Справа №2а-393/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

09 березня 2011 року                                                                                         м. Кузнецовськ                     

Суддя Кузнецовського міського суду Рівненської області Зейкан І.Ю., розглянувши у  скороченому провадженні у м.Кузнецовську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області про перерахування пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

До Кузнецовського міського суду звернувся ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області (далі - УПФ) з вимогами зобов’язати відповідача прийняти рішення про перерахунок державої пенсії ОСОБА_1 з 05.10.10, виходячи із розрахунку 8 мінімальних розмірів пенсії за віком, а також щомісячної додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи із розрахунку 75 % мінімальної пенсії за віком та виплачувати їх надалі з урахуванням перерахунку; зобов’язати УПФ виплатити підвищення пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати з 05.10.10.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач порушує його право на отримання державної та додаткової пенсії у повному розмірі як інваліда ІІ групи інвалідності пов’язаної з Чорнобильською катастрофою та потерпілого 1 категорії, а також підвищення до пенсії, як особи, як непрацюючого пенсіонера, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю,  відповідно до ст.ст.39, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-ХІІ (далі –Закон України №796-ХІІ).

Відповідач отримавши копію ухвали про відкриття скороченого провадження у справі, з копією позовної заяви та доданими до неї документами, заперечення у десятиденний строк не подав.

Суд, дослідивши позовну заяву та оцінивши інші докази у справі приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову з наступних підстав.     

З копії посвідчення серії НОМЕР_1 від 24.10.2010 року вбачається, що дійсно ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1. Відповідно до витягу із акту огляду Рівненської спеціалізованої онкорадіологічної МСЕК РВН №0175964 позивач з 05.10.10 є інвалідом другої групи інвалідності. Причиною інвалідності є захворювання пов’язане з наслідками  Чорнобильської катастрофи. Групу інвалідності встановлено до 01.11.2013 року.

Розпорядженням УПФ №120499 від 25.01.11, яке міститься у пенсійній справі позивача підтверджено, що ОСОБА_1  отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

До позовної заяви додана копія заяви ОСОБА_1 від 06.12.2010 року, з відміткою подачі до управління Пенсійного фонду України у м.Кузнецовську 06.12.2010 року, з якої вбачається, що позивач виявив бажання перейти на пенсію відповідно до ст.54 Закону України №796-ХІІ.

Згідно із п.13 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV, у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України № 796-ХІІ та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором.

Оскільки позивач, подавши свою заяву 06.12.2010 року до відповідача,  виявив свою волю на отримання пенсії, відповідно до ст.54 Закону України №796-ХІІ, тому суд приходить до висновку, що дії УПФ що виразились у невиплати та не перерахуванні пенсії позивачу відповідно до ст.54 Закону України №796-ХІІ з 06.12.2010 року є протиправними.

Відповідно до ст.54 ч.1 Закону України № 796 –ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Частиною 4 цієї ж статті Закону визначено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІ групі інвалідності –8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ч.1 ст.50 Закону України № 796 –ХІІ, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, у розмірах: інвалідам ІІ групи – 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007р. передбачена інша редакція частини 4 статті 54 Закону № 796 –ХІІ -  частину 3 і 4 ст.54 замінено чотирма частинами іншого змісту. У цій редакції ст.54 ч.3 (від 28.12.07р.) визначено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок із Чорнобильської катастрофою, не можуть бути нижчими для інвалідів щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою  –по ІІ групі інвалідності –120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Цим самим законом викладена інша редакція ст.50 Закону України № 796 –ХІІ, зокрема,     Особам,  віднесеним  до  категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам IІ  групи  - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Положення пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.07р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно рішення Конституційного Суду України  від 22.05.08р. №10-рп/2008. Згідно п. 6 резолютивної частини вказаного рішення,  рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

Це значить, що  з 22.05.2008 року діють норми ст.ст.50, 54 Закону № 796 –ХІІ в редакції, що була чинною в період  до внесення змін  підпунктом 15 п. 28 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.07 р. (що визнані неконституційними).   

