ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
18.12.07 Справа № 1/452-9/57
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Скрутовського П. Д.
суддів Юрченка Я. О.
Слуки М. Г.
розглянув апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Житлово-комунального комплексу «Сихів» ЗАТ Проектно-будівельне об’єднання «Львівміськбуд», м. Львів № 292 від 02.10.2007 р.
на рішення Господарського суду Львівської області від 11.09.2007 р.
у справі № 1/452-9/57
за позовом Дочірнього підприємства Житлово-комунального комплексу «Сихів» ЗАТ Проектно-будівельне об’єднання «Львівміськбуд», м. Львів
до відповідача ПП «КСБ Грант», м. Львів
про стягнення заборгованості за орендну плату в розмірі 31 664, 25 грн.
за участю представників сторін:
у судовому засіданні 11.12.2007 р.:
від позивача (скаржника) –явка необов’язкова –Белей М. Г. –представник (довіреність № 253 від 18.04.2007 р.); Бакович Л. Д. –директор
від відповідача –явка необов’язкова –Марченко В. А. –начальник кадрів (довіреність № 2 від 03.12.2007 р.)
у судовому засіданні 18.12.2007 р.:
від позивача (скаржника) –явка необов’язкова –Белей М. Г. –представник (довіреність № 253 від 18.04.2007 р.); Бакович Л. Д. –директор
від відповідача –явка необов’язкова –Вербенко П. О. –представник (довіреність № 5 від 17.12.2007 р.)
Представникам сторін у судовому засіданні були роз’яснені права і обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Згідно клопотання сторін, технічна фіксація судового процесу не здійснюється, ведеться протокол судового засідання. Заяв про відвід суддів не надходило.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2007 р. прийнята до свого провадження апеляційна скарга ДП ЖКК «Сихів»ЗАТ ПБО «Львівміськбуд», м. Львів, а ухвалою від 20.11.2007 р. розгляд справи відкладався за клопотанням скаржника (позивача) до 11.12.2007 р., у судовому засіданні 11.12.2007 р. оголошувалася перерва до 18.12.2007 р., явка сторін не була визнана обов’язковою.
Рішенням господарського суду Львівської області від 11.09.2007 р. у справі № 1/452-9/57 за позовом ДП «Сихів»ЗАТ ПБО «Львівміськбуд», м. Львів до відповідача ПП «КСБ Грант», м. Львів про стягнення заборгованості за орендну плату за період з лютого по грудень 2004 року в розмірі 31 664, 25 грн. в задоволенні позову відмовлено.
При винесенні оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд керувався ст.ст. 258, 260 ЦК УРСР, ст. 188 ГК України, а також положеннями укладеного між сторонами договору оренди нежитлового приміщення площею 230 кв. м. для використання під офіс та додатковою угодою від 31.01.2002 р. до зазначеного договору та мотивував його тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту, що відповідач користувався орендованим приміщенням (п. 1 договору) після 31.12.2003 р. до 17.01.2005 р., оскільки ні акти від 30.07.2004 р., ні від 17.01.2005 р., ні рахунки № 64 від 28.09.2004 р., № 45 від 25.05.2004 р., № 51 від 28.07.2004 р., № 57 від 27.08.2004 р., № 79 від 28.12.2004 р., № 39 від 27.05.2004 р., № 38 від 26.04.2004 р., № 25 від 26.03.2004 р., № 13 від 24.02.2004 р., № 74 від 29.11.2004 р., № 69 від 27.10.2004 р., ні попередження № 493 від 27.10.2004 р., № 211 від 26.03.2004 р., № 371 від 27.08.2004 р. не є належними та допустимими доказами.
Скаржник, позивач у справі, не погодився з рішенням господарського суду Львівської області, вважає, що воно є незаконним, необ’єктивним, а висновки, викладені в ньому, не відповідають обставинам справи, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дане рішення та постановити нове, яким задоволити позовні вимоги, посилаючись на те, що відповідач не своєчасно сплачував орендну плату, про що неодноразово письмово попереджався, а саме 10.12.2003 р. відповідачу рекомендованим листом № 494 направлено попередження про те, що у зв’язку з несвоєчасною оплатою орендної плати за орендоване приміщення просимо звільнити вказане приміщення до 16.12.2003 р. Апелянт стверджує, що відповідач всупереч умовам договору звільнив орендоване приміщення лише 17.01.2005 р., що підтверджується актом. Позивач вважає, що за період з лютого по грудень 2004 року відповідач неналежним виконанням зобов’язань за договором від 01.10.2002 р. заборгував позивачу 31 664, 25 грн. орендної плати. Вищенаведене позивач підтверджує актом від 30.07.2004 р., актом від 17.01.2005 р., попередженням від 27.10.2004 р., попередженням від 26.03.2004 р., попередженням від 27.08.2004 р., рахунками № 64 від 28.09.2004 р., № 45 від 25.05.2004 р., № 51 від 28.07.2004 р., № 57 від 27.08.2004 р., № 79 від 28.12.2004 р., № 39 від 27.05.2004 р., № 38 від 26.04.2004 р., № 25 від 26.03.2004 р., № 13 від 24.02.2004 р., № 74 від 29.11.2004 р., № 69 від 27.10.2004 р. Крім цього, позивача зазначив, що остання плата відповідачем була здійснена 05.05.2004 р. за січень 2004 року в сумі 2 000 грн., відтак, позивач вважає, що відповідач визнав заборгованість в сумі 31 664, 24 грн.
