Справа №11-134/11 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Очиргораєва
Категорія - Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами Доповідач - Пархоменко
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2011 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Пархоменко О. М.,
суддів - Ященка В. А., Крамаренка В. І.,
з участю прокурора - Мусіяка В.В.
адвоката ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2, захисника засудженого, ОСОБА_1 на вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 08 грудня 2010 року яким, -
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, мешканець АДРЕСА_1, раніше не судимий, -
засуджений:
- за ст. 286 ч.2 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки,
- за ст.135 ч.1 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.
На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.
Постановлено стягнути із ОСОБА_2 на користь потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 10955 грн.60 коп. та відшкодування моральної шкоди по 16000 грн. кожному.
Стягнуто із ОСОБА_2 судові витрати, пов’язані з проведенням експертиз, у сумі 6803,14 грн..
Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
ВСТАНОВИЛА:
Відповідно до вироку суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за скоєння таких злочинів.
7 січня 2008 року близько 23 год. 50 хв. ОСОБА_2, керуючи за довіреністю легковим автомобілем ВАЗ-2101, держ.н. НОМЕР_1 на проїжджій частині вулиці Конотопської міста Ромни Сумської області навпроти автозаправочної станції «АNР» порушив правила безпеки дорожнього руху, передбачені п. 2.3.»б», п.12.2.,п.12.3, п.2.10 ПДР України, здійснивши наїзд на потерпілу ОСОБА_5, 1986 року народження, яка від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці дорожньо-транспортної пригоди.
Допущені ОСОБА_2 порушення правил безпеки дорожнього руху знаходяться у прямому причинному зв,язку з подією ДТП та наслідками, що настали.
Водій ОСОБА_2 після скоєння наїзду на потерпілу, яку сам поставив в небезпечний для життя стан, не зупинив автомобіль і з місця дорожньо-транспортної пригоди втік.
У поданих апеляціях:
- засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, справу направити прокурору для проведення додаткового слідства. У доповненні до апеляції – справу провадженням закрити за відсутністю в його діях складу злочину. Свої вимоги мотивує тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, у справі допущена неповнота досудового та судового слідства. При цьому наводить свій аналіз доказів по справі та зазначає, що прямих очевидців дорожньо-транспортної події за його участі не має, він заперечує факт наїзду на потерпілу, яка перебувала у положенні навприсядки на дорозі і стверджує, що міг здійснити наїзд, коли остання лежала на проїжджій частині дороги.
- захисник засудженого, ОСОБА_1 також просить вирок суду скасувати, справу закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу злочину. Вимоги апеляції мотивовані тим, що вирок суду є незаконним і необгрунтования. В апеляції захисник наводить свій аналіз доказів по справі. Зазначає про безпідставність відхилення судом клопотань про призначення повторної комплексної експертизи. Оскільки потерпіла померла зразу ж на місці дорожньо-транспортної пригоди, то вважає, що в діях засудженого відсутній і склад злочину, передбачений ст.135 ч.1 КК України,
Заслухавши доповідь судді, засудженого та адвоката, які підтримали доводи поданих ними апеляцій, думку прокурора, який вважав за необхідне відмовити у задоволенні апеляцій, залишивши вирок суду без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої та завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, у разі, коли він сам поставив потерпілу в небезпечний для життя стан відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується дослідженими судом доказами, аналіз яких дано у вироку, зокрема, частковим визнанням вини самим засудженим, який пояснив, що 7 січня 2008 року близько 23 години керував легковим автомобілем біля АЗС по вул. Конотопській у м. Ромни. Оскільки його осліпив зустрічний автомобіль, то об’єкт, який лежав на дорозі він сприйняв за собаку, зачепивши правою стороною автомобіля, і не зупинився.
Свідок ОСОБА_6, співмешканка засудженого, на досудовому слідстві пояснила, і саме ці покази суд поклав в основу вироку, навівши відповідні мотиви, що 7 січня 2008 року поверталася разом із засудженим та неповнолітніми дітьми від батьків. За кермом автомобіля знаходився чоловік. Доїхавши до АЗС по вул. Конотопській у м. Ромни вона прокинулася від різкого повороту автомобіля в бік. На її запитання ОСОБА_2 відповів «От блін, дівку збили». Чоловік був зляканий. На пропозицію зупинитися він відповів, якщо повернуться, то будуть винні.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що 7 січня 2008 року близько 23год. 50 хв. як водій таксі віз пасажирів по вул. Конотопській у м. Ромни. Недоїджаючи до автозаправочної станції побачив людину, яка лежала на проїзній частині дороги. Зупинивши автомобіль та підійшовши ближче виявив жінку, яка була в крові та хрипіла. Були викликані швидка допомога та міліція. Самого наїзду на жінку не бачив, але метрів за 800 до аварії розминувся з легковим автомобілем.
