ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"30" серпня 2006 р. |
|
Справа № 3/349/06 |
м. Миколаїв
Позивач: Регіональне управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України у Миколаївській обл., вуд.Нікольська,47, м. Миколаїв
Відповідач: ПП ОСОБА_1, АДРЕСА_1
Про: стягнення штрафу в розмірі 1700,0грн.
Судя Смородінова О.Г.
Секретар судового засідання Безгубов М.А.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача: Скакодуб Н.М., за дорученням
Від відповідача: ОСОБА_2, за дорученням
Суть спору:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1700,0грн. фінансових санкцій згідно рішення про застосування фінансових санкцій від 17.05.2004р. № НОМЕР_1, складеного на підставі акту перевірки № НОМЕР_2 від 08.05.2004р.
Відповідач надав відзив, яким позов не визнав, посилаючись на те, що перевірка була здійснена в термін, коли оплата за нову ліцензію вже булла здійснена, тобто на термін перевірки продаж відбувався за фактично оплаченою ліцензією. Крім того, відповідач вважає, що акт перевірки було складено з порушенням законодавства.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
в с т а н о в и в:
Позивач просить стягнути з відповідача 1700,00грн. згідно рішення про застосування фінансових санкцій від 17.05.2004р. № НОМЕР_1, складеного на підставі акту перевірки № НОМЕР_2 від 08.05.2004р., оскільки відповідач проводив роздрібну торгівлю тютюновими виробами без ліцензії в термін з 29.03.2004р. по 08.04.2004р.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного:
Відповідно до ст.16 ЗУ “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
На підставі Положення про Регіональне управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору.... позивачем була здійснена перевірка відповідача, щодо ліцензованої роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
Згідно акту перевірки № НОМЕР_2 від 08.05.2004р. було встановлено, що відповідач проводив безліцензійну торгівлю у період з 29.03.2004р. по 08.04.2004р.
Акт перевірки підписаний представником відповідача без зауважень. Факт продажу тютюнових виробів, реалізація яких потребує спеціального дозволу (ліцензії), відповідачем не оспорено.
Таким чином, відповідачем було порушено вимоги ст.15 ЗУ “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, згідно якої роздрібна торгівля тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій.
Порушення встановленого порядку реалізації алкогольних напоїв є підставою для притягнення останнього до встановленої законом відповідальності.
Згідно ст.17 ЗУ “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.
На підставі вищезазначеного акту перевірки, позивачем було прийняте рішення №НОМЕР_1 від 17.05.2004р. про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1700,00грн.
Рішення відповідач отримав 22.07.2004р., що підтверджується поштовим повідомленням №НОМЕР_3, між тим в добровільному порядку штраф не сплатив, рішення у встановленому законодавством порядку не оскаржив.
Заперечення відповідача протии позову, які грунтуються на тому, що нова ліцензія вже булла оплачена, хоча й не отримана, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки нормами законодавства не передбачено дію ліцензії з дати її оплати та право суб'єкта господарювання вести торгівлю з визначеної дати.
До того ж, керівником позивача прийняте рішення про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1700,00грн. на підставі ст.17 Закону, яке є правовим актом індивідуальної дії, обов'язковим до виконання і не оскаржене відповідачем.
Відповідно до ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідач своїх заперечень належним чином не довів.
На підставі викладеного позов підлягає задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України , господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ПП ОСОБА_1 на користь Держави (державний бюджет Центрального р-ну ЄДРПОУ 23626096 р/р 31118106600006, МФО 826013 Банк УДК у Миколаївської області код бюджетної класифікації 23030300) суму фінансових санкцій у розмірі 1700,00грн.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
|
Суддя |
О.Г. Смородінова |