Справа № 22ц-644/2011    Головуючий у I інстанції – Мороз К.В

Категорія – цивільна    Доповідач - Шемець Н. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 березня 2011 року

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШемець Н.В.,

суддів:Мамонової О.Є., Позігуна М.І.,

при секретарі:Кравченка В.В.,

за участю:позивача ОСОБА_5, його представника ОСОБА_6, представника відповідача ОСОБА_7- ОСОБА_8,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною  скаргою ОСОБА_7 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 20 січня  2011 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_9, третя особа  на стороні позивача ОСОБА_10, про усунення перешкод у здійсненні права власності,-

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі  ОСОБА_7 просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 20 січня 2011 року  та ухвалити  нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_5

Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_5 задоволено частково, вирішено усунути перешкоди ОСОБА_5 у здійсненні права власності на житловий будинок, позначений літерою А-1 в садибі АДРЕСА_1; зобов”язано ОСОБА_7 не чинити  перешкоди у користуванні житловим будинком, позначеним літерою А-1 в садибі АДРЕСА_1, у здійсненні вільного доступу і надати комплект ключів від вхідних дверей до зазначеного житлового будинку; в іншій частині вимог відмовлено.

Апелянт як на підставу скасування рішення суду посилається на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апелянт зазначає, що вона  у будинку А-1 зробила ремонт, в тому числі замінила вхідні двері, проте позивач не просив ключі від дверей будинку і такої домовленості між ними не було. Також позивач сам визначив місце проживання її сім”ї- її, співмешканця та доньки, в будинку А-1.

Після погіршення стосунків позивач почав виганяти їх з будинку, вчиняти сварки.

Апелянт вважає, що оскільки вона користується  жилим приміщенням А-1, тому має право зберігати там власні речі, замикати приміщення; позивач же, який проживає у приміщенні Д-1 не може користуватися одночасно обома будинками.

На думку апелянта суд міг обрати інший спосіб захисту права власності, зобов”язавши її безперешкодно допускати позивача до будинку А-1 в присутності членів її сім”ї.

Крім того, відсутня правова норма, яка б передбачала, що вона повинна віддати ключі  від займаного приміщення власнику.

          Заслухавши суддю-доповідача, пояснення  учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню,  рішення суду залишенню без змін, виходячи  з наступних підстав.

          По справі встановлено, що позивач є  власником 11/12  частин домоволодіння №АДРЕСА_1 (а.с.9-10), до складу якого входять в тому числі  два житлові будинки А-1 та Д-1 (а.с.13-15).

          Відповідач ОСОБА_7 зареєстрована за цією адресою з 2009 року (а.с.12).

Суд першої інстанції встановив, що  ОСОБА_7 замінила вхідні двері будинку А-1, проте ключі позивачу не передала (дана обставина зазначена і в апеляційній скарзі), тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що порушене право власності позивача має бути поновлено шляхом зобов”язання ОСОБА_7 не чинити перешкод ОСОБА_11 у користуванні житловим будинком, позначеним літерою А-1 будинку №АДРЕСА_1, у здійсненні вільного доступу та надання ключів від вхідних дверей цього будинку.

Такий висновок суду ґрунтується  на повно та всебічно з”ясованих обставинах справи, судом вірно застосовані норми матеріального права, що  регламентують спірні правовідносини.

          Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні – ч.1 ст. 321 ЦК України.

          Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право за кожною особою на захист свого цивільного права, підставою для якого є порушення, невизнання або оспорювання цивільного права.

          Судом першої інстанції встановлено, і це не заперечується відповідачем ОСОБА_7, що вона перешкоджає доступу позивача до належного йому будинку А-1, тому  апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правомірно захистив порушене право ОСОБА_5

Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не суперечить закону;  при цьому суд  не вправі обмежити позивача у доступі до належного йому житла;  доказів, що це призведе до порушення прав відповідача суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд не знаходить правових підстав для  задоволення апеляційної скарги та скасування  рішення суду першої інстанції, ухваленого з додержанням норм матеріального та процесуального права.  

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 20 січня 2011 року - залишити без змін.

        Ухвала набуває законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: