1-20/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          03.03.2011 року  Тростянецький районний суд Сумської області в складі:

          головуючого - судді Линник О.С.,  при секретарі Доля  Н.  В.,

з участю прокурора - Пасько О.В., захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2                                                  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тростянець кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Боромля Тростянецького району Сумської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, проживає АДРЕСА_1, раніше судимого: 27.09.2010 року Тростянецьким райсудом Сумської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік,     

  у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.187, ч.1 ст.304 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с.Боромля Тростянецького району Сумської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживає АДРЕСА_2, раніше не судимого,

   у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,

В С Т А Н О В И В :

16 вересня 2010 року близько 22 години в м.Тростянець Сумської області, поблизу літнього майданчика магазину “ІНФОРМАЦІЯ_2” ПП “ОСОБА_11”, що розташований за адресою  АДРЕСА_3, ОСОБА_3, разом із неповнолітнім ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4., після вживання алкогольних напоїв, попередньо домовились заволодіти чужим майном ОСОБА_5, скориставшись тим, що потерпілий перебував у стані алкогольного сп’яніння. З цією метою ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 прослідували за потерпілим, та за рогом магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», наздогнавши ОСОБА_5, ОСОБА_3, з метою заволодіння чужим майном, застосовуючи насильство, небезпечне для здоров’я особи, що зазнала нападу, наніс удар кулаком у обличчя потерпілого, та коли той упав, наніс йому удар взутою ногою у обличчя, а ОСОБА_4 зняв барсетку із пояса потерпілого, в якій знаходилися грошові кошти потерпілого в сумі 83 грн. В результаті умисних насильницьких дій підсудних ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носу зі зміщенням, викривлення носової перетинки з порушенням носового дихання, які згідно висновку експерта №251 від 28.10.2010 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров’я.

Крім того, 16 вересня 2010 року близько 22 години поблизу літнього майданчика магазину “ІНФОРМАЦІЯ_2” ПП “ОСОБА_11”, що розташований за адресою Сумська обл. м.Тростянець АДРЕСА_3, ОСОБА_3, після вживання алкогольних напоїв, під час вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для здоров’я потерпілого ОСОБА_5, своїм особистим прикладом та вмовлянням вчинити розбійний напад, вчинив втягнення свого неповнолітнього знайомого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4. у злочинну діяльність, який погодився на пропозицію ОСОБА_3 вчинити злочинний напад на потерпілого та після нанесених ОСОБА_3 ударів у обличчя потерпілого - зняв барсетку із пояса ОСОБА_5

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187, ч.1 ст.304 КК України визнав повністю. Пояснив, що 16.09.2010 року близько 21 години він, після роботи, разом з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та з хлопцем на ім’я ОСОБА_12, на літньому майданчику магазину “ІНФОРМАЦІЯ_2” в м.Тростянець вживали алкогольні напої.  Через деякий час до них за столик підсів незнайомий раніше чоловік –потерпілий ОСОБА_5, який був п’яний. ОСОБА_3 побачив у ОСОБА_5 на поясі барсетку та запропонував ОСОБА_4. забрати її у потерпілого. Коли вони о 22 годині вийшли із літнього майданчика, до їх компанії підійшов потерпілий, і Колісник запропонував йому піти разом на вокзал, однак потерпілий відмовився та пішов за магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2». За ним одразу пішли ОСОБА_3 із ОСОБА_4, та наздогнавши потерпілого, ОСОБА_3 наніс удар кулаком у ніс, від чого ОСОБА_5 упав на землю і ОСОБА_3 наніс ще один удар взутою ногою в область обличчя потерпілого. ОСОБА_5 знепритомнів і тоді ОСОБА_4 відстебнув барсетку від пояса потерпілого, після чого вони побігли наздоганяти свою компанію. Біля АЗС вони наздогнали ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_12 і показали барсетку, із якої дістали 37 чи 32 грн., а барсетку викинули. На викрадені гроші придбали спиртні напої. ОСОБА_3 разом працював із ОСОБА_4, та знав, що він є неповнолітнім і молодшим на один рік, однак схилив ОСОБА_4 до вчинення злочину.  

