АДМІНІСТРАТИВНЕ СУДОЧИНСТВО                                                                      Справа № 2-а-205/11

Рядок статзвіту –10.3.1

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

17 січня 2011 року                                          Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Чишія С.С.,

розглянувши в порядку скороченого провадження в місті Любомль справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Любомльському районі про нарахування і виплату підвищення до пенсії дитині війни,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

Позивач визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Любомльському районі і зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачене підвищення до пенсії дитині війни за період з грудня 2009 року по листопад 2010 року включно. Вимоги обґрунтувала тим, що за віком наділена відповідним правовим статусом, тому відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»користується правом на одержання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Всупереч вимогам Закону управління виплачує допомогу в заниженому розмірі.

В письмових запереченнях управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі позов не визнало з тих підстав, що величину мінімальної пенсії за віком встановлено постановою КМ України від 15.04.2003 року №544 в розмірі 50 гривень. Механізм реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»законодавчо не врегульовано, що підтверджується роз’ясненням Міністерство юстиції України. Виплати дітям війни у 2009-2010 роках здійснювались згідно із відповідними Законами про державний бюджет. Конституцією встановлено обов’язковість актів КМ України до виконання, тому за оскаржуваний період підвищення до пенсії позивачу було нараховане і виплачене згідно з постановою КМ України від 28.05.08 року №530 у сумі 49,80 гривні щомісячно. На підставі цієї постанови за січень 2008 –грудень 2010 року позивачу виплачено 1774,50 гривні. Крім цього, управління ПФУ просить застосувати норми закону про пропуск позивачем 6-місячного строку звернення до суду.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

Згідно із копією паспорта серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року в селі Згорани Любомльського району Волинської області, тому у відповідності до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни.

З копії посвідчення №НОМЕР_2 вбачається, що позивач є пенсіонером по віку і отримує відповідну пенсію.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції Закону України від 18.11. 2004 року № 2195-ІV передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2007 рік була зупинена, а п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»–викладена в новій редакції.

Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 зазначені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнано неконституційними.

Наведене свідчить, що ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції Закону України від 18.11. 2004 року № 2195-ІV була чинною з 09.07.2007 по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 по 31.12.2008 року, протягом 2009-2010 років і діє по даний час.

До досліджуваних правовідносин необхідно застосовувати положення ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з таких підстав.

Згідно із ч.3 ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно із ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум»прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги … та інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення»визначено, що по віку є лише трудова пенсія.

Згідно з ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 7 ст.9 КАС України встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Отже, іншого нормативно-правового акта, який би визначав розмір мінімальної пенсії за віком або встановлював інший розмір, крім встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», немає.

Тому з огляду на наведені норми Конституції та Законів України суд вважає, що частина 3 тої ж статті 28 не може бути перешкодою для застосування частини 1 для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком.

Посилання відповідача на те, що виплати дітям війни проводяться на підставі чинної постанови КМ України від 28.05.08 року №530, безпідставні.

Статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»встановлено, що виключно законами України визначаються мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком … Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Зазначена постанова КМ України №530 стосовно досліджуваних правовідносин ґрунтується на положеннях Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», які Конституційним Судом України визнані неконституційними, і суперечить ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Тому в межах предмету судового розгляду зазначена постанова КМ України не може братись до уваги як джерело права з огляду на принцип пріоритету закону над підзаконним нормативним актом.

Таким чином, нарахування і виплату підвищення до пенсії позивачу як дитині війни проведено всупереч ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Підстав для застосування нової редакції ст.ст.99, 100 КАС України до заявлених вимог суд не вбачає.

Досліджувані соціальні виплати мають регулярний щомісячний характер, а порушення прав позивача відбувалось кожного місяця під час виплати основної пенсії, коли її підвищення виплачувалось у меншому, ніж 30% прожиткового мінімуму, розмірі.

З 30.07.2010 року набрала законної сили нова редакція ст.99 КАС України, яка встановлює 6-місячний строк для звернення до суду в порядку адміністративного судочинства.

Заявлені вимоги стосуються і виплат, які проводились до набрання чинності новою редакцією ст.99 КАС України. Проте позов щодо них подано як в межах 6-місячного строку з моменту набрання цією редакцією законної сили, так і межах річного строку, який діяв на момент виникнення спірних відносин.

За таких обставин підстави для висновку про порушення строку звернення у суд не вбачаються.

Повноваження суду при вирішенні адміністративного спору визначені ст.162 КАС України. Позивач просить визнати бездіяльність відповідача неправомірною та зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити підвищення до пенсії за певний період.

Суд вважає, що в даній справі мали місце дії відповідача, а не його бездіяльність. Підвищення до пенсії управлінням виплачувалось, однак в заниженому розмірі, а не не виплачувалось взагалі. Однак такий висновок суду є не свідченням безпідставності позовних вимог, а помилкового стилістичного трактування позивачем оскаржуваних дій відповідача. Основні ж вимоги позову про покладення на відповідача обов’язку перерахувати і виплатити державну соціальну підтримку відповідають положенням ч.4 ст.105 КАС України.

З врахуванням встановлених фактичних обставин справи і відповідним їм положенням чинного законодавства суд вважає, що заявлені вимоги обґрунтовані і доведені, тому є всі підстави для повного задоволення позовних вимог в межах річного терміну з врахуванням дати подачі позовної заяви та виплачених в заниженому розмірі оспорюваних платежів.

У відповідності із ч.1 ст.256 КАС України дане судове рішення підлягає до негайного виконання.

Керуючись ст.ст.10, 11, 71, 122, 159, 163, 1832 КАС України, суд

п  о  с  т  а  н  о  в  и  в  :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області щодо нарахування і виплати щомісячного підвищення пенсії ОСОБА_1 як дитині війни за період з 17 грудня 2009 року по 30 листопада 2010 року включно.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», і провести відповідні виплати за період з 17 грудня 2009 року по 30 листопада 2010 року включно з урахуванням здійснених виплат.

Стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 3(три) гривні 40 копійок судового збору.

          Постанова в частині обов’язку управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.  

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання її копії через Любомльський районний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Оскарження постанови не перешкоджає її негайному виконанню.

Головуючий : суддя                                                                                          Чишій С.С.