ц
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 лютого 2011 року справа № 2а-9286/09/0470
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіна Л.Є., розглянувши у місті Дніпропетровську в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства Регомпро стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені , -
ВСТАНОВИВ :
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 15 липня 2009 р. на виконання своїх владних повноважень, звернулось Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів із адміністративним позовом, в якому позивач просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства Регомна свою користь адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі 171 576,53 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не забезпечив працевлаштування інвалідів у відповідній кількості та не сплатив вчасно адміністративно-господарські санкції за нездійснення працевлаштування інвалідів у 2008 році.
Представник позивача до судового засідання надав клопотання, у якому просив суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача надав суду клопотання про розгляд справи без участі представника та заперечення проти позову, у якому просив суд відмовити у задоволенні позову. У судовому засіданні в обґрунтування своїх заперечень представник відповідача пояснив, що Відкрите акціонерне товариство Регомздійснювало заходи щодо працевлаштування інвалідів, зокрема, направлялись звіти до центру зайнятості щодо наявності вакансій для інвалідів, і тому вини відповідача, що інваліди не працювали на підприємстві у необхідній кількості, немає.
Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи із наступного.
Відповідно до ч.3 статті 18 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні(далі –Закон) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.3 статті 18 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні(далі –Закон) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до ст.19 Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Судом встановлено, що Відкритим акціонерним товариством Регом подано Дніпропетровському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіт за формою № 10-ПІ (річна) Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідівза 2008 рік, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року № 42.
Як вбачається із матеріалів справи, середньооблікова чисельність штатних працівників у відповідача у 2008 році становила 759 осіб, що підтверджується даними звіту за формою №10-ПІ за 2008 рік (а.с.4).
Виходячи із вищенаведеного, відповідач як роботодавець, що використовує найману працю 759 осіб, зобов’язаний забезпечити встановлення нормативу 30 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
Відповідачем працевлаштовано 20 інвалідів, що підтверджується даними звіту підприємства за формою № 10-ПІ за 2008 рік (а.с.4). Зазначена кількість працевлаштованих інвалідів визначається відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 28.09.2005 року № 286.
Чинним у 2008 році законодавством не покладено на підприємства обов’язок по виявленню працездатних інвалідів, що бажають працювати, а обов’язок самостійно здійснити працевлаштування інвалідів не є тотожним з обов’язком щодо здійснення пошуку бажаючих працювати інвалідів, і може бути виконаний лише у випадку звернення інвалідів (чи то їх направлення центром зайнятості) до підприємства з вимогою надати роботу (відповідно до рекомендації МСЕК, кваліфікації та побажань інваліда), при цьому підприємства повинні дотримуватись встановленого законодавством порядку вжиття заходів для працевлаштування інвалідів, зокрема, направлення звітів центру зайнятості про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до частини 3 статті 181 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україніпошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань здійснює державна служба зайнятості .
Відповідно до абзацу другого частини 2 статті 19 Закону України Про зайнятість населеннядержавна служба зайнятості має право одержувати від підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, адміністративні дані про наявність вакантних робочих місць, у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, характер і умови праці на них, про всіх вивільнюваних, прийнятих і звільнених працівників та інформацію про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників.
Процедуру подання інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів центру зайнятості визначено Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70.
Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою № 3-ПН Звіт про наявність вакансій, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.205 року № 420 за погодженням з Держкомстатом.
Відповідно до частини 4 статті 20 Закону України Про зайнятість населенняпідприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, Відкрите акціонерне товариство Регомпротягом 2008 року подало 7 звітів за формою № 3-ПН, що затверджено наказом Мінпраці України від 19.12.2005 року № 420. Відповідно до цих звітів Відповідач зазначав про наявність вакансій для інвалідів впродовж 8 місяців 2008 року, а саме: про вакансію інженер (металургія)та майстер плавильного відділенняв січні місяці, про вакансію майстер плавильного відділенняв березні, про вакансію майстер плавильного відділення, токар-карусельник, машиніст мостового крану, землероб, стрижневик ручного формування, формувальник машинного формуваннята формувальник ручного формування- в травні, про вакансію землероб, формувальник машинного формування, формувальник ручного формування, токар-карусельник, машиніст крана, контролер у ливарному виробництві, слюсар зі збирання металевих конструкційта електрозварник ручного зварюванняв червні, про вакансію формувальник машинного формування, слюсар-електрик, слюсар зі збирання металевих конструкційта економіств серпні, про вакансію шихтувальник, формувальник машинного формування, формувальник ручного формування, слюсар-електрик, бухгалтер-ревізорта економіств вересні, про вакансію бухгалтер-ревізорв листопаді, про вакансію шихтувальник (вантажник шихти), майстер плавильного відділення, інженер (металургія), токар-карусельник, слюсар-електрик(а.с.43-46).
Судом не береться до уваги твердження представника відповідача, що відповідачем було вжито заходів щодо працевлаштування інвалідів у необхідній кількості, оскільки підприємством в щомісячних звітах зазначали різні вакансії для працевлаштування інвалідів, що свідчить про відсутність певної вакансії кожного місяця 2008 року, як того вимагає частина 4 статті 20 Закону України Про зайнятість населення.
Слід також зазначити, що підприємством надано до суду звіт з праці за формою № 1-ПВ, що затверджено наказом Держкомстату України від 17.07.2007 року № 223, в якому в Розділі ІV зазначено про відсутність вакансій на кінець 2009 року. Таким чином, підприємство не мало працевлаштованих інвалідів у зв’язку із відсутністю вакансій.
Враховуючи, що Відповідач повинен виконати норматив для працевлаштування 10 інвалідів, проте не вживав заходів щодо працевлаштування інвалідів у необхідній кількості.
Отже, Відповідач не виконав норматив для працевлаштування десяти інвалідів.
Згідно до ч.1 ст.20 Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Відповідно до звіту за формою № 10-ПІ (річна) Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідівВідкрите акціонерне товариство Регомза 2008 рік, середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 165 678,50 грн.
Відповідно до ч.4 статті 20 Закону адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу для працевлаштування інвалідів.
Таким чином, відповідач повинен був сплатити 165 678,50 грн. до 16.04.2009 року.
Як вбачається із ч.2 ст.20 Закону, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (10,25%). Розмір пені за період з 16.04.2009 по 13.07.2009 року (89 днів) становить 5 898,03 грн.
Оскільки в добровільному порядку Відповідачем адміністративного-господарські санкції та пеня не сплачені, утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з Відповідача .
За викладених вище обставин та відповідних доказів суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства Регомпро стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити повністю .
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Регомна користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 165 678,50 грн. (сто шістдесят п’ять тисяч шістсот сімдесят вісім гривень 50 коп.).
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Регомна користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 5 898,03 грн. (п’ять тисяч вісімсот дев’яносто вісім гривень 03 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження –з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя (підпис) Л.Є. Букіна