РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

м.Рівне, вул.Петра Могили 24, тел: (0362) 22-10-74, 26-28-94

Справа № 2-419/11

Номер рядка звіту 36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

21 лютого 2011 року                                                                                                    

Рівненський районий суд Рівненської області     

                в особі  судді    Красовського О.О.   

                при  секретарі    Беднарчук Г.П.

                за участю: позивача             

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсною заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить суд постановити рішення про визнання недійсною заяви про прийняття спадщини. Зазначає, що після смерті батька залишилося спадкове майно. З метою оформлення спадкових прав позивач звернувся до нотаріуса, де оформив заяву про прийняття спадщини. Позивач був впевнений, що в будь-який момент зможе відкликати цю заяву. Проте згодом позивач дізнався, що за сплином шестимісячного терміну після  смерті спадкодавця не можливо відкликати заяву про прийняття спадщини. Позивач не бажає приймати спадщину, а тому звернувся до суду з позовом, просить задоволити позов.

Позивач позов підтримав та пояснив суду про обставини, описані вище.      

Відповідач визнав позов і не заперечує проти тих обставин, про які повідомив позивач.

Суд вважає, що позов підлягає до задоволення. Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_2 р. помер батько позивача. Позивач звернувся до нотаріуса для оформлення спадкових прав, та склав заяву про прийняття спадщини. Прийняте ним рішення базувалося на тому, що він вважав, що зможе відкликати заяву про прийняття спадщини в будь-який час. Коли в 2010 році позивач забажав відкликати цю заяву то йому повідомили, що це зробити не можливою. Тоді позивач усвідомив, що подаючи заяву про прийняття спадщини він діяв під впливом помилки. На даний час бажає, щоб майно було успадковане іншим спадкоємцем.   

При прийнятті рішення суд зважає на діюче законодавство.

Відповідно до частини 5 статті 1274 ЦК України, відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 ЦК України.

Законодавець не містить заборони звертатися до суду з позовом про визнання недійсною заяви про прийняття спадщини. Суд вважає, що відносно наявних правовідносин можливо застосувати аналогію закону/права.

Відповідно до статті 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом. Сторона, яка своєю необережною поведінкою сприяла помилці, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.

Суд вважає, що подання позивачем заяви до нотаріальної контори, в якій він заявив про прийняття спадщини, не знаючи при цьому, що цю заяву не можна відкликати за сплином шестимісячного строку після смерті спадкодавця, була написана з так званими «вадами волі». Тобто за умов, що перешкоджають вільному формуванню волі сторони, яка подала заяву, а, отже тягне невідповідність волі і волевиявлення.

В контексті частини 1 статті 229 ЦК України по милка - це спотворене уявлення особи про об ставини, що дійсно мають місце. Як роз'ясняв Пленум Верховного Суду України у п. 11 по станови «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними»від 28 квітня 1978 р. (зі змінами від 25 грудня 1992 р.), під помилкою треба розуміти таке неправильне сприйняття стороною суб'єкта, предмета або інших істотних умов правочину, яке вплинуло на її волевиявлення і за відсутності якої за обставинами справи мо жна вважати, що правочин не був би укладеним.

Для визнання правочину недійсним необхід но, щоб помилка мала істотне значення для сто рін правочину. Згідно з ч. 1 ст. 229 ЦК України, істотне значення має помилка щодо природи правочи ну, прав та обов'язків сторін, таких властиво стей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Питання, чи є помилка істотною, повинна вирішуватися судом з ураху ванням конкретних обставин справи виходячи з того, наскільки помилка є істотною і взагалі, і для учасника правочину.

Суд вважає, що в даному випадку помилка позивача не є результатом навмисних дій нотаріуса, чи дій відповідача. Аналізуючи зібрані у справі докази суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність позовних вимог, а тому заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

По цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсною заяви про прийняття спадщини -  позов задоволено повністю.

Визнати недійною заяву від 23.07.2008 року, що була подана від імені ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Рівненської районної державної нотаріальної контори Рівненської області (заява № 1775, надійшла 23.07.2008 р., спадкова справа № 818) про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                                                                             Красовський О.О.            

Примітка: повне рішення суду виготовлене 26.02.2011 р.