ц
Справа № 2а-13142/09/0470
П О С Т А Н О В А
Іменем України
06 серпня 2010 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чабаненко С.В.
при секретарі - Росітюк Є.В.
за участю представника позивача - Дубініна Д.В.
представника відповідача - Клементьєва О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства Дизельний заводпро стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
В С Т А Н О В И В:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства Дизельний заводз вимогами: стягнути з Відкритого акціонерного товариства Дизельний заводна користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 51024,58 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2648,63 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач не забезпечив працевлаштування інвалідів у відповідній кількості та не сплатив вчасно адміністративно-господарські санкції за не здійснення працевлаштування інвалідів, в результаті чого завдано значної шкоди державним інтересам.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що ВАТ Дизельний заводпостійно зверталося до державної служби зайнятості з проханням направляти на підприємство інвалідів для працевлаштування, давали оголошення в місцевій пресі, в інтернеті та на дошках оголошень в районних центрах зайнятості м. Кривого Рогу.
Проте, центрами зайнятості на ВАТ Дизельний заводне було направлено необхідну кількість інвалідів.
Таким чином, відповідач вважає, що ВАТ Дизельний заводна виконання ст.19, 20 Закону вжив всіх передбачених чинним законодавством заходів, зробив усе від нього залежне і можливе для забезпечення працевлаштування інвалідів і на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами інвалідів для працевлаштування, а також за відсутність інвалідів які бажають працевлаштуватись на ВАТ Дизельний завод.
Дослідивши матеріали справи та доводи сторін суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України N 70 від 31.01.2007р. на Відкрите акціонерне товариство Дизельний завод покладається обов’язок щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подавати відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів.
27.02.2009р. ВАТ Дизельний заводподали до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік (форма 10-ПІ) у якому самостійно зазначили , що середньооблікова чисельність штатних працівників ВАТ Дизельний завод , яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становить 28 осіб, а працевлаштовано лише 26 осіб інвалідів.
У зв’язку з чим сума адміністративно-господарських санкцій, яку відповідач повинен перерахувати до Державного бюджету було встановлено відповідачем в розмірі 51024,58 грн . та пеня в розмірі 2648,63 грн .
Проаналізувавши матеріали справи судом встановлено, що у 2008 році ВАТ Дизельний завод, згідно наказу №136 від 14.03.2008р. було створено 2 робочих місця, згідно наказу №519 від 05.09.2008р. було створено 11 робочих місць для працевлаштування інвалідів.
При цьому згідно звіту за формою 10-ПІ за 2008р. середньооблікова кількість
штатних працівників визначена 708 осіб та кількість штатних працівників інвалідів, які повинні були працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україніу 2008р. складає 28 осіб.
Згідно звітів форми 3-ПН, які подавались щомісячно підприємством відповідача до
Центру зайнятості на ВАТ Дизельний завод існувало від 2 до 31 вакантних посад в тому числі для працевлаштування інвалідів.
Отже, підприємством відповідача не було виконано вимогу ст.19 Закону України
Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україніщодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.
Таким чином, за 2 робочих місця, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач до 16.04.2009 року повинен був самостійно сплатити адміністративно господарські санкції у розмірі 51024,58 грн.
Дана сума заборгованості по адміністративно господарських санкціях підтверджується документом - звіт за формою 10-ПІ від 27.02.2009р. за 2008 рік, розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій.
Розмір пені у сумі 2648,63 грн. підтверджується Розрахунком пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україніпідприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.
Згідно до ст. 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації.
Відповідно до п. 10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314 - працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.
Пунктом 11, 12 Положення місцеві органи соціального захисту населення: виявляють інвалідів, які бажають працювати і спроможні реалізувати свої здібності та можливості на підставі індивідуальних програм реабілітації; щомісячно надсилають державній службі зайнятості списки інвалідів, які виявили бажання працювати, із зазначенням професій, спеціальностей; подають державній службі зайнятості заявки на професійне навчання інвалідів; ведуть інформаційний банк даних про інвалідів, які працюють і бажають працювати.
Державна служба зайнятості: веде облік інвалідів, які звернулися за допомогою у працевлаштуванні; веде облік робочих місць підприємств, на які можуть бути працевлаштовані інваліди; сприяє працевлаштуванню інвалідів, які звернулися з таким проханням, з урахуванням рекомендацій МСЕК; щоквартально подає місцевим органам соціального захисту населення інформацію про працевлаштування інвалідів.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, стаття 218 Господарського кодексу України, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.
Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.
Так, згідно до статті 18 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Українізабезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гаранти, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.3 ст. 18 цього Закону, державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Аналіз норм чинного законодавства України щодо соціальної захищеності інвалідів свідчить про те, що на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів та повідомлення центру зайнятості про наявність вакантних робочих місць для інвалідів.
Посилання представника відповідача на те, що по підприємству було створено належну кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів з урахуванням чисельності штатних працівників за попередній рік, суд розцінює критично, оскільки у ст.19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Українізазначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Таким чином чотири відсотки від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу ВАТ Дизельний завод, яка становить 708 складає 28 осіб.
На підставі викладеного суд доходить висновку, що відповідачем не виконані всі вимоги чинного законодавства щодо організації працевлаштування інвалідів на підприємстві.
На підставі викладеного, керуючись статями 2, 9, 11, 18, 70-71, 86, 128, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства Дизельний заводпро стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Дизельний завод (ЄДРПОУ 00190957, 50106, м. Кривий Ріг, вул. Електрозаводська, 34, р/р 26001301141482, МФО 305493, м. Кривий Ріг, Центрально-Міське ПІБ ) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 51024,58 грн. (п’ятдесят одна тисяча 24 гривні 58 коп.) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2648,63 грн. (дві тисячі шістсот сорок вісім гривень 63 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови викладений 11.08.2010 року.
Суддя С.В.Чабаненко