Справа № 2-769/11

З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я    

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22  лютого  2011  року                                                                                                      м. Сімферополь    

            Київський   районний   суд    м. Сімферополя   у  складі:    Головуючого,  судді      Харченко       І.О.,    при   секретарі   Гуляєвій  Г.В.,   розглянувши   у  відкритому   судовому   засіданні   в   м. Сімферополі   цивільну  справу  за  позовом  ОСОБА_1  до  Державного спеціалізованого  ремонтно-будівельного  управління «Кримліфт»  про   стягнення    заробітної     плати,    тощо,

в с т а н о в и в :

          09.12.2010 року  ОСОБА_1  звернулася  до  суду  з  позовом  до  Державного спеціалізованого    ремонтно-будівельного    управління «Кримліфт»  про   стягнення    заробітної     плати,    тощо (а.с. 1-2).  Свої    вимоги   мотивувала  тим, що   з  01.10.2004 року по 30.04.2009 року вона  працював у  відповідача   старшим  бухгалтером.   Під  час  звільнення їй  не  була  сплачена  заборгованість  по  заробітні  платі  у  розмірі 6620,97 грн.  та  компенсація   за  невикористану  відпустку.   Просить  стягнути з  відповідача  на  її   користь  заборгованість  по  зарплаті  - 6620,97 грн.,   компенсацію  за   невикористану  відпустку – 2749,12  грн.  та  середній  заробіток  за  весь час затримки   розрахунку -  9691,90 грн.,  компенсацію  втрати  частини  заробітної    плати,  у  зв’язку  з  порушенням  строку  її   сплати – 1455,73 грн., моральну  шкоду – 10000 грн.

Позивачка   у   судовому  засіданні   позовні  вимоги    підтримала  та  наполягала на їх задоволенні,  вточнила  лише   розрахунки  сум   та   просила   стягнути  з  відповідача  на  її користь   заборгованість    по   зарплаті  - 6616 грн.  88 коп.  -  визнану  відповідачем,   компенсацію за   невикористану   відпустку – 2754  грн.  94   коп.,    середній   заробіток  за  весь час затримки    розрахунку   в  сумі    9671 грн. 00   коп.,   компенсацію    втрати  частини  заробітної  плати, у зв’язку  з  порушенням  строку  її   сплати – 1455,22 грн., моральну  шкоду – 10000 грн.;   у   зв’язку  з   неявкою  представника   відповідача  просила   винести  заочне  рішення.

            Представник   відповідача  в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи   повідомлений   належним  чином, відповідно до заяви   просили  слухання  справи  перенести, у  зв’язку  з  хворобою  юриста,  проте  ніяких  документів  на  підтвердження  поважності  причини  неявки  суду  не   надано. Також  з  письмових   заперечень  вбачається,  що  відповідач   визнає  позовні  вимоги   частково, а  саме:  визнає   лише  заборгованість   по зарплаті  в сумі   6616  грн. 88  коп.

        Зі   згоди  позивача   суд   ухвалює    рішення   при   заочному розгляді справи, що   відповідає   положенням  ст. 224 ЦПК України. Суд   вважає можливим розглянути справу  у відсутність   представника  відповідача, так  як мається   достатньо матеріалів про права  і   взаємовідносини    сторін.

            Вислухавши    позивачку,  дослідивши  матеріали справи  та  докази,  надані    на   підставі   ст.  60   ЦПК   України,  суд   дійшов   до  наступного.

          Судовим    розглядом   встановлено,  що  позивачка  ОСОБА_1   з  01.10.2004 року  по 31.04.2009 року   працювала   за  сумісництвом   на  0,5  ставки  старшим   бухгалтером    ХСРБД «Ліфтремонт»   структурного   підрозділу   ДПРБУ «Кримліфт»  (а.с. 10), звільнена   у  зв’язку  з  ліквідацією   ділянки – наказ   № 9   від   26.01.2009 року.  Однак   розрахунок  у  день  звільнення  у  порушення   ст. 116  КЗпП  України   не   проведений.

Відповідно  до  ст. 116 КЗпП  при   звільненні  працівника   виплата   всіх   сум, що належать  йому  від  підприємства,  установи,  організації,  провадиться  в  день   звільнення.   Якщо    працівник  в   день  звільнення  не  працював,  то  зазначені   суми   мають бути  виплачені не  пізніше   наступного  дня   після   пред’явлення   звільненим   працівником  вимоги про розрахунок. Про  нараховані  суми, належні  працівникові при  звільненні, власник  або уповноважений   ним   орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.  В разі  спору про  розмір сум, належних   працівникові   при   звільненні, власник   або  уповноважений    ним  орган  в всякому   випадку  повинен в зазначений  у   цій статті строк виплатити   не   оспорювану  ним  суму.

Відповідно  до ст. 117  КЗпП  в  разі   невиплати  з вини    власника або уповноваженого ним  органу належних  звільненому  працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при   відсутності  спору  про їх розмір підприємство, установа, організація повинні  виплатити    працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день тактичного  розрахунку. При   наявності спору про розміри належних звільненому  працівникові  сум   власника   або  уповноважений  ним орган повинен сплатити   зазначене в цій  статті  відшкодування   в тому  разі, коли спір   вирішено  на   користь    працівника.   Якщо спір   вирішено  на  користь працівника   частково, то розділ  відшкодування за час затримки   визначає орган,   який    виносить  рішення  по  суті спору.

Відповідно   до   ч. 1  ст. 83  КЗпП  у разі  звільнення працівника йому виплачується  грошова компенсація за  всі не використані  ним дні щорічної відпустки, а також   додаткової  відпустки   працівникам,   які мають дітей.

    Суд  дійшов  висновку   про  обґрунтованість   позовних  вимог   ОСОБА_1   та   вважає  за    необхідне  стягнути  з  відповідача  на  користь  позивача  заборгованість    по   зарплаті  - 6616 грн.  88 коп. -  визнану  відповідачем;   компенсацію за   невикористану   відпустку – 2754  грн.  94   коп.;    середній   заробіток  за   весь   час  затримки    розрахунку   в  сумі    9671 грн. 00   коп.;   компенсацію    втрати   частини   заробітної   плати, у зв’язку  з  порушенням  строку  її   сплати – 1455,22 грн.

Подо    позовних  вимог  про  відшкодування   моральної  шкоди,  то  вони   підлягають  частковому    задоволенню   виходячи  з  такого.

Частиною 1 ст. 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування  власником або уповноваженим   ним  органом  моральної   шкоди  працівнику  провадиться  в  разі, якщо  порушення  його   законних   прав призвело до моральних  страждань,   втрати  нормальних  життєвих  зв'язків   і   вимагають  від    нього  додаткових   зусиль  для   організації   свого  життя.

У  пункті   13  постанови   Пленуму   Верховного  Суду   України   від  31  березня  1995 року  № 4 «Про  судову  практику  в  справах  про  відшкодування   моральної  (немайнової) шкоди» роз'яснено,  що   відповідно   до   ст. 237-1 КЗпП   України  за  наявності   порушення прав працівника  у  сфері   трудових   відносин  ( незаконного  звільнення  або  переведення,   невиплати  належних  йому  грошових   сум ,    виконання   робіт  у  небезпечних  для  життя  і   здоров'я умовах   тощо ) ,   яке   призвело   до  його  моральних  страждань,   втрати   нормальних   життєвих зв'язків  чи  вимагає від  нього додаткових зусиль  для  організації  свого життя,  обов'язок по відшкодуванню    моральної   (немайнової)   шкоди  покладається  на  власника  або  уповноважений   ним  орган  незалежно від форми   власності,  виду  діяльності  чи  галузевої  належності.

З  урахування    вищезазначеного,  матеріалів  справи,   суд   вважає   за   можливе  стягнути  з Державного   спеціалізованого  ремонтно-будівельного  управління «Кримліфт» на  користь  позивачки  в   рахунок   відшкодування   моральної   шкоди  1000  грн. 00 коп.,   в  решті   вимог  відмовити.

    Відповідно  до ст. 88 ЦПК України   суд  стягує  з  відповідача  на   користь  держави   судовий    збір   та   витрати   на   інформаційно-технічне  забезпечення   справи.

            На  підставі   ст. ст. 115, 116, 117, 237-1 КЗпП  України,  керуючись ст. ст. 10, 11, 60,  88, 209, 212, 214-215, 218,  224-226  ЦПК   України, с у д -  

В И Р І Ш И В :

   Позов  ОСОБА_1  до  Державного спеціалізованого  ремонтно-будівельного   управління  «Кримліфт»  про  стягнення    заробітної     плати,    тощо  -   задовольнити     частково.  

               Стягнути  з  Державного  спеціалізованого  ремонтно-будівельного  управління «Кримліфт»   на    користь  ОСОБА_1    нараховану,  але   не  виплачену  заробітну   плату    6616 грн.  88 коп.  (визнану    відповідачем);    компенсацію  за   невикористану   відпустку – 2754  грн.  94   коп.;    середній    заробіток   за    весь   час  затримки    розрахунку   в  сумі    9671 грн.  00   коп.;   компенсацію    втрати   частини   заробітної   плати,  у    зв’язку  з  порушенням    строку   її   сплати – 1455  грн. 22  коп.,   в   рахунок   відшкодування  моральної  шкоди  1000  грн. 00 коп.,  а   всього  -  21498  грн.  04 коп.  з   урахування    податків   та   обов’язкових   платежів.

Стягнути   з  Державного  спеціалізованого  ремонтно-будівельного  управління   «Кримліфт»  на    користь    держави    судовий    збір  (204  грн. 98 коп. + 08  грн.  50  коп.) – 213  грн.  45  коп.,   витрати   на    інформаційно-технічне   забезпечення    розгляду   справи   в  Київському   районному    суді   м. Сімферополь -  120  грн. 00 коп.

В   задоволенні    решти    вимог   відмовити.  

Рішення   може  бути  оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного   суду   АР Крим    через   суд    першої    інстанції   шляхом подачі   в   10-денний строк  з  дня   проголошення   рішення   апеляційної    скарги.

Заочне   рішення  може  бути    переглянуте   судом, що його ухвалив, за   письмовою   заявою   відповідача,   поданою   протягом   десяти   днів  з  дня   отримання    його   копії.

Суддя: