Судове рішення #1395166
9/293-4289

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" листопада 2007 р.

Справа № 9/293-4289


Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Кропивної Л.В., при секретарі Шмідт Л.А.,             

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарський спір

за позовом  Одеської залізниці, вул. Пантелеймонська, 19, м. Одеса,65000        

до відповідача Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", вул. О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль,46001            

За участю представників сторін:

          позивача:  Ротар І.В., довіреність № 202 від 20.06.2007 р.

          відповідача:  Дем’яновська Н.А., довіреність № 06-4/1009 від 19.07.2007 р.

          роз’яснивши  у розпочатому судовому засіданні представникам  сторін та обов’язки  учасників господарського процесу згідно з ст.ст. 22,  29  ГПК  України,

Встановив:


Позивач,   Одеська залізниця, м. Одеса,   звернувся у жовтні  2006 р. до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача –Дочірнього підприємства “Тернопільський облавтодор” ВАТ ДАК “Автомобільні дороги України”, м. Тернопіль,  про стягнення  458 082,19 грн.

З урахуванням  заяви про зміну  предмета позову   ( вх. № 29783 (н) від 26.11.2007 р.), просить  стягнути з Відповідача  334 400,00 грн. інфляційних , нарахованих за час прострочення  боржника з  17.09.2005 р. по  30.09.2006 р,   та 123 682,19 грн. –3% річних, нарахованих  за час прострочення  з 02.11.2005 р. по  03.12.2006 р. ,    у зв’язку  з  невиконання  Відповідачем  зобов’язань з повернення  Позивачу наданої ним  поворотної фінансової  допомоги у розмірі   3 800 000 грн.


Обґрунтовуючи позов, Позивач  вказує,  що  16 серпня 2004 р. між Одеською залізницею, та Дочірнім підприємством “Тернопільський облавтодор” ВАТ ДАК “Автомобільні дороги України”, укладено договір поворотної  фінансової допомоги № ОД/НФ-04-1329а-НЮ, відповідно до умов якого  Одеська залізниця   зобов’язувалася   надати Відповідачу поворотну фінансову допомогу  у  розмірі  3 800 000,00 грн., а Відповідач –прийняти вказану фінансову допомогу та повернути її позивачеві у строк, визначений договором.  


На виконання вказаного договору 16.08.2004 р.  Одеська залізниця перерахувала на банківський рахунок відповідача 3 800 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням  № 6450  від 16.08.2004 р. на вказану суму.


Посилаючись на факти,  встановлені  рішенням господарського   суду м. Києва  від 15.04.2005 р., по справі №  27/4, Позивач  вказує , що не потребують  доведення,  як встановлені судом,  факти  щодо того, що   договір є укладеним  16.08.2004 р.  і  зі сторони Одеської залізниці виконаним . Отже,   спираючись на    п. п. 4.1 та   5.1 договору, Позивач   вказує на те, що   укладений  договір   є підставою для  виникнення у Відповідача   зобов’язань   повернути суму поворотної фінансової допомоги до 16.09.2005 р.

Утім,  зазначає   Позивач ,  Відповідач  порушив свої договірні зобов’язання,  адже до 16.09.2005 р. не повернув 3 800 000 грн.  і тому  просить стягнути з  ДП “Тернопільський облавтодор” ВАТ ДАК “Автомобільні дороги України” 334 400,00 грн. інфляційних ,нарахованих     за період  з   17.09.2005 р. по 30.09.2006 р.,  а  також  123 682,19 грн. річних за період з 02.11.2005 р. по 03.12.2006 р.,  всього     на загальну суму  458 082,19 грн.


 Ухвалою від 03.11.2006 р. порушено провадження та  призначено розгляд справи на                           11:20 год.  01 грудня  2006 р. Розгляд справи    зупинявся до  завершення   розгляду Львівським  апеляційним  господарським судом апеляційної скарги по справі № 6/233-3069  і, відповідно,  до набрання чинності   рішення господарського  суду   Тернопільської  області  , яким   стягнуто  з Відповідача на користь Позивача   3 800 000 грн.   


Ухвалою від 03 жовтня 2007 р. поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 10:45 год.  25  жовтня  2007 р.  Розгляд справи  через неявку Позивача відкладався    до   08.11.2007 р. та  до 26.11.2007р.  


