ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
05.06.06 Справа № 3/161ад.
Суддя М.Л. Доманська, при секретарі судового засідання Буймирській О.В., розглянувши матеріали справи за позовом
ПП "Краснодонагротехсервіс", с. Новоганнівка Краснодонського району Луганської області
до Управління ПФУ в Краснодонському районі Луганської області, м. Краснодон Луганської області
про відміну "рішення пенсійного фонду в Краснодонському районі"
в присутності представників сторін:
від позивача –Савічева Ю.В.
від відповідача –Козлова О.В. (дов. від 28.04.06 № 740/07),
в с т а н о в и в:
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про скасування рішення пенсійного фонду Краснодонського району.
Представниками сторін подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, яке підлягає до задоволення.
У засіданні суду 18.05.06 було оголошено перерву до 05.06.06 об 11-20.
Заявою, зданою до суду 04.05.06, позивач в порядку ст. 51 КАС України уточнив предмет позову та просить визнати протиправним рішення УПФУ в Краснодонському районі Луганської області від 19.12.04 № 348. Заява судом розглянута та приймається, оскільки не суперечить вимогам ст. 51 КАС України.
Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили з 01.09.05, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи суб'єктний склад сторін у справі, характер спору, де в якості відповідача виступає суб'єкт владних повноважень, та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі порушено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 03.05.06 № 776/07 та у запереченнях від 17.05.06 № 863/07 проти позову заперечує, посилаючись на наступне:
- ПП "Краснодонагротехсервіс" зареєстроване в управлінні ПФУ в Краснодонському районі, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за номером 1221030326;
- відповідно до п.3 ст.15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) з дня реєстрації страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду , одним з обов'язків яких є складання і подання до Пенсійного фонду Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначаються самостійно обчислені ними суми страхових внесків за звітний місяць, що підлягають сплаті (згідно з п.4 ст.17 Закону № 1058); зазначений розрахунок подається платником незалежно від стану його фінансово-господарської діяльності; у разі відсутності найманих працівників розрахунок подається з про кресленнями; за неподання (несвоєчасне подання) звітності до Пенсійного фонду на страхувальника накладається штраф відповідно до п.п. 5 п.9 ст. 106 Закону № 1058;
- позивач зареєструвався в управлінні 07.09.04 та повинен був з вересня 2004 року надавати Розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; позивачем Розрахунки (звіти) за вересень-листопад 2004 не надавалися;
- відповідно до п.п. 5 п.9 ст. 106 Закону № 1058, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170грн.), а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340грн.);
- ПП "Краснодонагротехсервіс" не надавалися Розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, за вересень - листопад 2004 року;
- відповідачем було проведено 15.12.05 планову перевірку підприємства позивача щодо обчислення і сплати внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування (акт від 15.12.05); крім того, було прийняте рішення від 19.12.05 № 348 про застосування до ПП "Краснодонагротехсервіс" штрафних санкцій у сумі 680 грн. на підставі п.п. 5 п.9 ст. 106 Закону № 1058 за неподання Розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вересень-листопад 2004 року (за неподання Розрахунку (звіту) за вересень -170 грн.- десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за неподання Розрахунку (звіту) за жовтень -170 грн. - десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за неподання Розрахунку (звіту) за листопад -340 грн. - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян); оскаржуєме рішення було направлено позивачеві поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та отримано позивачем 23.12.05;
- суми штрафів та пені підлягають сплаті страхувальником протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення або можуть бути оскаржені у цей самий строк до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це управління ПФУ в Краснодонському районі, посадовими особами якого прийнято це рішення; позивач не оскаржив рішення у встановлений законом 10-денний строк з дня одержання цього рішення (до 06.01.06);
- рішення від 19.12.05 № 348 про застосування фінансової санкції є виконавчим документом, та може бути направлено відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" (ст.21) на виконання до виконавчої служби протягом року; у зв’язку з тим, що суму фінансової санкції погашено позивачем 13.01.06, рішення на примусове виконання до виконавчої служби не направлялося;
