Справа №  1-112/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

02 лютого 2011 року   Кіровський районний суд міста Кіровограда в складі:

головуючого:                     судді Петрова Р.І.,

при секретарі:                    Колосовій Н.А.,                    

за участю прокурора:          Вилєгжаніної О.П.,

потерпілої:                              ОСОБА_1,                                                                      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Кіровограда, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, не одруженого, не працюючого, немаючого судимостей;

- у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 та ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 та ч. 3 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні майна впродовж жовтня 2010 року з квартири ОСОБА_1, яка розмішена АДРЕСА_1.

Дана кримінальна справа підлягає поверненню на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні, що, згідно ст. 281 КК України, є безумовною підставою для направлення справи для проведення додаткового розслідування.

          В постанові Пленуму ВСУ № 2 від 11.05.2005 року „Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування” судам роз’яснено, що досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з’ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо).

Судом встановлено, що органом досудового слідства не були з’ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2, які, згідно ст. 64 КПК України, відносяться до предмета доказування по справі.

Так, 24 грудня 2010 року судом, без участі обвинуваченого, проведено попередній розгляд вищевказаної справи. Справа була призначена до розгляду по суті на 20 січня 2011 року. На призначену дату слухання справи по суті підсудний в судове засідання не з’явився, судове повідомлення про день та час слухання справи не отримував, оскільки за вказаною в обвинувальному висновку адресою (АДРЕСА_2) він не проживає, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням. У зв’язку з тим, що підсудний не проживає за адресою вказаною в обвинувальному висновку та протоколі допиту у якості обвинуваченого (а.с.102), судом винесено постанову про привід підсудного, а розгляд справи відкладено до 2 лютого 2011 року. Постанова суду про привід підсудного працівниками Кіровського РВ УМВС України в Кіровоградській області виконана не була, а натомість до суду надійшов рапорт з відділення міліції про неможливість встановлення місцезнаходження підсудного.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до підписки про невиїзд (а.с. 53) ОСОБА_2 зобов’язався мешкати по АДРЕСА_3.

На дану адресу судом також направлялось повідомлення про виклик підсудного в судове засідання, яке мало відбутись 20 січня 2011 року. Однак, судове повідомлення працівниками пошти ОСОБА_2 особисто вручено не було.

Відповідно до копії паспорта ОСОБА_2 (а.с.104) останній зареєстрований на проживання в селі Івангород (район та область в паспорті не зазначено).

Згідно характеристики громадянина ОСОБА_2, виданої філією «Кіровоградський райавтодор» (а.с. 105), останній проживав АДРЕСА_1.

Будучи допитаним у якості обвинуваченого (а.с. 102) ОСОБА_2 повідомив слідчому, що мешкає АДРЕСА_2, при цьому слідчий не тільки залишив поза увагою питання зміни обвинуваченим місця проживання, а і не вжив заходів до перевірки дійсності цього місця проживання.          

          За таких підстав, суд вважає, що органом досудового слідства при розслідуванні вищевказаної кримінальної справи не встановлено дійсне місце проживання ОСОБА_2, що є даними про особу обвинуваченого, встановлення яких відноситься до предмета доказування по справі.

          Наявні в матеріалах справи дані щодо місця проживання ОСОБА_2 є суперечливими і підлягають перевірці та встановленню під час додаткового розслідування.

          Відсутність цих даних, поряд з вищевикладеним, позбавляє можливості суд забезпечити явку ОСОБА_2 в судове засідання.

          Також, слідчим не витребувана і не долучена до матеріалів справи характеристика на ОСОБА_2 з його дійсного місця проживання та не з’ясовано в бюро технічної інвентаризації чи має ОСОБА_2 на праві власності нерухоме майно, яке підлягає опису, оскільки постанова слідчого про накладення арешту на майно обвинуваченого була винесена, а це питання залишилось нез’ясованим.   

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 281 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 та ч. 3 ст. 185 КК України, повернути прокурору Кіровського району міста Кіровограда для організації проведення додаткового розслідування.          

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом семи діб з моменту її проголошення.

Суддя   Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Р. І. Петров