ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
________________________________________________________________________________________________
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-99-18, факс 7-44-62
Іменем України
П О С Т А Н О В А
"11" вересня 2006 р. Справа № 17/241
м. Чернігів «11 »вересня 2006 року
Суддя Кушнір І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю:
Секретаря судового засідання: Колобова І.Є.
Представника позивача: Шкребко І.В. –директор;
Представника відповідача: не з’явився.
матеріали справи №17/241
За ПОЗОВОМ: Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства “Ічнянське”
16700, Чернігівська область, м. Ічня, вул. Вокзальна, 63
До ВІДПОВІДАЧА: Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі
16700, Чернігівська область, м. Ічня, вул. Орджонікідзе, 11
Про зобов’язання вчинити певні дії
СУТЬ СПОРУ:
ПОСП “Ічнянське” пред’явлено позов до УПФУ в Ічнянському районі про встановлення відсутності компетенції Управління стосовно вимоги, розрахунку та отримання виконання від ПОСП “Ічнянське” зобов’язання сплатити відшкодування пенсій за 2005 рік, призначених на пільгових умовах та зобов’язання Управління зарахувати в рахунок майбутніх платежів 14628 грн. 48 коп., сплачених ПОСП “Ічнянське” на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за 2005 рік, призначених на пільгових умовах, з тих підстав, що згідно абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, виплата пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що відповідно до абз.4 п.1 ст.2 Закону №400, в редакції чинній до 01.01.06р., для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення”. Зміни до Закону, на які посилається Позивач, набрали чинності з 01.01.06р., а отже вони не можуть розповсюджуватися на 2005 рік.
Заслухавши представників сторін та дослідивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ :
ПОСП “Ічнянське” зареєстроване в якості платника страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за №65030856 з 01.01.00р.
Згідно п.2 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03р. №1058-ІV (далі Закон №1058):
“Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.”
Відповідно до абз.4 п.1 ст.2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26 червня 1997 року за N400/97-ВР (далі Закон №400), в редакції чинній до 01.01.06р.:
“Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення”.
Згідно п.п.1, 2 ст.1 цього Закону:
“Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є:
1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;
2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.”
Згідно п.6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постанова правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. за N21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004р. за N64/8663 (далі Інструкція).
“Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:
для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону ( 1058-15) застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.”
Згідно п.п.6.4., 6.8. Інструкції:
“Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.”
На підставі викладеного, Позивачем було сплачено до пенсійного фонду у 2005-2006 роках 14628,48 грн. на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за 2005 рік 9 колишнім працівникам ПОСП “Ічнянське”, що підтверджується відповідними копіями платіжних доручень та не заперечується Відповідачем.
Відповідно до п.п.“В,Д” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року за N1788-XII:
“На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;
д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.”
Як вбачається з позову та наданих Відповідачем заперечень пенсії 9 колишнім працівникам ПОСП “Ічнянське” призначені:
· Дроздов В.В., Шульга В.М., Синиця М.А., Смаглій М.Г. відповідно до п. “В” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”;
· Влахно О.М., Сомова О.М., Смолка Г.І., Литовченко О.В., Постовойтенко А.В. відповідно до п.“Д” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Дійсно, як зазначає Відповідач та як вказано вище, відповідно до абз.4 п.1 ст.2 Закону №400, в редакції чинній до 01.01.06р., для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення”.
Разом з тим, згідно абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону №1058:
“Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.”
Тобто, стосовно вищенаведених видів пенсій, призначених на пільгових умовах, Законом №1058 визначений порядок покриття витрат на їх виплату і доставку.
Факт набрання чинності змін до даного абзацу, внесених Законом України N2613-IV від 31.05.05р., яким доповнено абзац словами “та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 01.01.06р. не змінює тексту самого абзацу 5, згідно якого виплата вищевказаних пенсій з 01.01.05р. здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Крім того, згідно ч.1 ст.5 Закону №1058, який прийнятий значно пізніше, ніж Закон №400:
“Цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.”
Таким чином, стосовно джерела коштів, за рахунок яких здійснюється виплата пенсій, призначених відповідно до пунктів "В,Д" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", мають застосовуватися саме вимоги абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону №1058, які передбачають виплату цих пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України.
Таким чином, на момент подання позову кошти в розмірі 14628 грн. 48 коп., сплачені ПОСП “Ічнянське” на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за 2005 рік, призначених на пільгових умовах, є надмірно сплаченими підприємством коштами до Пенсійному фонду, оскільки ці витрати мають фінансуватися за рахунок коштів Державного бюджету України.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позов в частині зобов’язання Управління зарахувати в рахунок майбутніх платежів 14628 грн. 48 коп., сплачених ПОСП “Ічнянське” на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за 2005 рік, призначених на пільгових умовах, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Стосовно позовних вимог про встановлення відсутності компетенції Управління стосовно вимоги, розрахунку та отримання виконання від ПОСП “Ічнянське” зобов’язання сплатити відшкодування пенсій за 2005 рік, призначених на пільгових умовах, суд вважає, що у позові має бути відмовлено з наступних підстав.
Компетенцією є визначена Конституцією та законами України загальна сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань. Ці повноваження носять загальний характер, не визначаються в нормативних актах персонально до окремого підконтрольного суб’єкта, і в кожному окремому випадку застосовуються залежно від наявності певних підстав.
Як вбачається з вищенаведених норм, до компетенції органів Пенсійного фонду України відноситься загальне повноваження по вжиттю заходів по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, проте в даному випадку відсутні саме підстави (а не компетенція) застосовувати дане повноваження до ПОСП “Ічнянське”.
При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до п.п.1,2 п.3 Прикінцевих та перехідних положень КАСУ:
“До набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору:
1) судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита;
2) розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", крім випадків, встановлених підпунктом 3 цього пункту.”
Згідно підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 року N 7-93:
“Ставки державного мита встановлюються в таких розмірах:
1. Із заяв і скарг, що подаються до суду, та за видачу судом копій документів:
“б”: із скарг за неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян –0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян”.
Враховуючи, що позовні вимоги ПОСП “Ічнянське” пов’язані з зобов’язанням УПФУ в Ічнянському районі вчинити певні дії, тобто мають немайновий характер, розмір державного мита за розгляд даної позовної заяви становить 3,40 грн.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.94 КАСУ:
“Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.”
Враховуючи, що по даній справі задоволено одну з двох вимог Позивача, Позивачу має бути відшкодовано понесені судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 1,70 грн.
Керуючись ст.ст.94, 158-163, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ :
1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі зарахувати Приватно-орендному сільськогосподарському підприємству “Ічнянське” (16700, Чернігівська область, м. Ічня, вул. Вокзальна, 63, код ЄДРПОУ 30834688) в рахунок майбутніх платежів 14628 грн. 48 коп., сплачених Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством “Ічнянське” на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за 2005 рік, призначених на пільгових умовах.
3. В решті позову відмовити.
4. Відшкодувати з Державного бюджету (р/р31114095600002 УДК в Чернігівській області МФО 853592, код 22825965) на користь Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства “Ічнянське” (16700, Чернігівська область, м. Ічня, вул. Вокзальна, 63, код ЄДРПОУ 30834688) понесені судові витрати, а саме 1 грн. 70 коп. державного мита.
Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.
5. Дана Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в наступному порядку. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
6. Дана Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
7. Дана Постанова після набрання законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Суддя І.В. Кушнір