- з січня 2005 позивачем щомісячно подаються розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті; відповідно до ст.20 Закону страхувальник зобов'язаний сплатити страхові внески нараховані за відповідний звітний місяць, не пізніше ніж через 20 календарних днів із закінчення цього періоду;
- суми страхових внесків, які своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені Законом, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій; страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків;
- відповідно до Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 2005, наданого позивачем до відповідача ( вх. № 115 від 16.01.06) підлягали сплаті протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, тобто до 20.01.06, внески, вказані у Розрахунку у сумі 683 грн. 26 коп. позивачем у строк, встановлений законодавством, були сплачені частково; після закінчення строку сплати, платнику, у відношенні недоїмки по внескам, відповідно до вимог п.3 ст.106 Закону № 1058 було надіслано вимогу про сплату боргу від 01.02.06 № 37 на суму 657 грн. 81коп., яку необхідно сплатити протягом десяти днів з дня одержання; позивачем борг відповідно до вимоги погашено 17.02.06;
- у зв'язку з порушенням строків сплати внесків платником, відповідачем на підставі п.2 ст.106 Закону № 1058 за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків було винесено рішення від 07.04.06 № 157 про застосування до ПП "Краснодонагротехсервіс" штрафної санкції у сумі 245 грн. 59 коп. (розрахунок доданий);
- позивач станом на 05.05.06 не направляв на адресу відповідача письмове повідомлення про оскарження відповідного рішення;
- відповідно до вимог п.3 ст.106 Закону № 1058 за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення; у разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій; виходячи з цього, у зв'язку з тим, що ПП "Краснодонагротехсервіс" мав заборгованість, при перерахуванні ним коштів в рахунок поточних платежів, ці суми були зараховані в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.
Позивач у поясненнях по справі від 04.05.06 № 3 та від 18.05.06 № 4 наполягає на задоволенні вимог та вважає, що відповідачем рішення від 19.12.05 № 348 прийняте з порушенням законодавства.
Сторони не досягли примирення.
Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, суд дійшов до наступного.
Так, в обгрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне:
- ПП „Краснодонагротехсервіс” зареєстроване 30.08.04 та до січня 2005 року ніякими видами виробничої діяльності не займалося; на підприємстві не було жодної працюючої особи; у зв’язку з цим позивач вважає, що не повинен здійснювати відрахування до пенсійного фонду;
- під час реєстрації позивача в органах пенсійного фонду інспектори не надали позивачеві ніяких роз’яснень з приводу того, що звіти подаються після початку діяльності; штрафні санкції у сумі 680 грн. за рішенням від 19.12.05 № 348 застосовані також без будь-яких пояснень;
- в оскаржуємому рішенні не зазначений період, за який застосовані фінансові санкції, немає розрахунку суми фінансової санкції, чим порушено ст.61 Конституції України;
- ответчик проверку деятельності підприємства позивача щодо правильності обчислення і сплати внесків на обов’язкове пенсійне страхування здійснив 15.12.05, про що складений акт від 15.12.05, який не має реєстраційного номеру, тому не має юридичної сили і не може бути підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій; відповідач повинен був до застосування до підприємства заходів впливу спочатку повідомити про це ПП „Краснодонагротехсервіс”; відповідач не повідомив позивача про час та місце розгляду справи, чим порушив основні права позивача, а саме, право на захист, передбачене ст.59 Конституції України;
- відповідачем порушено ст.61 Конституції України, оскільки за оскаржуємим рішенням позивач був притягнений до повторної фінансової відповідальності, що є порушенням судочинства в України і законодавства, яке формулює цю норму чітко: повторним є порушення за яке особа вже була відповідно до законодавства притягнута до відповідальності
- відповідач повинен був направити рішення для виконання до виконавчої державної служби, але цього не зробив, незаконно стягує з позивача надумані грошові кошти; відповідач незаконно перебросив на погашення штрафу перераховані позивачем соціальні нарахування та утримання та за прострочення сплати цих нарахувань застосовує штраф у сумі 245 грн. 59 коп. за рішенням від 07.04.06;
- державна виконавча служба 24.02.06 порушила виконавче провадження про примусове стягнення з позивача боргу у сумі 675 грн. 81 коп. по вимозі від 01.02.06 № ю-37, що порушує ст.61 Конституції України, подвійне покарання відповідно до закону є недопустимим.
Відповідач проти позову заперечує з відстав, викладених у відзиві на позовну заяву від
03.05.06 № 776/07 та у запереченнях від 17.05.06 № 863/07.
Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ПП "Краснодонагротехсервіс" зареєстроване в управлінні ПФУ в Краснодонському районі, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 07.09.04.