Відповідач, скориставшись правом, наданим ст. 96 ГПК України, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи, викладені в ній, просив залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи свої вимоги тим, що договір оренди офісних приміщень та додаткова угода до нього припинили свої дії 31.12.2003 р., а новий договір оренди між сторонами не укладався і ПП «КСБ Грант»припинив користуватися вказаними приміщеннями з дня закінчення терміну дії договору. Відповідач вважає, що акти не можуть бути належними доказами, оскільки складені в односторонньому порядку. Також відповідач наголошує, що позивач пропустив встановлений термін позовної давності.
Розглянувши наявні матеріали справи, доводи та заперечення, наведені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду слід скасувати, а апеляційну скаргу задоволити частково з наступних підстав:
Із наявних у справі матеріалів вбачається, що 01.10.2002 р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нежитлових приміщень площею 230 кв. м. для використання під офіс, що знаходяться за адресою: вул. Морозна, 14, м. Львів, та додаткову угоду № 1 від 31.01.2002 р. до цього договору.
Відповідно до п.п. 2, 7 даного договору, він набуває чинності з моменту його підписання і укладається на термін до 31.12.2003 р. та автоматичній пролонгації після закінчення цього терміну не підлягає. Плата за оренду приміщень і надання комунальних послуг за поточний місяць проводиться орендарем до 10 числа наступного місяця шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця.
Згідно п. 11 цього ж договору, у випадку закінчення дії даного договору оренди плата і комунальні послуги вносяться орендарем по день фактичної передачі приміщення по акту.
Однак, фактично орендар (відповідач) ні господарському суду першої інстанції, ні апеляційної не подав акту передачі орендованого приміщення, тобто не спростував факту, зазначеного позивачем в акті від 17.01.2005 р.
Давши належну оцінку документам, які містяться у матеріалах даної справи, колегія суддів дійшла висновку, що обставинами, які підтверджують використання орендарем приміщення після спливу терміну договору оренди є наступні:
1. попередження позивача, направлені на адресу відповідача № 211 від 26.03.2004 р., № 371 від 27.08.2004 р., № 493 від 27.10.2004 р. з доказами про їх відправлення;
2. клопотання відповідача № 8 від 30.07.2007 р., адресоване господарському суду Львівської області, не про безпідставність позовних вимог, а про застосування терміну позовної давності;
3. рахунок ПП «КСБ Грант», м. Львів від 27.02.2004 р. № 33 про часткову сплату орендної плати і комунальних послуг за січень 2004 року;
4. ненадання акту або інших документів (доказів) про повернення орендованого приміщення орендодавцю.
Апеляційний господарський суд вважає правомірною вимогу відповідача щодо застосування до виниклих між сторонами правовідносин строку позовної давності, передбаченого ст. 257 ЦК України, оскільки сума позову в розмірі 31 664, 25 грн. включає період нарахування з лютого по грудень 2004 року, а в даному випадку позов заявлено 27.04.2007 р., тобто про стягнення суми боргу за лютий і березень 2004 року позивачем пропущено 3-річний строк позовної давності.
В матеріалах даної справи відсутні документально підтверджені докази надання орендодавцем комунальних послуг орендарю, у зв’язку з чим в цій частині вимоги слід залишити без розгляду.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 до договору оренди офісних приміщень від 01.10.2002 р., орендна плата становить 10 грн. за 1 кв. м загальної площі, що становить 2 300 грн. в місяць.
Дана додаткова угода вступає в силу з 01.01.2003 р. і діє до закінчення терміну дії договору оренди офісних приміщень від 01.10.2002 р.
Отже, беручи до уваги те, що позивачем пропущено 3-річний термін позовної давності щодо сплати заборгованості по орендній платі за лютий і березень 2004 року, а також те, що документально не обґрунтовано суму надання комунальних послуг, стягненню підлягає сума за оренду приміщення за 9 місяців 2004 року, тобто 9 х 2 300 = 20 700 грн.
Таким чином, враховуючи наведене, а також положення чинного законодавства України, апеляційна інстанція дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним врахуванням всіх обставин справи та, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обстпавини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Керуючись ст.ст. 89, 91, 99, 101-105 ГПК України, -
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ДП ЖКК «Сихів»ЗАТ ПБО «Львівміськбуд», м. Львів задоволити частково.
2. Рішення господарського суду Львівської області від 11.09.2007 р. у справі № 1/452-9/57 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким:
4. Позов задоволити частково в сумі 20 700 грн.;
5. у позовних вимогах щодо стягнення орендної плати за лютий і березень в сумі 4 600 грн. відмовити;
6. в решті суми позов залишити без розгляду.
7. судові витрати по справі та апеляційній скарзі віднести на позивача –від суми 10 964, 25 грн., на відповідача –від суми 20 700 грн.;
8. видання наказів доручити місцевому господарському суду.
9. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.
10. Постанова може бути оскаржена в установленому законом порядку.
Головуючий-суддя П. Д. Скрутовський
Суддя Я. О. Юрченко
Суддя М. Г. Слука