ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" вересня 2006 р. | Справа № 3/401/06 |
м. Миколаїв
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактотум - М», м. Миколаїв
До відповідача: Комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Миколаїв», м. Миколаїв
Про стягнення 32500 грн. –за первісним позовом; визнання угоди недійсною –за зустрічним позовом
За позовом: Комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Миколаїв», м. Миколаїв
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактотум - М», м. Миколаїв
Про: визнання договору недійсним
Суддя Смородінова О.Г.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача ( відповідач за зустрічним позовом) : Гетьманцев В.І. за довіреністю №3 від 15.05.06р.;
Від відповідача (позивач за зустрічним позовом): Арбатський С.О., за довіреністю №427 від 29.06.06р.
В судовому засіданні присутні:
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача 32500 грн. боргу за надання юридичних та консультаційних послуг по договору від 01.09.05року.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов укладеного між сторонами договору та норм ст.. 193 Господарського Кодексу України, ст.. 526 Цивільного Кодексу України.
Відповідач надав відзив на позов, в якому заперечує проти позову, мотивуючи тим, що акти, на які посилається в позовної заяві позивач, ніяким чином не свідчать про реальне надання послуг і не можуть бути сприйняті як доказ у справі, оскільки не відповідають умовам договору та не містять необхідної інформації.
Крім того, по справі від відповідача 31.08.06р. надійшов зустрічний позов, в якому КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв»просить суд визнати договір про надання юридичних послуг б/н від 01.09.05р. недійсним, посилаючись на ст.. 234 Цивільного кодексу України вважає його фіктивним.
ТОВ «Фактотум - М»у відзиві на зустрічну позовну заяву відреагував запереченнями, мотивація яких –це виконання договору обома сторонами, про що свідчать акти виконаних робіт та часткова оплата послуг. Отже, в задоволенні зустрічного позову просить відмовити.
В судовому засіданні оголошувалась перерва до 07.09.06р. В зазначений час за згодою сторін, на підставі ст. 85 ГПК України суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд -
встановив:
01.09.05р. між сторонами було укладено договір, згідно з умовами якого відповідач, як клієнт, взяв на себе зобов’язання поручити та своєчасно й в повному обсязі сплатити, а позивач, як виконавець, зобов’язався здійснювати для клієнта юридичні та консультаційні послуги, які пов’язані з діяльністю клієнта, взаємодії останнього з юридичними та фізичними особами, захистом інтересів клієнта в державних правоохоронних, контролюючих й інших органах, установах, суді, господарському суді, третейському суді.
Відповідно до п.2.2 договору виконавець був зобов’язаний надати акти виконаних робіт з зазначенням переліку виконаних робіт.
Згідно п.п. 4.2, 4.1, 4.3 договору вартість послуг виконавця складає 6500 грн. в місяць, оплата здійснених виконавцем послуг здійснюється клієнтом на підставі акту виконаних робіт не пізніше 10 днів з моменту підписання акту виконаних робіт. Оплата здійснюється незалежно від відпрацьованих виконавцем календарних днів один раз в місяць.
Матеріали справи свідчать, що згідно актів здачі –приймання робіт (надання послуг) №ОУ–0000013 від 28.02.06р. на суму 6500 грн., №ОУ–0000019 від 03.04.2006р. на суму 6500 грн., №ОУ-0000027 від 03.05.2006р. на суму 6500 грн., №ОУ-0000031 від 31.05.2006р. на суму 6500 грн., №ОУ-0000035 від 03.07.2006р. на суму 6500 грн., позивачем на протязі лютого-червня 2006 року (включно) за договором на надання юридичних та консультативних послуг від 01.09.2005 року всього було надано відповідачеві послуг на загальну суму 32500 грн.
Позивач стверджує, що зазначена сума так і не була сплачена відповідачем.
Відповідач не спростовує факт підписання актів, але зазначає, що оскільки в актах нема переліку послуг, то не знає за що повинен платити виконавцю.
Проаналізувавши фактичні обставини справи суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, виходячи з наступного:
По-перше, акти здачі-приймання робіт, на яких ґрунтує свій позов позивач, підписані представниками обох сторін та мають посилання на перелік послуг, які містяться в п. 2.1 договору. Умови про конкретизацію в актах кожної послуги в договорі не зафіксовано.
По-друге, серед послуг, що будуть надаватися за договором, сторони у п.2.1 обумовили послуги щодо участі від імені КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв»у судових розглядах. Згідно п. 4.1 договору сторони домовились про те, що вартість послуг ТОВ «Фактотум-М»буде складати 6500 грн. на місяць, а у разі додаткової домовленості сторін позивачеві може бути виплачена додаткова винагорода (що має бути додатково обумовлена сторонами у відповідному акті виконаних робіт). Згідно п. 4.3 договору оплата послуг здійснюється незалежно від відпрацьованих ТОВ «Фактотум -М»календарних днів один раз на місяць. Підтвердженням зазначеного є оплата відповідачем послуг позивача саме у сумі 6500 грн. за період, коли, з боку ТОВ «Фактотум-М», у тому числі, надавались послуги і з участі від імені КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв»у судових розглядах.
По-третє, позивач в якості підтвердження своїх позовних вимог надав суду документальні докази, а саме довіреності на право представництва інтересів відповідача, судові акти про участь працівників ТОВ «Фактотум-М» в засіданнях в якості представників КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв», заяви та листи з візою керівника КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв»щодо відпрацювання правових направлень між клієнтом та виконавцем, копії роздрукування телефонних переговорів, факсимільних та електронних відправлень, які свідчать про виконання позивачем за договором взятих на себе зобов’язань перед відповідачем.
Згідно з правилами п. 1 ст. 175, п. 1 п.4 ч. 1 ст. 179, п.1, п.2 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами-юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.
КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв»в зустрічному позові просить суд визнати вищезазначений договір про надання юридичних та консультаційних послуг недійсним. При цьому, позивач посилається на норми ст.. 234 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим право чином. Фіктивний договір визначається судом недійсним.
Дослідивши факти по первісному позову та проаналізувавши надані позивачем документальні докази в обґрунтування зустрічного позову (копія листа №426 від 29.06.06р.) суд дійшов висновку про недоведеність та необґрунтованість зустрічних позовних вимог.
Так, під час його укладення сторони відповідно до ст. 638 ЦК України у належній формі дійшли згоди щодо усіх істотних умов договору, зокрема щодо предмету договору (надання юридичних та консультаційних послуг); договір виконувався обома сторонами, про що свідчать акти виконаних робіт за договором та часткова оплата послуг, наданих за договором ТОВ «Факто тум - М»; за договором в дійсності надавалися юридичні та консультаційні послуги, про що окрім актів виконаних робіт свідчать документи (копії процесуальних документів, листів, заяв, запитів, роздрукувань тощо), надані з боку ТОВ «Фактотум -М»за первісним позовом у справі № 3/401/06.
Отже, спірний договір не має ознаків фіктивності за якими слід визнавати його недійсним.
Таким чином, на підставі вищенаведеного первісний позов підлягає задоволенню, в задоволенні ж зустрічного позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 33,44,49,82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ :
1.Первісний позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактотум - М»32500 грн. боргу, 325 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ.
Наказ видати після набрання постанови законної сили.
3. В задоволенні зустрічного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10 денного строку з дня його підписання.
Суддя | О.Г. Смородінова |