Відповідно до вимог ст.54 Закону № 796 –ХІІ порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв’язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008р. №654  встановлено фіксований розмір  мінімальної межі пенсії для інших інвалідів щодо яких встановлений причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою. Однак, вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом. Відповідно до  ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі виникнення колізії між підзаконним нормативно-правовим актом та законом, застосуванню підлягають положення закону. Так як, розмір пенсії позивачу, що визначений за нормами постанови КМ України від 16 липня 2008р. №654 не відповідає нормі ст.54 ч.4  Закону № 796 –ХІІ, тому необхідно задовольнити позов про перерахунок пенсії позивачу відповідно до вимог статті 54 Закону України № 796 –ХІІ.     

Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до Закону України №796-ХІІ, виплачується особам віднесеним до 1 категорії, інвалідам ІІ групи –20 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Однак, вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом. Відповідно до  ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі виникнення колізії між підзаконним нормативно-правовим актом та законом, застосуванню підлягають положення закону. Так як, розмір додаткової пенсії позивачу, що визначений за нормами постанови КМ України від 28 травня 2008р. №530 не відповідає нормі ст.50  Закону № 796 –ХІІ, тому необхідно задовольнити позов про перерахунок пенсії позивачу відповідно до вимог статті 50 Закону України № 796 –ХІІ.     

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Не визначається такого розміру і нормами спеціального Закону № 796 – ХІІ. Тому, на думку суду, є підстави для застосування загальної норми ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому, положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»про те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не слід брати до уваги, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем права на підвищення пенсії відповідно до закону. Суд, також, бере до уваги, що за змістом ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум»прожитковий мінімум застосовується в тому числі для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.

Тобто, з вищезазначеного випливає, що прожитковий мінімум є базою для розрахунку  мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат. Статтею 46 Конституції України гарантується, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.   

Наведене дає суду підстави при вирішенні даного спору застосувати у розумінні ст.ст.50, 54 Закону № 796 – ХІІ мінімальний розмір пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Отже, величиною мінімальної пенсії за віком,  від якої має бути фактично обраховано нижчу межу пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, є встановлений законом прожитковий мінімум.

З копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 виданого 26.05.1997 року Кузнецовським МВ УМВС України, вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований у АДРЕСА_1 з 14.04.1980 року.

З розпорядження УПФ № 120499 від 25.01.2011 року, вбачається, що позивач є працює, відповідно до ст.39 Закону України №796-ХІІ підвищення до пенсії не отримує. Інших доказів, які б підтверджували, що відповідач не працює суду не надано. У матеріалах пенсійної справи також відсутні будь-які заяви позивача щодо призначення йому підвищення до пенсії відповідно до ст.39 Закону України №796-ХІІ.

У зв’язку з цим, суд приходить до висновку, що відповідач не зобов’язаний нараховувати підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 71, 138, 160-163, 167, 183-2 КАС України, ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області  здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 та виплачувати її з 06 грудня 2010 року з урахуванням виплачених сум, як інваліду другої групи інвалідності, пов’язаною з Чорнобильською катастрофою в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, відповідно до положень ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»із розрахунку, що мінімальна пенсія за віком визначається на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області  здійснити перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 за шкоду заподіяну здоров’ю, та виплачувати її з 05 жовтня 2010 року з урахуванням виплачених сум, як особі віднесеній до категорії 1 інваліду другої групи інвалідності, пов’язаною з Чорнобильською катастрофою в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»із розрахунку, що мінімальна пенсія за віком визначається на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

В задоволенні інших вимог відмовити за безпідставністю.

Постанову суду звернути до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

Постанова суду набирає законної  сили  після  закінчення  строку  апеляційного оскарження. Апеляційна  скарга  подається  до  Житомирського апеляційного адміністративного суду через  Кузнецовський міський суд Рівненської області, який ухвалив оскаржуване  судове  рішення.  Копія  апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду  подається протягом  десяти  днів  з  дня  її проголошення.  

Суддя                                                                                                                                          І.Зейкан