Із протоколу огляду місця події виявлено труп ОСОБА_5, подряпини на дорожньому покритті, сліди волочіння тіла по дорожньому покриттю, уламки полімерного матеріалу чорного кольору. Із протоколу огляду належного ОСОБА_2 автомобіля виявлено пошкоджену крильчатку помпи, від якої залишилося дві лопасті.
Згідно висновку трасологічної експертизи уламки полімерного металу, виявлені на місці дорожньо-транспортної пригоди та крильчатка помпи, виявлена в ході огляду автомобіля ОСОБА_2 до розділення складали одне ціле.
Згідно висновку транспортно-трасологічної експертизи на автомобілі ВАЗ-2101, р.н НОМЕР_1 яким керував ОСОБА_2, при контакті з потерпілою, яка в момент первинного контакту знаходилась на проїжджій частині в положенні навприсядки, і подальшому горизонтально розташоване тіло потерпілої контактувало з нижніми частинами автомобіля маються механічні пошкодження, розташовані в передній частині автомобіля: в передній частині капота, у верхньому лівому куті номерного знаку, в області бампера, розлом вентилятора та інші. Тіло потерпілої після первинного контакту переміщувалося по проїзній частині по ходу руху автомобіля на певну відстань.
Із додаткового протоколу огляду автомобіля, яким керував засуджений, виявлено волосся. Згідно судово- імунологічної експертизи, вилучене волосся є волоссям людини, що походить із голови, і його походження не виключається від потерпілої.
Згідно висновку судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_5 настала від відкритої черепно-мозкової травми з пошкодженням кісток склепіння і основи черепа та субарахноїдального крововиливу, що ускладнилися набряком головного мозку. Крім того виявлені багаточисельні тілесні ушкодження в області голови, тулубу, передніх та нижніх кінцівок, які були спричинені за життя.
Згідно висновку автотехнічної експертизи в даній дорожній ситуації водій ОСОБА_2 допустив порушення вимог п.2.3 «б», п.12.3, п.12.2 Правил дорожнього руху України. Він мав технічну можливість упередити наїзд на пішохода. Невідповідність вимогам пунктів 2.3»б», 12.3 Правил дорожнього руху України в його діях знаходяться в причинному зв’язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.
Окрім цих доказів, суд послався у вироці на покази потерпілих, батьків загиблої, ОСОБА_3 та ОСОБА_8, які підтвердили суду, що 7 січня 2008 року ввечері їх донька разом із ОСОБА_9 пішла гуляти. Додому не повернулася. Про її загибель у дорожно-транспортній пригоді у м. Ромни дізналися наступного дня. Покази свідка ОСОБА_9, яка підтвердила, що 7 січня 2008 року ввечері разом із ОСОБА_5 поїхали у місто ОСОБА_7. Знаходились у знайомого ОСОБА_5, потім поїхали у бар «Філін». Вийшовши з бару ОСОБА_5 намагалася автомобілем поїхати до знайомого ОСОБА_2 на Процівку у м. Ромни. Від’їхала вона автомобілем фіолетового кольору в сторону Процівки.
Також суд у вироці послався на висновки медико-криміналістичної експертизи щодо знаходження потерпілої на момент первинного контакту з автомобілем та виявлені пошкодження на одязі та взутті потерпілої, протокол відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_2, під час якого останній проявив обізнаність з місцем пригоди, висновок комплексної судово-медичної та автотехнічної експертизи щодо розташування потерпілої перед наїздом та зазначений механізм наїзду.
Судом у судовому засіданні шляхом допиту експертів та аналізом висновків експертиз у вироці були усунені протиріччя щодо можливого переїзду автомобілем потерпілої. На це запитання суд отримав однозначну відповідь - ознак переїзду ОСОБА_5 колесом автомобіля не виявлено.
Дії ОСОБА_2 за ст.ст. 286 ч.2, 135 ч.1 КК України кваліфіковані правильно, а призначене йому покарання відповідає положенням ст. 65 КК України.
При його обранні суд урахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винного та обставини, що впливають на призначення покарання і призначив покарання в межах санкції статті за тяжкий злочин та злочин невеликої тяжкості.
Кримінальну справу суд розглянув з достатньою повнотою і твердження ОСОБА_2 про часткове визнання вини розцінив як намагання уникнути кримінальної відповідальності за скоєні злочини.
У процесі досудового слідства та при розгляді справи в суді були встановлені і досліджені всі обставини справи, з’ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, допитані всі особи, показання яких мають істотне значення для справи, тому колегія суддів вважає, що доводи апеляцій про однобічність та неповноту досудового та судового слідства, а також про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є безпідставним.
Порушень вимог кримінального чи кримінально-процесуального законів, які перешкодили чи могли перешкодити постановити законний, обґрунтований та справедливий вирок не встановлено.
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 08 грудня 2010 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляції засудженого, адвоката – без задоволення.
СУДДІ:
Пархоменко О. М. Ященко В. А. Крамаренко В. І.