УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 18, тел. 7-34-67
Справа № 11 –151 2011 року Головуючий у 1-й інстанції: Куліш Ю.В.
Категорія ст.289 ч.2 КК України –Т.З. Доповідач: Давиденко Е.В.
У Х В А Л А
Іменем України
24 лютого 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого –судді Давиденка Е.В.
суддів Копитько Л.І., Томилка В.П.
з участю прокурора Акулової С.М.
захисника ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Київського районного суду м. Полтава від 26 листопада 2010 року, –
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Гожули Полтавського району Полтавської області, громадянин України, українець, із середньою освітою, не працює, одружений, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає в АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, –
засуджений:
- за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- за ст.289 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі без конфіскації майна.
Відповідно до ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 призначено остаточне покарання 4 роки позбавлення волі без конфіскації майна.
Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_5 у відшкодування матеріальної шкоди 1975,0 грн. та моральної шкоди –2000 грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУ МВС України в Полтавській області судові витрати в сумі 608 грн. 82 коп.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно вироку ОСОБА_4 визнаний винуватим та засуджений за злочини проти власності та проти безпеки руху і експлуатації транспорту, вчинені за наступних обставин.
05 січня 2010 року близько 02 год. 00 хв. ОСОБА_4 незаконно, шляхом пошкодження дверей, проник в гараж АДРЕСА_2, де таємно викрав майно ОСОБА_5, а саме: 2 ножних домкрата, насос, акумулятор марки «Монбат», вогнегасник порошковий, електроподовжувач довжиною 5 м., 3 автомобільні свічки, прилад для вимірювання напруги (тестер), рюкзак з текстильного матеріалу, дриль механічну, медичну аптечку, електровентилятор. 5 пластикових ящиків чорного кольору, пристрій для зарядки акумулятора, 3 господарські сумки, 1 скатертину ванілеву, 5 масажерів дерев'яних, 2 емальовані каструлі, 1 емальовану кришку, 4 пластикових ящика. Вказаними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 1037 грн. 50 коп.
Після вчинення крадіжки, ОСОБА_4, продовжуючи свої злочинні діяння, склав викрадені речі до автомобіля «ВАЗ 2101»червоного кольору д.н.з. НОМЕР_1, вартістю 12323 грн. 70 коп., який належав ОСОБА_5 та знаходився тут же в гаражі АДРЕСА_2, та незаконно заволодів цим транспортним засобом, яким розпорядився на власний розсуд, залишивши його в полі поблизу с. Шостаки. Крім того, ОСОБА_4 із двигуна названого автомобіля демонтував частину вузлів та агрегатів на загальну суму 255 грн. 02 коп.
В апеляції засуджений ОСОБА_4, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації його дій, просить обрати більш м'яке покарання, не пов'язане з позбавленням волі, врахувавши його щире каяття, активне сприяння органам досудового слідства у встановленні обставин справи, позитивні характеристики з місця проживання, тяжкий стан здоров'я у зв'язку із захворюванням на туберкульоз, а також необхідність утримувати малолітню дитину та матір похилого віку, яка також має важкий стан здоров'я. Засуджений просив пом'якшити покарання, обране щодо нього судом першої інстанції, та із застосуванням ст. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_3 про зміну вироку в частині призначення покарання щодо його пом'якшення, думку прокурора Акулової С.М., яка вважала вирок суду законним і обґрунтованим, а апеляцію засудженого безпідставною, перевіривши доводи апеляції та матеріали кримінальної справи, колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для задоволення апеляції засудженого, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 365 КПК України, висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювались і стосовно яких відповідно до вимог частини першої статті 299 та статті 301-1 КПК України докази не досліджувались, апеляційною інстанцією не перевіряються.
Суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_4 за ст.185 ч.3 КК України як таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням до приміщення, та за ст.289 ч.2 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане із проникненням до приміщення.
Відповідає вимогам ст.ст. 65, 69, 70 КК України і призначене ОСОБА_4 покарання, яке обране з урахуванням даних про особу засудженого, ступеню тяжкості вчинених злочинів та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 вчинив два тяжкі злочини, за які законом передбачено покарання до 8 років з конфіскацією майна.
Суд першої інстанції призначаючи покарання ОСОБА_4 врахував пом'якшуючи обставини, на які засуджений посилається в своїй апеляції, в тому числі щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, молодий вік, стан здоров'я, позитивні характеристики, вчинення злочину під впливом тяжких матеріальних обставин, наявність на утриманні малолітньої дитини ІНФОРМАЦІЯ_4, часткове відшкодування заподіяних збитків.
З врахуванням пом'якшуючих обставин, відповідно до вимог ст.69 КК України, суд першої інстанції призначив ОСОБА_4 більш м'яке покарання, ніж передбачено законом за вчинені ним злочини.
Колегія суддів апеляційного суду, враховуючи тяжкість вчинених засудженим ОСОБА_4 злочинів, не вбачає підстав вважати можливим виправлення засудженого ОСОБА_4 без відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі.
Саме призначене ОСОБА_4 покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.
А тому апеляція засудженого задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, –
У Х В А Л И Л А :
Вирок Київського районного суду м. Полтава від 26 листопада 2010 року щодо ОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляцію засудженого –без задоволення.
Судді:
___________ ___________ ____________ Давиденко Е.В. Копитько Л.І. Томилко В.П.