АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-218/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 37 Бурлака В.І.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Карпенко О. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          25 січня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоКарпенко О.В.

суддівПальонного В.С.,      Сіренка Ю.В.

при секретаріБондаренко І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про усунення від права на спадкування та визнання права власності на спадкове майно.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_6 та її представника, які підтримали апеляційну скаргу, колегія суддів,-

в с т а н о в и л а :

     ОСОБА_6 в березні 2010 року звернулась до Уманського міськрайонного суду Черкаської області із позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про усунення їх від права на спадкування та визнання права власності на спадкове майно, посилаючись в обґрунтування заявленого позову на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла двоюрідна сестра позивачки - ОСОБА_10, після смерті якої відкрилася спадщина. ОСОБА_6 зазначає, що відповідачки, які також є спадкоємицями за законом, не доглядали та не надавали матеріальної допомоги покійній, яка знаходилася в безпорадному стані, потребувала надання постійної сторонньої допомоги, хоча мали таку можливість. Позивачка вказує, що покійну сестру ОСОБА_10 доглядала лише вона одна до самої смерті спадкодавця.

Вважаючи, що оскільки відповідачі не виконували свої обов’язки по утриманню своєї непрацездатної сестри, яка перебувала в безпорадному стані та потребувала постійної сторонньої допомоги, тому вони не мають права на майно, яке залишилося  після смерті ОСОБА_10, у зв»язку із чим ОСОБА_6 просила постановити судове рішення, яким усунути  відповідачів від права на спадкування після смерті  ОСОБА_10 та визнати за позивачкою  право власності на спадкове майно.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 листопада 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6  - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду першої інстанції скасувати як постановлене при невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, із порушенням вимог матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задоволити її позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги ОСОБА_6, виходячи із наступного.

Згідно вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

При розгляді  даної справи суд першої інстанції правильно встановив факти та відповідні їм правовідносини, постановив рішення із дотриманням вимог матеріального і процесуального права, яке грунтується на зібраних по справі доказах, оцінивши які в сукупності, суд прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_6

Згідно вимог ст. 1224 ЦК України «за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.»

В порушення вимог ст. 60 ЦПК України, яка зобов»язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, з боку ОСОБА_6 на адресу суду не було надано об»єктивних, переконливих доказів того, що спадкодавець ОСОБА_10 перебувала в безпорадному стані, потребувала надання постійної сторонньої допомоги, а також стосовно того, що відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ухилялися від надання такої допомоги спадкодавцеві.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_10 перебувала на обліку у відділенні соціальної допомоги вдома та обслуговувалася соціальним працівником два рази на тиждень з 11 вересня 1992 року по день смерті, отримувала пенсію, періодично її навідували відповідачки, що спростовує твердження ОСОБА_6 щодо перебування  двоюрідної сестри сторін в безпорадному стані.

Будь-які перепони у здійсненні відповідачами права на спадкування після смерті ОСОБА_10, по даній справі не встановлені.

Доводи, наведені ОСОБА_6 в апеляційній скарзі, є несуттєвими, були предметом судового розгляду і не дають підстав для зміни або скасування рішення.

Керуючись ст.ст.307,308,314 ЦПК України,  колегія суддів, –

у х в а л и л а :

 Апеляційну скаргу  ОСОБА_6 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 листопада 2010 року - відхилити, зазначене судове рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Головуючий :

          Судді :