. Викладені у вироку висновки про винність засудженого ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 України,  при обставинах, вказаних у вироку суду, ґрунтуються на зібраних по справі доказах, відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оскаржуються.

Дії засудженого ОСОБА_2 правильно кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб та з проникненням у житло.

Призначаючи міру покарання засудженому, суд першої інстанції врахував  ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, не одружений, не працює, раніше судимий; обставини, які пом’якшують покарання –щире каяття та відшкодування потерпілому завданої шкоди, обставину, що обтяжує покарання –скоєння злочину у стані алкогольного сп’яніння, та з урахуванням усіх обставин справи  обґрунтовано призначив покарання засудженому в межах санкції ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України, яке є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції, а вирок суду вважає законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -

   УХВАЛИЛА:

          Апеляцію засудженого  ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2010 року стосовно ОСОБА_2  –без  зміни.

СУДДІ: