Справа №1-55/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 березня 2011 року  Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді                                                  Кліщ О. В.

при секретарі                                                            Подибайло Л. М.

з участю прокурора                                                  Ралки С.М.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Білопіллі кримінальну  справу по обвинуваченню  

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, освіта вища,  розлученого,  не працює, уродженця с.Миколаївка,Сумського району Сумської області та мешканця  АДРЕСА_1,  не судимого,-

 - у скоєнні  злочину, передбаченого  ч.1 ст. 129 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,   07 лютого  2011 року, близько  17:00 години,  перебуваючи  в  стані  алкогольного   сп’яніння, прийшов  до  господарства  за  адресою : АДРЕСА_1, де  він   проживає  зі  співмешканкою  ОСОБА_2.  Між  ним  та  ОСОБА_2  виникла    словесна  сварка. В  ході  сварки  ОСОБА_1  в  коридорі  біля   східців  до  будинку  взяв  сокиру  в  праву  руку  з  метою  залякати  ОСОБА_2

Реалізуючи  свій  злочинний  намір, ОСОБА_1,  виходячи  з  будинку  та  демонструючи  сокиру, піднявши  її  над  головою,  направився  до  ОСОБА_2 ,   яка  на  той  час перебувала в  дворі даного   господарства   та  висловлював  погрози   вбивством.

ОСОБА_1, розуміючи, що   виказана  ним  погроза   може  викликати  у  ОСОБА_2  побоювання  в  її   реалізації, продовжуючи  тримати  сокиру  в  руці,  почав    наближатися  до  останньої.

ОСОБА_2, реально  побоюючись  такої  погрози, побоюючись  за  своє  життя, втекла  з  господарства. Переслідуючи  останню, ОСОБА_1  не  втримався  на  ногах  та  впав  при  вході  до  будинку,  після  чого  піднявся  та  знову  спробував  переслідувати  співмешканку та  вдруге  впав  біля хвіртки  входу  до  господарства    та  припинив  переслідувати  ОСОБА_2,  викинувши   сокиру  на  землю  неподалік  хвіртки,  а  в  подальшому переніс  сокиру  до  будинку на  те  місце, де стояла  раніше.

ОСОБА_1  стверджує, що  щиро  розкаюється у  вчиненому, усвідомив  небезпеку  своїх  дій. Підсудний ОСОБА_1  подав   до  суду  письмове  клопотання  про  закриття  кримінальної  справи в зв’язку  з  примиренням  його  із  потерпілою  ОСОБА_2.

В той  же  час  потерпіла ОСОБА_2  звернулася  до  суду  з письмовим  клопотанням, в  якому просить закрити  справу  щодо  ОСОБА_1 в  зв’язку із тим, що  між  нею  та  підсудним  відбулося  примирення, ніяких  претензій  до  нього   вона  не  має.

Заслухавши  думку прокурора, який  не  заперечив  проти   заявленого  клопотання, та  вбачає  наявність  законних  підстав  для  закриття   кримінальної  справи  в  зв’язку  із  примиренням  підсудного  із  потерпілою,  та  звільнення  підсудного  від  кримінальної відповідальності  на  підставі  ст. 46 КК  України,  з’ясувавши  позицію  підсудного, який не заперечує щодо  закриття  відносно  нього  кримінальної  справи  з нереабілітуючих  підстав, та позицію  потерпілої  ОСОБА_2,яка  підтвердила  ту  обставину, що  вони з  підсудним дійсно  примирилися, тому  вона  клопоче  перед  судом  про  закриття   провадження  в даній  справі, суд  приходить  до  наступного.

У  відповідності до  ст.46 КК України особа,  яка  вперше  вчинила  злочин  невеликої  тяжкості, звільняється  від  кримінальної  відповідальності, якщо  вона  примирилася  з  потерпілим   та  відшкодувала  завдані  нею  збитки  або усунула   заподіяну  шкоду.

Згідно  п.2 ч.1 ст. 7-1 КПК України, провадження в  кримінальній  справі  може  бути  закрито  судом  у  зв’язку, зокрема,  з примиренням  підсудного  з  потерпілим.

Отже,  з  врахуванням  всіх  обставин  справи, зокрема, що  підсудним ОСОБА_1, згідно  ст.12 КК  України, скоєно  злочин  невеликої  тяжкості  і до  кримінальної  відповідальності  він  притягується  вперше/а.с.  42 /, за  місцем  проживання  характеризується  позитивно /а.с.43   /, має на утриманні  малолітню  дитину,  2002 року народження, він не  заперечує проти  закриття  кримінальної справи  відносно  нього  та  звільнення  його  від  кримінальної  відповідальності  з  нереабілітуючих   підстав,  суд   приходить  до  переконання, що  на  час  розгляду  справи  в  суді   підсудний  ОСОБА_1  примирився    з потерпілою ОСОБА_2,а  отже  він  може  бути    звільнений від  кримінальної  відповідальності  в  зв’язку  з  його  примиренням  з  потерпілою, в  порядку  ст. 46 КК  України.

Питання  про  речові  докази  у  справі  вирішити  в  порядку  ст.81 КПК  України.

На підставі  наведеного та  керуючись   ст. 7-1 п.2 ч.1, 8, ст.93 КПК України  та  ст. 46 КК  України,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження  у  кримінальній  справі  по  обвинуваченню  ОСОБА_1 у  вчиненні  злочину, передбаченого ч.1ст.129 КК  України закрити в   зв’язку із  примиренням   обвинуваченого  з потерпілим.

Міру  запобіжного  заходу,обраного щодо  підсудного  ОСОБА_1- підписку  про  невиїзд, - скасувати.

Речовий доказ  по  справі – сокиру з дерев’яною  рукояткою /а.с.62-63 /, що  зберігається  під  схоронною  розпискою у потерпілої  ОСОБА_2,- конфіскувати.

На   постанову  може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з  дня   її   проголошення.

Суддя