Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" грудня 2007 р. Справа № 29/492-07
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Демченко В.О., судді Барбашова С.В., Бухан А.І.,
при секретарі Соколовій Ю.І.
за участю представників сторін:
позивача - не прибув
відповідача - не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дочірнього підприємства племінного заводу "Курганський" Акціонерного товариства Харімпекс" (с. П'ятигірське, Балаклійського району, Харківської області) (вх. № 3490 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 01.11.07 р. по справі № 29/492-07
за позовом Закритого акціонерного товариства "Шебелінське" (с. Шебелинка, Балаклійського району, Харківської області)
до Дочірнього підприємства племінного заводу "Курганський" Акціонерного товариства Харімпекс" (с. П'ятигірське, Балаклійського району, Харківської області)
про стягнення 2 600,00 грн., -
встановила:
У вересні 2007 року Закрите акціонерне товариство "Шебелинське" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Дочірнього підприємства племінного заводу "Курганський" Акціонерного товариства "Харімпекс" про стягнення 2 600,00 грн. боргу за поставлений товар.
Рішенням господарського суду Харківської області від 1 листопада 2007 року по справі № 29/492-07 (суддя Тихий П.В.) позов задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача 2 600,00 грн. боргу, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні клопотання відповідача відмовлено.
Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 01.11.2007 р. скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права при його прийнятті.
Позивач письмові пояснення або заперечення по апеляційній скарзі не надав.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про місце, день та час розгляду справи, своїх представників 18.12.2007 р. у судове засідання не направили, про неможливість прибуття у судове засідання з поважних причин суд не повідомили, у зв’язку з чим, справа за апеляційною скаргою розглядається за наявними в ній матеріалами.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних підстав.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за яким встановив, що позивач згідно накладної № 959 від 12.09.2006 р. поставив відповідачеві товар (пшеницю) на загальну суму 2600,00 грн., а останній його отримав через свого представника, який діяв по довіреності ЯМП № 327496 від 12.09.2006 р.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання по поставці товару в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи накладною та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей. Однак відповідач свої зобов'язання щодо здійснення оплати за отриманий товар у розмірі 2 600,00 грн. належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, яка до цього часу не погашена.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як свідчать матеріали справи, позивач звертався до відповідача з вимогою № 133/08 від 07.08.2007 р. про сплату заборгованості у розмірі 2 600,00 грн. Останній її отримав 09.08.2007 р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 10,11), однак оплату вартості товару не здійснив.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На думку колегії суддів, позивач надав докази того, що він дійсно передав у власність відповідача товар на загальну суму 2 600,00 грн., а господарський суд Харківської області належним чином дослідив та оцінив докази, які свідчать про невиконання відповідачем своїх зобов’язань щодо своєчасної і в повному обсязі оплати за одержаний товар.
Зазначені обставини і стали підставою для захисту позивачем своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів. Тобто, позивач у повній відповідності з чинним законодавством матеріально обґрунтував та довів правомірність своїх позовних вимог до відповідача.
Відповідач же ні під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного документального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених в апеляційній скарзі тверджень.
Разом з тим, заявник, не оспорюючи факт отримання ним товару, в апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції не відклав розгляд справи для проведення сторонами звірки взаєморозрахунків. Колегія суддів вважає ці твердження відповідача безпідставними, оскільки складання акту звірки взаєморозрахунків обумовлене домовленістю між сторонами і не є обов’язковим для підтвердження заборгованості. Акт звірки є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами – накладними, довіреностями, заявками, розрахунками, тощо. Крім того, ухвалами від 12.09.2007 р. та 15.10.2007 р. суд зобов’язував сторони провести звірку розрахунків, тим самим надавав можливість відповідачу скористатись своїми правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, однак останній ними не скористався, акт звірки взаєморозрахунків суду не надав. А відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Таким чином, колегія суддів приходить висновку, що господарський суд Харківської області, з урахуванням матеріалів справи, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ЗАТ "Шебелинське", оскільки позивач по справі свої зобов‘язання виконав повністю, а також надав суду всі докази, які підтверджують заборгованість відповідача.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976 р. "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
На думку колегії суддів, рішення місцевого суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга ДП племінного заводу "Курганський" АТ "Харімпекс" позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 01.11.2007 р. по справі № 29/492-07 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
Керуючись статтями 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -
постановила:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства племінного заводу "Курганський" Акціонерного товариства "Харімпекс" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 1 листопада 2007 року по справі № 29/492-07 залишити без змін.
Головуючий суддя Демченко В.О.
Суддя Барбашова С.В.
Суддя Бухан А.І.