ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"18" грудня 2007 р. | Справа № 12/474/07 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Жукової А.М.,
суддів: Величко Т.А., Бойко Л.І.
при секретарі судового засідання: Лисіній О.В.
за участю представників сторін:
від позивача –Степіна Н.Г.
від відповідача - Баришніков А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ЗАТ "Росток", м. Баштанка Миколаївської області
на рішення господарського суду Миколаївської області від 01.11. 2007 р.
зі справи 12/474/07
за заявою ЗАТ "Росток", м. Баштанка Миколаївської області
до ТОВ "Ерідан-Комерц" м. Миколаїв
про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Миколаївській професійній асоціації "Третейське управління правовими конфліктами" від 02.07.07 року по справі №15/2007
встановив:
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 1.11.2007р. (суддя Семенов А.К.) в задоволенні заяви про скасування рішення постійно діючого третейського суду відмовлено. Рішення суду вмотивоване посиланням на ЗУ "Про третейські суди", Положення та Регламент постійно діючого третейського суду при МПА "Третейське управління правовими конфліктами" та зазначено, що спір щодо стягнення пені за прострочення сплати боргу прийнятий третейським судом відповідно законодавства та третейської угоди, а рішення прийняте третейським судом відповідає чинному законодавству. Третейським судом дотримано вимог чинного законодавства щодо формування складу суду, сповіщення сторін про час та місце розгляду позову, внаслідок чого кожна із сторін мала довести суду належними доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. ЗУ "Про третейські суди" (ст.51) містить вичерпний перелік підстав для скасування рішення третейського суду і саме порушення третейським судом вимог ст.51 закону заявником не доведено.
ЗАТ "Росток", не погодившись із висновками місцевого суду, звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, заяву про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при МПА "Третейське управління правовими конфліктами" задоволити. На обґрунтування своїх доводів скаржник послався на положення ЗУ "Про третейські суди" пояснюючи, що господарським судом неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення. Так, склад третейського суду був призначений одноособово головою Третейського суду Розпорядженням №16-р від 17.05.07р., що суперечить ст.14-18 Закону, положення яких є обов'язковим для виконання.
Регламент третейського суду є локальним підзаконним актом і його положення, що суперечать закону, не підлягають застосуванню. Всупереч цьому господарський суд послався на ст.41 Регламенту, а не на норми Закону. Господарський суд не взяв до уваги порушення третейським судом норм матеріального права, зокрема, ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.233; 616 ч.2 ЦКУ внаслідок чого штрафні санкції порівняно із збитками кредитора у 10,64 раз перевищують максимальний розмір пені за законодавством.
Господарським судом не прийнято до уваги положення п.8.1; 8.2 договору, яким визначено вид альтернативного захисту порушених прав, а тому передувати зверненню до третейського суду має бути досудове врегулювання спору. ТОВ "Ерідан - Комерц" це положення проігноровано, тому позов мав бути третейським судом повернутий відповідно до ст.5, 12 ЗУ "Про третейські суди". Таким чином, третейський суд прийняв рішення у спорі, не передбаченому третейською угодою. Посилання третейським судом на Рішення №15-р/2002 Конституційного Суду України від 9.07.2002р. є безпідставним, оскільки це рішення стосується лише судів, що включаються до складу судової системи України, а третейський суд є альтернативною формою правового захисту.
Заперечуючи доводи скаржника, ТОВ "Ерідан - Комерц" просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила таке.
Як вбачається із матеріалів справи, Постійно діючий третейський суд при Миколаївській професійній асоціації "Третейське управління правовими конфліктами" розглянув позов ТОВ "Ерідан - Комерц" до ЗАТ "Росток" про стягнення 13707,55 грн. в т.ч. пені 12843,71 грн., 211,13 грн. - річних за користування чужими коштами, 652,72 грн. - збитків від сплати юридичних послуг, 842,19 грн. - витрат на сплату третейського збору. Рішення Постійно діючого третейського суду вмотивоване посиланням на норми матеріального права, умови договорів купівлі - продажу с/г продукції, умови яких порушені відповідачем в частині терміну сплати вартості продукції.
Розмір пені, визначений умовами договору, відповідає нормам ГКУ, а завдані невиконанням умов договору збитки є такими, що підлягають стягненню відповідно ст.203; 209; 623 ч.1 ЦКУ.
ЗАТ "Росток", вважаючи, що рішення Третейського суду прийнято з порушенням ст.51 ЗУ "Про третейський суд" звернувся до господарського суду Миколаївської області із заявою про його скасування. На обґрунтування своїх доводів заявник послався на те, що умовами договорів купівлі - продажу передбачено третейське застереження під умовою і лише у разі незгоди по спору настає право на звернення до третейського суду. Фактично спору або розбіжностей щодо виконання умов договору між сторонами не було. Вирішуючи справу щодо стягнення грошових коштів третейський суд вийшов поза межі третейської угоди. Також, заявник послався на те, що він був позбавлений права прийняти участь у формуванні складу третейського суду, натомість, склад третейського суду, яким прийнято рішення не відповідає вимогам ст.16-19 ЗУ "Про Третейські суди", що порушує принципи організації та діяльності третейського суду, визначені ст.4 цього закону. Третейський суд не повідомив належним чином заявника про розгляд справи, тому заявник лише один раз прийняв участь у справі. Порушенням права на вільне призначення чи обрання третейського судді призвело до того, що заявник не був обізнаний з досвідом, знаннями, діловими та моральними якостями третейського судді. Це призвело до того, що при вирішенні справи третейським судом не застосовано норми матеріального права щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, стягнення збитків тощо.
Судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги виходячи із наступного.
Слід зазначити, що оскарження рішення третейського суду до господарського суду має певні особливості, визначені ст.51 ЗУ "Про третейські суди". Зокрема, господарський суд не здійснює оцінки законності і обгрунтованості рішення третейського суду в цілому. Господарський суд має з'ясувати лише наявність чи відсутність підстав для його скасування визначених ст.51 ЗУ "Про третейські суди".
Тобто, підстави для перевірки застосування положень чинного законодавства для визначення розміру пені, збитків - відсутні.
Укладаючи договори купівлі - продажу сторони визначили орган правового захисту - постійний третейський суд при Миколаївській професіональній асоціації "Третейське управління правовими конфліктами", що відповідає ст.55 Конституції України, а саме, кожен має право будь - якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст.5 ЗУ "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, визначених ст.6 цього закону.
Дійсно, п.8.1 договору передбачає досудовий порядок врегулювання спору, проте, це не є перешкодою для захисту прав суб'єкта господарювання шляхом подання позову.
Із мотивувальної частини рішення третейського суду вбачається, що підставою для звернення продавця за захистом свого порушеного права є неналежне виконання покупцем свого зобов'язання за укладеними договорами.
Тобто, рішення третейського суду прийнято у спорі в межах третейського застереження.
ЗУ "Про третейські суди" не передбачає обов'язковість досудового врегулювання спору та повернення позовної заяви, тому посилання скаржника на положення господарського процесуального кодексу є безпідставним.
Відповідно до ст.14; 15; 16; 17; 18 ЗУ "Про третейські суди" у постійно діючих третейських судах призначення чи обрання третейських суддів здійснюється із затвердженого списку третейських судів, який за Регламентом може мати обов'язковий чи рекомендований характер, при цьому регламент розглядається як невід'ємна частина третейської угоди. Регламентом постійно діючого третейського суду при МПА "Третейське управління правовими конфліктами" (ст.41) визначено, що у випадку формування складу третейського суду шляхом призначення, третейський розгляд здійснюється у складі одного третейського судді, якого призначає голова третейського суду згідно з Положенням про третейський суд. Оскільки, передбачаючи третейське застереження в договорах купівлі - продажу сторони не погодили порядок формування складу третейського суду шляхом обрання для вирішення спору, що може виникнути із виконання цих договорів, то призначення третейського судді Розпорядженням №16-р від 17.05.2007р. здійснено у відповідності із ЗУ "Про третейські суди" та Регламентом.
Таким чином, здійснюючи розгляд заяви ЗАТ "Росток" про скасування рішення постійно діючого третейського суду від 2.07.2007р. по справі №15/2007 за позовом ТОВ "Ерідан - Комерц" до ЗАТ "Росток" про стягнення штрафних санкцій та збитків в сумі 13705,55 грн. господарський суд Миколаївської області правомірно дійшов висновку про відсутність підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.99, 101-105 ГПК України,
суд постановив:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 1.11.2007р. у справі №12/474/07 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційної інстанції набирає чинності з дня прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.
Головуючий суддя А.М. Жукова
Судді: Т.А. Величко
Л.І. Бойко