ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.12.2007 Справа № 8/138-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецової І.Л.,
суддів: Верхогляд Т.А. (доповідача), Чимбар Л.О.,
при секретарі судового засідання: Гайдук Ю.А.,
за участю представників сторін:
від позивача: Гусак О.М, директор, паспорт с/н АМ731099 від 29.08.02, статут від 02.10.05;
від відповідача-1: Лучкова Ю.В., юрист, довіреність №938 від 18.07.07;
від відповідача-2: Бойко Г.С., юрисконсульт, довіреність №25 від 12.03.07;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області,
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.07р. у справі № 8/138-07
за позовом закритого акціонерного товариства “МАСП”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області;
до відповідача-1: комунального підприємства “Криворізьке бюро технічної інвентаризації”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області;
до відповідача-2: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ;
про визнання права власності.
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство “МАСП” звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до комунального підприємства “Криворізьке бюро технічної інвентаризації” та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням доповнення до позовної заяви, просило визнати за ним право власності на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс по вул.Двінська, 18 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області та зобов’язати КП “Криворізьке бюро технічної інвентаризації” зареєструвати за ним право власності.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2007 року у справі № 8/138-07 (суддя Дубінін І.Ю.) задоволено позов до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, визнано за закритим акціонерним товариством “МАСП” право власності на нерухоме майно, яке знаходиться в м. Кривому Розі, вул. Двінська, 18, а саме на:
1. приміщення управління "А-2" –24,3*12,6;
2. приміщення "Б-2" –,4*28,8;
3. бокс по ремонту автомобілів "В" –42,3*19,25;
4. екскаваторний цех "Г" –36,45*18,43;
5. червоний куток "Д-2" –18,2*21,54;
6. скреперний бокс "Е" –12,8*36,26;
7. столова плотницький цех "Ж-2" –18,4*9,5;
8. гараж "К" –12,0*3,6;
9. кузня "Н" –5,6*2,89;
10. приміщення "М" –6,3*12,26;
11. прибиральня "П" –1,6*3,8;
12. бульдозерний бокс "Л" –12,87*43,10;
13. компресорна "Т" –3,76*4,74;
14. кладова "С" –5,7*12,1;
15. прохідна "Ш" –3,52*3,46;
16. насосна "Щ" –3,42*4,45;
17. мийка "Я";
18. кладова "Р" –4,5*6,41;
19. котельна "Б1" –9,4*9 з прибудовами3,8*3,31 –3,28*3,37;
20. розподільник тепла "Я1";
21. склад "З" –11.8*39,85;
22. склад "К1" –12,1*46,65;
23. склад ПММ "О", "О1" –6,3*10,8;
24. паркан № 1, 2, 3.
В позові до комунального підприємства “Криворізьке бюро технічної інвентаризації” відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що позивач, як правонаступник організації орендарів Мировського орендного спеціалізованого підприємства, на підставі договору купівлі продажу від 21.12.1993 року, посвідченого шостою Криворізькою нотаріальною конторою за № 1-3981, зареєстрованого Виконкомом міської ради м. Кривого Рогу 06.01.94 р, рішення №2-р, є власником нерухомого майна –цілісного майнового комплексу за адресою: вул.Двінська,18 в м. Кривому Розі.
При укладенні договору купівлі-продажу від 21.12.1993 року майно передано без виконання технічної інвентаризації, на підставі акта прийому-передачі від 14 лютого 1994 р.
Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області покупцеві було видане свідоцтво про власність від 16 березня 1994 року, реєстраційний номер № 22.
Відповідачем-1 державна реєстрація за позивачем вказаного нерухомого майна проведена не була, оскільки у позивача відсутній перелік нерухомого майна, яке було придбано за вищевказаним договором купівлі-продажу.
На підставі ст.392 ЦК України суд задовольнив вимоги відносно відповідача-2, оскільки ним право власності за позивачем не визнається.
Відмовляючи в задоволенні позову до комунального підприємства “Криворізьке бюро технічної інвентаризації” суд виходив з того, що воно не є органом, який визнає будь-чиє право власності, а є підприємством, уповноваженим державою проводити реєстрацію існуючих прав власності на нерухоме майно на підставі переліку правовстановлюючих документів.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду відповідач-2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Зазначає, що судом в порушення п.2.3 Положення про впорядкування передачі об’єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства було визнано право власності на об’єкти нерухомості, що на момент приватизації в інвентаризаційних описах основних засобів підприємства відсутні. Також судом не дана оцінка тому, що відповідно до акту приймання-передачі від 14.02.1994 року позивачу був переданий цілісний майновий комплекс Мировського орендного спеціалізованого підприємства, що розташований за адресою: м. Кривий Ріг, сел. Мировське, на земельній ділянці площею 6,1 га. Судом визнано за позивачем право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул.Двінська,18.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає вимоги апелянта необґрунтованими та просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Відповідач-1 вважає рішення господарського суду в частині відмови в позові до КП “Криворізьке бюро технічної інвентаризації” законним, обґрунтованим та таким, що винесено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Просить в даній частині рішення господарського суду залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
Відповідно до договору купівлі-продажу державного майна від 21.12.1993 року, свідоцтва про власність від 16.03.1994 року та на підставі Статуту Закритого акціонерного товариства “МАСП”(а.с.10-17) позивач є власником цілісного майнового комплексу Мировського орендного спеціалізованого підприємства, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, сел. Мировське, вул.Двінська,18. Адресу місцезнаходження цілісного майнового комплексу змінено рішенням виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі ради від 16.07.2003 року №226/4 та внесено в інвентарну справу КП “Криворізьке бюро технічної інвентаризації”.