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України визнав повністю та показав, що 16.09.2010 р. він разом із ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 після отримання зарплати вживали спиртні напої на літній площадці магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2». За сусіднім столом спав п’яний потерпілий ОСОБА_5, який потім прокинувся і підсів до їх столика. Через деякий час ОСОБА_4 вийшов із ОСОБА_3  покурити і до них підійшов потерпілий, попросив сигарету, але вони не дали, і той пішов від них за будинок. Тоді ОСОБА_3 запропонував забрати барсетку у ОСОБА_5, на що ОСОБА_4 погодився. Вдвох вони пішли за потерпілим, і наздогнавши його за будинком, ОСОБА_3 наніс удар кулаком в область носа, від чого потерпілий упав на спину, потім ОСОБА_3 ще раз ударив його ногою в область обличчя, і потерпілий знепритомнів. ОСОБА_4 зняв з пояса ОСОБА_5 барсетку і вони побігли наздоганяти їх компанію. Біля АЗС, наздогнавши хлопців, повідомили, що барсетку знайшли. У барсетці було 32 грн., які витратили на спиртне, а барсетку викинули у річку.

Крім повного визнання вини підсудними їх вина підтверджується також показами потерпілого, свідків  та матеріалами справи.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 16.09.2010 р. після роботи він вирішив випити пива та зайшов на літній майданчик магазину “ІНФОРМАЦІЯ_2” по АДРЕСА_3. При собі він мав барсетку світлого кольору, яка кріпилася у нього на поясі, та матеріальної цінності вона для нього не складає. Близько 17-18 години він зайшов на майданчик, в барсетці було 83 грн. купюрами по 10 грн. та дрібні монети. У магазині він придбавав і вживав пиво. Поряд четверо хлопців також вживали алкогольні напої, він підсів до їх столика, та продовжував вживати пиво. Приблизно через годину майданчик зачинявся і всі вийшли на зовні. Хлопці пішли в сторону вокзалу, а він пішов у напрямку свого дому, а саме у провулок, що знаходиться за лівою огорожею літнього майданчику. Пройшовши декілька метрів, біля стіни багатоповерхової будівлі, у якій розташований магазин “ІНФОРМАЦІЯ_2” він почув чоловічий голос, що запитав у нього, чи не хоче він віддати барсетку. Він хотів повернути голову та подивитися, хто питає, і в цей час відчув сильний удар в обличчя в область носу, від чого у нього відразу ж пішла кров з носу, в очах потемніло, він впав на землю та відчув, що з поясу знімають барсетку. Коли прийшов до тями - барсетки не було. Того ж дня він звертався до ЦРЛ, а наступного дня поїхав до  Сумської обласної лікарні, де лікував перелом носу зі зміщенням з 17.09.2010 р. по 28.09.2010 р., була проведена операція.  Потім амбулаторно лікувався у Тростянецькій ЦРЛ. На поїздку до обласного центру, на лікування та операції він витрачав кошти, через травму зазнавав болю, до цього часу носове дихання у нього у повній мірі не відновлене, тому пред’явив цивільний позов про відшкодування 5143 грн. матеріальних збитків та 20000 грн. моральної шкоди.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що 16.09.2010 р. він разом з ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та з хлопцем на ім’я ОСОБА_12, після роботи сиділи на літньому майданчику магазину “ІНФОРМАЦІЯ_2” в м.Тростянець та вживали алкогольні напої. Через деякий час до них за столик підсів п’яний незнайомий чоловік. Приблизно о 22 годині продавець повідомила, що літній майданчик  зачиняється, і вони покинули його територію. На вулиці вони стали курити, з ними також вийшов і чоловік на підпитку, що сидів з ними за столиком. Чоловік попросив цигарку, але вони відмовили, сказали, що не має і цей чоловік пішов у провулок, за літній майданчик. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 стояли поблизу них і про щось розмовляли. Про що саме він не чув. Потім вони пішли в сторону вокзалу, щоб найняти таксі та поїхати додому, а  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пішли  у провулок, в який повернув незнайомий чоловік, що сидів з ними за столиком. Біля заправочної станції їх наздогнали ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та повідомили, що вони  забрали барсетку у потерпілого, із якої витягли гроші, а барсетку викинули із мосту. На придбані кошти купили спиртні напої.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він працює неофіційно у ПП “ОСОБА_13” разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4. 16.09.2010 року приблизно о 21 годині він разом з ОСОБА_7,  ОСОБА_4, ОСОБА_3 та з хлопцем на ім’я ОСОБА_12, після роботи зайшли на літній майданчик магазину “ІНФОРМАЦІЯ_2” в м.Тростянець, де вживали спиртні напої. Через деякий час до них за столик підсів напідпитку незнайомий чоловік, і вони не заперечували. Після 22 години магазин закрився, і вони вийшли зовні та стали курити. До них підійшов і потерпілий, який попросив цигарку, але йому відмовили і він пішов у провулок, за літній майданчик. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 стояли поблизу них і про щось розмовляли. Потім він із ОСОБА_7 та ОСОБА_12 пішла в напрямку вокзалу, а ОСОБА_3 із ОСОБА_4 залишились. Біля АЗС ОСОБА_3 із ОСОБА_4 їх наздогнали і повідомили, що забрали у потерпілого барсетку, із якої дістали гроші, а барсетку викинули. На ті гроші потім купили горілку.