Відповідно до п.3 ст.15 Закону № 1058 з дня реєстрації у територіальному органі пенсійного фонду страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду.
Згідно з п.4 ст.17 Закону № 1058 одним з обов'язків таких страхувальників є подання до територіального органу Пенсійного фонду звітності (Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом. У розрахунку зазначаються самостійно обчислені платниками страхових внесків суми страхових внесків за звітний місяць, що підлягають сплаті. Як зазначає відповідач у справі, відповідно до законодавства зазначений розрахунок подається платником страхових внесків незалежно від стану його фінансово-господарської діяльності, у разі відсутності найманих працівників розрахунок подається з прокресленнями.
Відповідно до п.п. 5 п.9 ст. 106 Закону № 1058 за неподання (несвоєчасне подання) звітності до Пенсійного фонду на страхувальника накладається штраф.
Оскільки позивач зареєструвався як платник страхових внесків до Пенсійного фонду 07.09.04, то повинен був з вересня 2004 року надавати Розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до управлінні ПФУ в Краснодонському районі.
Як вбачається з матеріалів справи, та зазначено позивачем у поясненні, зданому у судовому засіданні 18.05.06, позивачем відповідні Розрахунки (звіти) за вересень-листопад 2004 не надавалися.
Відповідно до п.п. 5 п.9 ст. 106 Закону № 1058, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн. 00 коп.), а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн. 00 коп.).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем прийняте рішення від 19.12.05 № 348 про застосування до ПП "Краснодонагротехсервіс" штрафних санкцій у сумі 680 грн. на підставі п.п. 5 п.9 ст. 106 Закону № 1058 за неподання позивачем Розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вересень-листопад 2004 року (за неподання Розрахунку (звіту) за вересень 2004 -170 грн.- десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за неподання Розрахунку (звіту) за жовтень 2004 -170 грн. - десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за неподання Розрахунку (звіту) за листопад 2004 -340 грн. - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Як зазначають сторони у справі оскаржуєме рішення було направлено позивачеві та отримано останнім.
Як зазначає відповідач у справі, суми штрафів та пені підлягають сплаті страхувальником протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення або можуть бути оскаржені у цей самий строк до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це управління ПФУ в Краснодонському районі, посадовими особами якого прийнято це рішення; позивач не оскаржив рішення у встановлений законом 10-денний строк з дня одержання цього рішення (до 06.01.06).
Доводи позивача щодо того, що під час реєстрації позивача в органах пенсійного фонду інспектори не надали позивачеві ніяких роз’яснень з приводу того, що звіти подаються після початку діяльності, та того, що штрафні санкції у сумі 680 грн. за рішенням від 19.12.05 № 348 застосовані також без будь-яких пояснень, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки відповідно до чинного законодавства ненадання інспекторами територіальних органів Пенсійного фонду таких роз’яснень чи пояснень не може бути підставою для скасування відповідного рішення пенсійного фонду.
Позивач в обґрунтування позову посилається на те, що в оскаржуємому рішенні не зазначений період, за який застосовані фінансові санкції, немає розрахунку суми фінансової санкції, чим порушено ст.61 Конституції України. По-перше, ст.61 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Судом не встановлено порушень ст.61 Конституції України при прийнятті рішення УПФУ в Краснодонському районі Луганської області від 19.12.04 № 348. По-друге, законодавчо затвердженою формою таких рішень територіальних органів Пенсійного фонду не передбачено зазначення у тексті рішення періоду, за який застосовані фінансові санкції та надання у рішенні розрахунку суми фінансової санкції, тому вищезазначені доводи позивача не можуть бути підставою для скасування відповідного рішення УПФУ в Краснодонському районі Луганської області від 19.12.04 № 348.
Вищезазначений позивачем акт від 15.12.05 планової перевірки підприємств, установ, організацій щодо обчислення і сплати внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування, проведеної відповідачем на підприємстві позивача, не є підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій від 19.12.04 № 348, оскільки перевірялась правильність обчислення і сплати відповідних страхових внесків, а фінансові санкції нараховані за неподання позивачем Розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вересень-листопад 2004 року. Крім того, неповідомлення ПП „Краснодонагротехсервіс” відповідачем у період до застосування до підприємства фінансових санкцій про виявлене порушення, а також про час та місце „розгляду справи” –прийняття оскаржуємого рішення, не може бути підставою для скасування відповідного рішення УПФУ в Краснодонському районі Луганської області від 19.12.04 № 348. При цьому, позивач безпідставно зазначає, що приймаючи відповідне рішення від 19.12.04 № 348, відповідач порушив його право, передбачене ст.59 Конституцією України. Права позивача на захист не порушене. Вказаною статтею Конституції України передбачено, що кожний має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших органах в Україні діє адвокатура. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем при прийнятті оскаржуємого рішення від 19.12.04 № 348 норми ст.59 Конституції України відносно позивача у справі не порушені.