Представник Відповідача  суду пояснив,  що  дійсно,   він не заперечує  факт отримання  Дочірнім  підприємством “Тернопільський облавтодор” ВАТ ДАК “Автомобільні дороги України” поворотної фінансової допомоги   у розмірі  3 800 000 грн.,   але   підстав  для стягнення     трьох відсотків річних   не  вбачає,    адже на думку Відповідача,   Позивачем пропущено термін позовної давності стосовно  стягнення штрафних санкцій. Крім того,   представник Відповідача  подав клопотання № 06-2/1454 від 23.10.2007 р.,  у якому,  вказуючи  на    важке економічне становище  ДП “Тернопільський облавтодор”,  вміщено   прохання  до суду  про   зменшення розмір збитків, заявлених Позивачем до стягнення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення,  виходячи з наступного.

Спір  виник  внаслідок  порушення   Відповідачем грошових зобов’язань, підставою   виникнення  яких      є   договір   про надання поворотної фінансової допомоги № ОД/НФ-04-1329а-НЮ ,  укладений  16 серпня 2004 р. між ним та Одеською залізницею , та   реальна  передача  грошових   коштів   від залізниці   дочірньому підприємству.    

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених  Господарським кодексом України.

 Так, статями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов’язок  учасників господарських відносин  належним чином виконувати свої зобов’язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

  У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.  

 

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також  три проценти річних від простроченої суми.


В силу положень ч. 4 ст.  232 ГК України  відсотки за неправомірне користування  чужим коштами справляються  по день сплати  суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором  не встановлено   для нарахування  відсотків   інший строк.


Слід зазначити, що передбачене Законом право кредитора вимагати сплати боргу  з урахуванням індексу інфляції та відсотків річних є засобом захисту його майнового права та інтересу, зміст якого полягає  у відшкодуванні  матеріальних збитків кредитора від знецінення грошових коштів  внаслідок інфляційних процесів   та отримання компенсації від боржника за користування  його грошовими коштами.


Відтак, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних входять у склад  грошового зобов’язання.


Отже, такими, що підлягають до задоволення, оскільки грунтуються на положеннях     ст. 625 ЦК України та  ч. 4 ст.  232 ГК України,    є  вимоги позову  щодо стягнення з Відповідача  334,400,00 грн. інфляційних за час прострочення з 17.09.2005 р. по 30.09.2006 р. та 123 682,19 грн. –3% річних за період 02.11.2005 р. по 03.12.2006 р.


За таких обставин справи, позовні вимоги задовольняються  повністю  на заявлену  суму, а  доводи Відповідача  про те, що  3 % річних  є відповідальністю   боржника  , через що на них поширюється  правила  про скорочений строк позовної давності    суд розглядає як неспроможні.


Суд також не знаходить підстав для зменшення розміру   заявлених  до стягнення з Відповідача сум у зв’язку із важким фінансовим  станом    Дочірнього підприємства  “Тернопільський облавтодор” ВАТ ДАК “Автомобільні дороги України”, оскільки  , не довів , що невиконання  ним  грошових  зобов’язань  було  викликане    дією непереборної сили.


 Судові витрати, які складаються із 4 580,83 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на  Відповідача.


З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 15, 526, 527, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 49, 75,  82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, Господарський суд  


Вирішив:

1.          Позов задовольнити .

        2. Стягнути  334 400,00 грн. інфляційних   за час прострочення з 17.09.2005 р. по 30.09.2006 р. та 123 682,19 грн. –3% річних за період з 02.11.2005 р. по  03.12.2006 р.  та                   4 698,83 грн.  судових витрат із   Дочірнього підприємства  “Тернопільський облавтодор” ВАТ ДАК “Автомобільні дороги України”  (вул.. О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, 26001032355 в Львівській філії АБ “Експрес-Банк”, МФО 325956, ід. код 31995099) в користь  Одеської залізниці  (вул. Пантелеймонівська, 19, м. Одеса, р/р 26003000001 в Одеській філії АБ “Експрес-Банк”, МФО 328801, ід. код 01071315).  

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.


На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “29”листопада  2007 р. рішення, через місцевий господарський суд.

 


Суддя                                                                                          Л.В. Кропивна

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація