Справа №  2-а-112/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2011 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в особі судді             Бобер К.Ф.

при секретарі            Кудлачик Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №4 м. Дубно справу за адміністративним позовом  

ОСОБА_1

до ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області

про оскарження постанови про адміністративне правопорушення

ВСТАНОВИВ:

свою позовну заяву  ОСОБА_1 обґрунтовує  такими обставинами. 06 січня 2011 року він отримав постанову ВК № 005407 від 31.12.2010 року в справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та піддано його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., складену інспектором ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ молодшим сержантом міліції Курій Ігорем Олександровичем, і якій вказано, що 31.12.2010 року о 17 годині 10 хв. позивачем було вчинено адміністративне правопорушення, а саме: керував автомобілем ГАЗ 3310 ( д.н.з. НОМЕР_1 ) порушив правила зупинки, зупинка транспортного засобу на перехресті. Позивач просить визнати дану постанову незаконною та скасувати, оскільки не допускав порушень правил дорожнього руху, як про це вказано в постанові. Вважає, що його винуватості у скоєнні правопорушення відповідачем не доведено, а тому постанова винесена з порушеннями чинного законодавства, в зв’язку з чим просить її скасувати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1  заявлені вимоги підтримав. Пояснив, що його дії як водія були правомірними і не суперечили вимогам правил дорожнього руху. Інспектор ДАІ не навів жодних доказів, якими б підтверджувався факт скоєння ним правопорушення. Позивач не погоджувався з викладеними в протоколі обставинами, оскільки не порушував правил ПДР, про що зазначив в протоколі. Інспектором ДАІ не було взято до уваги його заперечень. В зв»язку з чим просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності як незаконну.

Адміністративний відповідач в судове засідання повторно не з»явився, заперечень проти позову суду не надав, в зв»язку з чим суд провів розгляд справи без його участі.          

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши  матеріали справи, суд приходить до висновку що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення з наступних  підстав.

Як вбачається з постанови про адміністративне правопорушення  ВК № 005407 ОСОБА_1  31.12.2010 р. о 17 год. 10 хв. керував автомобілем ГАЗ 3301 НОМЕР_1 порушив правила зупинки, зупинив транспортний засіб на перехресті не пов”язано для надання переваги в русі порушив п. 15 У ПДР. ОСОБА_1 вказаної обстановки не визнав пояснив,що не скоював правопорушення, рухаючись з району «Цукрозаводу»  до району «М»ясокомбінату» був змушений здійснити вимушену зупинку, причиною якої стало те що автомобіль під час руху заглох, здійснив зупинку у найбільш безпечному місці для інших учасників дорожнього руху та увімкнув аварійну світлову сигналізацію.   Вважає, що не порушував правила дорожнього руху, в зв»язку з чим оскаржив вищевказану постанову в судовому порядку. Позивач при складанні протоколу давав пояснення, в яких не погоджувався з фактом вчинення правопорушення. Незважаючи на те, що згідно ст.251 КУпАП, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, покази свідків, у постанові прийнятій відповідачем не наведено будь-якої оцінки вказаного доказу. Згідно ч.2 ст. 71 КАС  України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Виходячи з принципу покладення обов’язку доказування на відповідача, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем вчинення ОСОБА_1 порушень правил дорожнього руху, отже, правомірності винесеної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись : ст. ст. 9,11, 71, 86, 159, 163 КАС України,  ст. ст. 7, ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 247, 279, ч.1 ст. 293 КУпАП суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову ВК1 № 005407 від 31.12.2010 р.  про притягнення ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУАП – скасувати, адміністративну справу відносно нього – закрити.

Постанова суду є остаточною і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: