ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2011 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:
головуючого судді –Приступи Д.І.
при секретарі –Вараниця Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинення дій, -
в с т а н о в и в :
У вересні 2010 року позивач звернулася до суду з даним позовом. В обґрунтування позову зазначила, що вона народилася у 1938 році та відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є дитиною війни. Відповідно до ст. 6 зазначеного Закону з 01.01.2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте, передбачені законом нарахування та виплати проводяться не в повному обсязі. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними.
Посилаючись на зазначене, позивач просила визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй, як дитині війни, підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 10.09.2010р. та зобов’язати відповідача здійснювати щомісячну виплату підвищення до пенсії.
Ухвалою суду від 18 жовтня 2010 року суд поновив ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом.
В судове засідання позивач та представник відповідача не з’явилися, про день та час слухання справи повідомлялися своєчасно та належним чином.
Відповідачем надано суду письмові заперечення проти позову, в яких він вважає позовні вимоги необґрунтованими, просить відмовити в задоволенні позову. В своїх запереченнях відповідач посилається на те, що законами про Державний бюджет на відповідні роки не передбачалися видатки на виплату підвищення дітям війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Вказує на те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений у абзаці 1 ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», не може застосовуватися до правовідносин, що виникають на підставі інших законів; посилається на відсутність законодавчого механізму вирахування мінімальної пенсії за віком для обчислення 30% підвищення до пенсії дітям війни.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому, отримує пенсію за віком та має статус дитини війни в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідач нараховує та виплачує позивачу доплату встановлену Постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих громадян» дітям війни у твердій грошовій сумі: з 22.05.2008р. –48,1грн., 01.07.2008р. –48,2грн., з 01.10.2008р. - 49,8грн.
Проте, дана постанова суперечить Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, був чинним у період спірних правовідносини та є чинним на час розгляду справи судом, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними нормативними актами, при розрахунку пенсії позивача застосуванню підлягає підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як це визначено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не в сумах, визначених постановою КМУ № 530.
Вихідним критерієм розрахунку такого підвищення є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 Закону від 09.07.2003 року №1058-ІУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При розрахунку підвищення, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений законом про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Судом не приймаються до уваги доводи відповідача щодо неможливості застосовування норм цього Закону до спірних правовідносин, оскільки чинним законодавством не передбаченого іншого мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України і доплату позивачу до пенсії повинно здійснювати Управління Пенсійного Фонду України в місті Хмельницькому, яке є відповідачем за цим позовом.
За встановлених обставин, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, керуючись ст. 11 ч.2 КАС України, суд приходить до висновку про необхідність визнання дій відповідача протиправними та про зобов’язання Управління ПФУ в місті Хмельницькому здійснити перерахунок пенсії і провести відповідні виплати з урахуванням попередніх виплат позивачу з нарахуванням щомісячної надбавки як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. , з 22.05.2008р. по 10.09.2010р. та з 11.10.2010р. При цьому суд не визначає кінцевий термін виплат, враховуючи, що пенсія позивачу відповідно до розпорядження управління Пенсійного фонду України призначена довічно.
Задовольняючи позов, суд керується вимогами ст. 105 ч.4, ст. 162 ч.2 КАС України, які визначають зміст вимог які може містити адміністративний позов та повноваження суду у разі задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд на підставі ч.1 ст. 94 КАС України, вважає правильним стягнути з держбюджету на користь позивача 3,40 грн. сплаченого судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 1,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України „Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування”, ст. ст. 9, 11, 94, 160-163, 256 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 10.09.2010р. протиправними.
Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 10.09.2010р. та з 11.10.2010р. з урахуванням проведених виплат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 грн. 40 коп. судового збору.
Постанова суду підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький міськрайонний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Приступа Д.І.