Законний представник неповнолітнього підсудного ОСОБА_10, яка визнана судом цивільним відповідачем, показала, що вона являється опікуном свого молодшого брата ОСОБА_4, який проживає разом із нею. Батьків у ОСОБА_4 немає і вона займається його вихованням та отримує соціальну допомогу та пенсію на підопічного. Відшкодувати вимоги потерпілого вона не має можливості через відсутність коштів та скрутний матеріальний стан її сім’ї.   

Вина підсудних також підтверджується  матеріалами справи.

16.09.2010 р. о 23-30 год. надійшло повідомлення до Тростянецького РВ УМВС  від фельдшера  приймального відділення Тростянецької ЦРЛ про те, що того дня о 23-20 год.  до лікарні поступив ОСОБА_5 із діагнозом перелом спинки носа, якого побили по вул.Горького невідомі особи (а.с.11 т.1).

Згідно протоколу огляду місця події від 16.09.2010 р.  біля східної стіни п’ятиповерхового будинку, розташованого за адресою м.Тростянець вул.Горького, 22,  виявлено сліди бійки, вилучено сліди рук, сліди нашарування темно-бурого кольору, схожого на кров, гіпсовий зліпок сліду взуття (а.с.14-21 т.1).

ОСОБА_5 17.09.2010 року звернувся у міліцію із заявою про вчинення на нього нападу, під час якого невідомі побили його та забрали належну йому барсетку з грошовими коштами в сумі 80 грн. (а.с.13 т.1).

ОСОБА_3 написав з’явлення із зізнанням про те, що він 16.09.2010 року в м.Тростянець по вул.Горького поблизу літнього майданчику магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2»за попередньою змовою з ОСОБА_4 вчинили напад на невідомого чоловіка, під час якого він побив невідомого, а ОСОБА_4 забрав у нього барсетку з грошовими коштами 40 грн.(а.с.161 т.1).

Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події від 24.10.2010 року з участю ОСОБА_3, підозрюваний показав  на місці де він разом з ОСОБА_4 наздогнали невідомого і показав, яким саме чином та в які частини тіла він бив незнайомого чоловіка (а.с.193-194 т.1).

Матеріалами судово-медичної експертизи №251 від 28.10.2010 р. підтверджено, що у ОСОБА_5 маються тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носу зі зміщенням, викривлення носової перетинки з порушенням носового дихання, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров’я, виникли у результаті ударної дії тупих твердих предметів, не виключається можливість їх виникнення у результаті нанесення ударів взутими ногами (а.с.74 т.1).

Під час очної ставки між потерпілим ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_3 від 15.11.2010 року, обидва показали, що ніяких конфліктів між вказаними особами перед вчиненням злочину не виникало та ОСОБА_3 повністю підтримав свої попередні свідчення (а.с.56 т.1).

Таким чином, дослідивши докази у справі, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у скоєнні вказаних злочинів повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч.2 ст.187 КК України, так як він своїми умисними діями вчинив розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб та за ч.1 ст.304 КК України, так як він вчинив втягнення неповнолітнього в злочинну діяльність.

Дослідивши докази у справі, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_4 доведена повністю та його дії суд кваліфікує за ч.2 ст. 187 КК України, так як він своїми умисними діями вчинив розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання підсудному Колєсніку суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується посередньо, не працевлаштований, вчинив злочин під час судового слідства за скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, вирок суду був винесений 27.09.2010 р.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_3 суд вважає щире каяття у скоєному, активне сприяння у розкритті злочину, часткове відшкодування збитків потерпілому.

Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає вчинення злочину повторно та у стані алкогольного сп’яніння.

Суд не може врахувати обставину, зазначену в обвинувальному висновку - скоєння злочину за попередньою змовою групою осіб, як таку, що обтяжує покарання підсудному  ОСОБА_3, оскільки, така обставина передбачена в інкримінованій статті КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію.

          Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, враховуючи особу ОСОБА_3, який має молодий вік, пом’якшуючі провину обставини, як щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, часткове відшкодування шкоди, суд вважає, що можливо призначити основне покарання на підставі ст..69 КК України - нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції ч.2 ст. 187 КК України, та не застосовувати додаткове покарання у виді конфіскації майна, разом із тим, з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, скоєння умисного корисливого злочину повторно, суд вважає, що виправлення підсудного без ізоляції від суспільства неможливе.

          Під час призначення покарання ОСОБА_3 необхідно           застосувати ст.70 КК України та визначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, а остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі, і таке покарання  буде достатнім і необхідним для виправлення підсудного і попередження скоєння ним нових злочинів. Також остаточне покарання підсудному необхідно призначити на підставі ч.4 ст. 70 КК України, з урахуванням призначеного покарання за вироку суду від 27.09.10 р.

При визначенні покарання підсудному Ігнатенку суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, його особу, а також обставини, що пом’якшують і обтяжують його покарання та умови життя та виховання неповнолітнього, вплив на нього дорослих, рівень його розвитку.

ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується посередньо, є неповнолітнім, не працює, не навчається, є дитиною, позбавленою батьківського піклування, проживає у сім’ї сестри –піклувальника, яка забезпечує неповнолітнього  усіма необхідними побутовими умовами для життя, створила добрі умови для його розвитку, однак неналежним чином приділяла увагу його вихованню.

Обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, сприяння у розкритті злочину, скоєння злочину у неповнолітньому віці, обставини втягнення його у злочинну діяльність.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 є скоєння злочину у стані алкогольного сп’яніння.

У судовому засіданні були досліджені висновки Служби у справах дітей Тростянецької РДА та КМСД Тростянецького РВ УМВС, які вказали, що неповнолітній виховувався опікуном, є особою, позбавленою батьківського піклування, на даний час не потребує призначення покарання, пов’язаного із ізоляцією від суспільства.

          При призначенні покарання Ігнатенку суд також враховує всю сукупність пом’якшуючих провину обставин –його щире каяття, скоєння злочину у неповнолітньому віці, обставини втягнення його товаришем ОСОБА_3 у злочинну діяльність, що свідчить про меншу суспільну небезпечність його особи, тому враховуючи ці декілька обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який має намір виправитися, з урахуванням обставин справи, суд при призначенні покарання вважає за можливе застосувати ст.69 КК України та призначити покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої у санкції інкримінованої статті, а також не застосовувати додаткове покарання у виді конфіскації майна. Крім того, враховуючи тяжкість злочину, особу винного ОСОБА_4, який є особою, позбавленою батьківського піклування, декілька обставин, що пом’якшують покарання –щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, скоєння злочину у неповнолітньому віці, обставини втягнення його у злочинну діяльність, суд вважає за можливе застосувати до підсудного ст.75 і ст.104 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов’язки, передбачені ст.76 КК України.

Під час досудового слідства заявлені позовні вимоги прокурором про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину на суму 1801,80 грн. Позовні вимоги підсудні визнали, але вказали, що у них відсутні кошти на відшкодування шкоди. Дослідженими доказами в суді підтверджено обґрунтованість позовних вимог прокурора, так як вартість витрат лікарняного закладу –Сумської обласної клінічної лікарні підтверджується довідками (а.с.127,129 т.1). Вина підсудних у скоєнні злочину доведена повністю, тому розмір збитків необхідно стягнути із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у дольовому порядку, відповідно до ст.93-1, ч.2 ст.93 КПК України, з урахуванням ступеню вини кожного із підсудних та їх майнового стану, крім того треба врахувати те, що ОСОБА_4 скоїв злочин у неповнолітньому віці, тому у разі відсутності у нього коштів та майна, необхідного для відшкодування шкоди, вказана шкода повинна бути відшкодована піклувальником –ОСОБА_10, так як вона не довела, що шкода була завдана не з її вини.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 підлягає задоволенню частково з огляду на наступне. Так, дійсно вина підсудних у скоєнні злочину проти потерпілого доведена у повному обсязі, підсудний ОСОБА_3 відшкодував потерпілому 270 грн. матеріальних збитків та 1030 грн. моральної шкоди, разом із тим, потерпілий не надав усіх доказів щодо матеріальних збитків, йому заподіяних.

Із чеків на придбання медикаментів (а.с.122,123 т.1) вбачається, що він витратив кошти на загальну суму 454,08 грн. Розмір коштів, викрадених у нього підсудними під час розбійного нападу разом із барсеткою складають 83 грн. Інші витрати на покриття матеріальних затрат потерпілий доказами не підтвердив. Частковому відшкодуванню підлягає і моральна шкода, спричинена потерпілому. Так, судом встановлено, що дійсно ОСОБА_5 внаслідок заподіяння йому тілесних ушкоджень зазнав болю та душевних страждань, був вимушений лікуватися, переніс оперативне втручання. Однак, суд враховує, що потерпілому були заподіяні легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров’я. Тому, відповідно до ст.ст.23,1167 ЦК України, з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини кожного із підсудних, з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд вважає, що підлягають відшкодуванню моральна шкода на користь потерпілого у розмірі 10000 грн. При цьому, відповідно до ст.1179 ЦК України, суд вважає за необхідне стягнути кошти у дольовому порядку із підсудних, оскільки у разі відсутності у неповнолітнього ОСОБА_4 коштів та майна, необхідного для відшкодування шкоди, вказана шкода повинна бути відшкодована піклувальником –цивільним відповідачем ОСОБА_10, так як вона не довела, що шкода була завдана не з її вини.

Судові витрати по справі - вартість трасологічної і дактилоскопічної експертизи  в загальному розмірі 1031,04 грн., необхідно стягнути на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області у дольовому порядку із підсудних, відповідно до вимог ч.2 ст.93 КК України, з урахуванням ступеню вини кожного підсудного та майнового стану.

    Речові докази по справі: паперовий пакет зі слідами бурого кольору схожими на кров, вилучені при проведенні огляду місця пригоди від 16.09.2010 р., що приєднані до кримінальної справи - залишити в матеріалах справи, гіпсовий зліпок сліду взуття, вилучений при проведенні огляду місця пригоди від 16.09.2010 р., що переданий до камери схову речових доказів Тростянецького РВ ГУМВС –знищити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд –

                                                            ЗАСУДИВ:

    ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.304 та ч.2 ст.187 КК України і по цьому закону призначити покарання:

-  за ч.1 ст.304 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки,

- за ч.2 ст.187 КК України, із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки один місяць без конфіскації майна.

    На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3  покарання у виді позбавлення волі строком на три роки один місяць без конфіскації майна.

    На підстав ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом повного складання покарань приєднати до призначеного покарання за цим вироком невідбуте покарання за вироком Тростянецького районного суду від 27.09.2010 року та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на три роки один місяць без конфіскації майна та у виді трьох років позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік, якщо протягом іспитового строку він не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки, передбачені ст.76 КК України - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції, і кожне покарання виконувати самостійно.

   Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили змінити, взявши його під варту із залу суду та строк відбуття покарання рахувати із 03 березня 2011 року, з часу взяття його під варту.

ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України та призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік шість місяців без конфіскації майна.

          На підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на - 1 (один) рік, якщо він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки, передбачені ст.76 КК України:

-          не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції,

-          повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи чи навчання;

-     періодично з’являтися для реєстрації  в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Речові докази по справі:

-          паперовий пакет зі слідами бурого кольору схожими на кров, залишити в матеріалах справи,

-          гіпсовий зліпок сліду взуття, що переданий до камери схову речових доказів Тростянецького РВГУМВС – знищити.

          Позов прокурора задовольнити, стягнути на користь Управління державного казначейства в Сумській області із ОСОБА_3 1000 грн., та із ОСОБА_4 801,80 грн. у відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, у разі відсутності коштів та майна у ОСОБА_4 відшкодування витрат стягнути із піклувальника ОСОБА_10.

          Позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити частково.

           Стягнути на користь ОСОБА_5 із ОСОБА_3 4970 грн. у відшкодування моральної шкоди.

          Стягнути на користь ОСОБА_5 із ОСОБА_4 268,54 грн. у відшкодування матеріальних збитків та 4000 грн. у відшкодування моральної шкоди, у разі відсутності коштів та майна у ОСОБА_4 відшкодування матеріальної і моральної шкоди стягнути із піклувальника ОСОБА_10.

          У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_5 відмовити.

          Судові витрати за проведення експертних досліджень стягнути на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області із ОСОБА_3 у розмірі 731,04 грн., із ОСОБА_4  у розмірі 300 грн.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Тростянецький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

          Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Тростянецький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошенняа, а для засудженого ОСОБА_3 –в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

          Суддя