Крім того, безпідставно позивач посилається на те, що за оскаржуємим рішенням позивач був притягнений до повторної фінансової відповідальності, що є порушенням судочинства в України і законодавства; повторним є порушення, за яке особа вже була відповідно до законодавства притягнута до відповідальності. Позивач зазначає, що відповідачем порушено ст.61 Конституції України. Як зазначалось вище, відповідно до ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Як вбачається з матеріалів справи, за оскаржуємим рішенням від 19.12.04 № 348 позивач на підставі п.п. 5 п.9 ст. 106 Закону № 1058 один раз притягнений до юридичної відповідальності у вигляді фінансової санкції за неподання Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вересень 2004 у сумі 170 грн.- десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, один раз - за неподання Розрахунку (звіту) за жовтень 2004 - 170 грн. - десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та один раз - за неподання Розрахунку (звіту) за листопад 2004 -340 грн. - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
У даному випадку порушенням є неподання звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду за кожний звітний період окремо.
Як зазначалось вище, відповідно до п.п. 5 п.9 ст. 106 Закону № 1058 в разі повторного протягом року неподання звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду, накладається штраф у даному випадку не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340грн.). При цьому, позивач притягнений до відповідальності у вигляді фінансової санкції у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340грн.) лише за неподання Розрахунку (звіту) за листопад 2004. Хоча не надавши Розрахунок (звіт) за жовтень 2004, позивач вже повторно протягом року припустився вищезазначеного порушення (відповідач міг застосувати штраф у розмірі 340 грн.). Тобто за неподання Розрахунку (звіту) за листопад 2004, як за повторно протягом року припущене вищезазначене порушення, позивач правомірно, відповідно до п.п. 5 п.9 ст. 106 Закону № 1058, застосував до позивача штраф у розмірі 340 грн. - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, чинним законодавством не передбачено обов’язок територіальних органів Пенсійного фонду виносити відповідні рішення про застосування фінансових санкцій окремо за кожний звітний період, окремо за кожний випадок неподання звітності за відповідний період (за кожний повний або неповний місяць затримки подання такої звітності).
Позивач посилається на те, що відповідач повинен був направити рішення для виконання до виконавчої державної служби, але цього не зробив, незаконно стягує з позивача надумані грошові кошти; відповідач незаконно перебросив на погашення штрафу перераховані позивачем соціальні нарахування та утримання та за прострочення сплати цих нарахувань застосовує штраф у сумі 245 грн. 59 коп. за рішенням від 07.04.06.
При цьому слід зауважити, що відповідно до вимог п.3 ст.106 Закону № 1058 за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення; у разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій; виходячи з цього, у зв'язку з тим, що ПП "Краснодонагротехсервіс" мав заборгованість, при перерахуванні ним коштів в рахунок поточних платежів, ці суми були зараховані в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.
Як вбачається з матеріалів справи, вимога від 01.02.06 № Ю-37 (а.с.6) стосується заборгованості позивача зі сплати відповідних страхових внесків (недоїмки), та взагалі не стосується фінансових санкцій, що нараховані за оскаржуємим рішенням від 19.12.04 № 348.
Порушення державною виконавчою службою виконавчого провадження щодо примусового стягнення з позивача боргу за відповідною вимогою від 01.02.06 № Ю-37 не може розглядатися судом як порушення ст.61 Конституції України, як подвійне покарання, на що посилається позивач у справі, та тим більше, не може бути підставою для скасування відповідного рішення УПФУ в Краснодонському районі Луганської області від 19.12.04 № 348.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення, з віднесенням судового збору на позивача.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п’ятиденного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 150, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судовий збір покласти на позивача.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 09.06.06 відповідно до вимог ст. 167 КАС України.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.Л. Доманська