На час виникнення між сторонами правовідносин діяв Цивільний Кодекс УРСР, відповідно до ст.128 якого право власності у набувача майна по договору виникає з моменту передачі цього майна, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до п.3.3 договору від 21.12.1993 року покупець стає правонаступником прав та обов’язків продавця з моменту підписання акту прийому-передачі. Зазначений акт підписаний 14.02.1994 року (а.с. 120) і з цього часу позивач набув право власності на об’єкти цілісного майнового комплексу.
Відповідно до вимог ст.26 Закону “Про власність”, що діяв на час виникнення у позивача права власності, передбачено, що об’єктами права власності господарського товариства, що є юридичною особою, є грошові та майнові внески його членів, а також майно, набуте внаслідок господарської діяльності, та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом. Майно товариства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображується в самостійному балансі.
На балансі ЗАТ “МАСП”, згідно довідки (а.с.24) знаходяться об’єкти, на які і визнано господарським судом право власності за позивачем.
Доводи відповідача-2 стосовно відсутності у переліку майна зазначених об’єктів, які були передані за договором купівлі-продажу від 21.12.1993 року покупцеві, колегія суддів відхиляє з наступних підстав:
З матеріалів даної справи та оглянутої колегією суддів інвентарної справи №9948 вбачається, що перша інвентаризація об’єкту цілісного майнового комплексу Мировського орендного підприємства була проведена відповідачем-1 в травні 1996 року.
Відповідно до схематичного плану, зміни до якого при поточних інвентаризаціях відповідачем-1 не зафіксовані, до цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою вул.Двінська,18, сел. Мировське м.Кривий Ріг внесені:
1. приміщення управління "А-2" –24,3*12,6;
2. приміщення "Б-2" –,4*28,8;
3. бокс по ремонту автомобілів "В" –42,3*19,25;
4. екскаваторний цех "Г" –36,45*18,43;
5. червоний куток "Д-2" –18,2*21,54;
6. скреперний бокс "Е" –12,8*36,26;
7. столова плотницький цех "Ж-2" –18,4*9,5;
8. гараж "К" –12,0*3,6;
9. кузня "Н" –5,6*2,89;
10. приміщення "М" –6,3*12,26;
11. прибиральня "П" –1,6*3,8;
12. бульдозерний бокс "Л" –12,87*43,10;
13. компресорна "Т" –3,76*4,74;
14. кладова "С" –5,7*12,1;
15. прохідна "Ш" –3,52*3,46;
16. насосна "Щ" –3,42*4,45;
17. мийка "Я";
18. кладова "Р" –4,5*6,41;
19. котельна "Б1" –9,4*9 з прибудовами3,8*3,31 –3,28*3,37;
20. розподільник тепла "Я1";
21. склад "З" –11.8*39,85;
22. склад "К1" –12,1*46,65;
23. склад ПММ "О", "О1" –6,3*10,8;
24. паркан № 1, 2, 3.
В інвентаризаційних описах основних засобів Мировського орендного спеціалізованого підприємства станом на 01.10.1993 року вказані інвентарні номери, кількість та загальна вартість об’єктів без розшифровки за призначенням або назви цих об’єктів.
Таким чином відповідно до договору купівлі-продажу від 21.12.1993 року та акту прийому–передачі майна від 14.02.1994 року позивач, як правонаступник організації орендарів Мировського орендного спеціалізованого підприємства, набув право власності на все майно цілісного майнового комплексу за адресою: м. Кривий Ріг, сел. Мировське, вул.Двінська,18, а не його частини, як зазначає апелянт, прийняв це майно на свій баланс та як власник на виконання вимог ст.4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” зобов’язаний зареєструвати своє право власності.
Відповідач-2 не визнає право власності за позивачем.
Відповідно до ст.392 Цивільного Кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Господарський суд при вирішенні спору правомірно відмовив позивачу в задоволенні вимог відносно відповідача-1, оскільки позивачем не були надані КП “Криворізьке бюро технічної інвентаризації” необхідні документи для реєстрації за ЗАТ “МАСП” права власності, а сам відповідач-1 є лише реєєструючим право власності органом.
Оскільки оскаржуване рішення господарського суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2007 року у справі № 8/138-07 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського Суду України.
Головуючий І.Л. Кузнецова
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Л.О. Чимбар
Підписано в повному обсязі 18.12.2007 року.