Судове рішення #13941704


Справа №11-120/11 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сіра

Категорія -  Зловживання владою або службовим становищем Доповідач - Крамаренко


                              

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2011 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Крамаренка В. І.,

суддів -  Моїсеєнко  Т. М.,  Захарченка  О. П.,

з участю прокурора -    Думал С.М.,   

 та адвоката:                   ОСОБА_1,

захисника:                        ОСОБА_2,

засудженого:                   ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями: захисника ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_3 на вирок Кролевецького районного суду Сумської області від “23” грудня 2010р.

яким                                                      ОСОБА_3,      

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українець, уроженець та мешканець м. Конотоп Сумської області, зареєстрований в          АДРЕСА_1, раніше не засуджувався,

засуджений за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 368 КК України  до 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов’язані  з природоохоронною діяльністю на строк 2 роки;

- за ч. 3 ст. 364 КК України  до 5 років позбавлення волі з позбавленням   права обіймати посади  пов’язані з природоохоронною діяльністю та строк 3 роки з конфіскацією автомобіля ВАЗ-21099.

Відповідно до ст. 70 КК України сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно  призначено ОСОБА_3 до відбування 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов’язані з природоохоронною діяльністю на строк 3 роки, з конфіскацією автомобіля ВАЗ-21099.

Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

    

ВСТАНОВИЛА:

  Згідно з вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним  і засуджений за вчинення злочинів за слідуючих обставин.

Наказом № 1-к від 11 травня 2007 року начальника  Головного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Сумській області ОСОБА_3 в порядку переведення з Деснянського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів прийнятий на посаду дільничного державного інспектора відділу охорони, відтворення водних живих ресурсів зазначеного управління.

У своїй діяльності ОСОБА_3 повинен керуватись і дотримуватися вимог нормативних документів органів рибоохорони, Закону України “Про тваринний світ”, “ Про охорону навколишнього  природного середовища”, Правил рибальства, Водного  і Земельного кодексів України, Кодексу України  про адміністративні правопорушення та інших нормативних актів.

Відповідно до посадової інструкції він зобов’язаний організувати та проводити рибоохоронні  рейди по відкриттю порушень рибного законодавства на підконтрольних водоймах, оформляти  матеріали порушення правил рибальства і охорони  водних живих ресурсів.

Згідно ст. 2 Закону України “Про державний  захист працівників суду і правоохоронних органів” працівниками правоохоронних органів є працівники  органів рибоохорони, тобто ОСОБА_3  при виконанні  службових обов’язків здійснював функцію представника влади, тобто відноситься до категорії службових осіб.

Відповідно до положень ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення у справах про адміністративні правопорушення , передбачені ст. 85 КУпАП, протоколи мають право складати органи рибоохорони.

12 липня 2010 року, ОСОБА_3 виконуючи свої службові обов’язки на  належному  йому автомобілі ВАЗ-21099 д/нНОМЕР_1 виїхав в район р. Сейм і близько 13 годин поблизу р. Сейм на водоймі розташованому на території Червоноранківської сільської ради Кролевецького району виявив факт рибальства із застосуванням заборонених знарядь  лову жителями с. Мутин Кролевецького району ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Будучи службовою особою і наділений  повноваженнями щодо складання протоколів при виявленні  адміністративних правопорушень, ОСОБА_3 будучи  представником влади та працівником правоохоронного органу, переслідуючи мету особистого  матеріального збагачення шляхом використання свого службового становища всупереч інтересам служби, на пропозицію осіб що порушили Правила рибальства домовились, за нескладання  на вказаних осіб протоколів про вчинення ними адміністративного правопорушення передбаченого ст. 85 ч. 4 КУпАП запропонував передати  6000 гривень, в якості хабара, зазначивши  цю суму на аркуші паперу.

Вилучивши незаконні знаряддя  лову, зафіксувавши виявлений факт порушення природоохоронного законодавства за допомогою цифрового фотоапарату, без належного оформлення протоколів про адміністративне правопорушення  відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ст. 85 ч. 4 КУпАП, ОСОБА_3 своїми діями завдав державі істотну шкоду, що виразилась в підриві авторитету органів державної влади, що пов’язано з непритягненням осіб,  які вчинили  адміністративні правопорушення до відповідальності.

Реалізуючи злочинний умисел  на одержання хабара ОСОБА_3 протягом 13 та 14 липня 2010 року в телефонному режимі вів розмови  з правопорушниками щодо передачі хабара, а 14 липня 2010 року близько 10 год. 45 хв. він з метою одержання хабара в сумі 6000 гривень приїхав на власному автомобілі в с. Мутин Кролевецького району де безпосередньо після передачі йому ОСОБА_5 грошей в сумі 6000 гривень в якості хабара, був затриманий співробітниками УСБУ в Сумській області, але не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його  волі, хоча для досягнення злочинної мети він виконав всі необхідні дії спрямовані на прийняття  суми хабара.

В поданих апеляціях:

- захисник ОСОБА_1 вказує, що після затримання правопорушників які порушили Правила рибальства, ОСОБА_3 не мав можливості скласти протоколи  про вчинене ними адміністративне правопорушення, так як вони перебували в стані алкогольного сп’яніння і погрожували йому розправою. В послідуючому через посередника правопорушники намагались вплинути  на ОСОБА_3 і в разі його відмови  вирішити все мирним шляхом  повідомили, що в його сім’ї можуть  настати негативні наслідки.  Матеріалами справи  ніяким чином не було доведено, що ОСОБА_3 мав намір отримати хабар. Під час розгляду справи було об’єктивно встановлено, що ОСОБА_3 добровільно  відмовився від отримання хабара, а вказівка суду у вироку, що в його діях в наявності склад  злочину пов’язаний з замахом  на отримання хабара, не відповідає фактичним обставинам справи. Суд також помилково дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_3 пов’язаних з    нескладанням ним протоколів про адміністративне правопорушення, є склад злочину передбачений ст. 364 ч. 3 КК України, оскільки матеріалами справи доведено, що він реально не мав можливості скласти вказані протоколи внаслідок  нападу на нього правопорушників. Тому він   прохає вирок суду відносно ОСОБА_3 скасувати як незаконний, а провадження по справі закрити.

- засуджений ОСОБА_3 вказує, що він  вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно за місцями своєї роботи, нагороджений грамотами, має на утриманні  тяжкохворих батьків, та малолітню доньку, тяжких наслідків  від вчиненого не настало. Тому він прохає вирок суду змінити, застосувати вимоги ст. 69 КК України, та призначити покарання  не пов’язане з позбавленням волі.

- захисник засудженого ОСОБА_3 – ОСОБА_2 вказує, що ОСОБА_3 раніше не засуджувався, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, має на утриманні неповнолітню доньку, та тяжкохворого батька. Всі ці обставини суд не в повній мірі врахував при призначенні йому покарання. Тому  вона прохає вирок суду  змінити, застосувати вимоги ст. 69 КК України і призначити покарання не пов’язане з позбавленням волі.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 які підтримали подані  ними апеляції, думку прокурора Думал С.М. про залишення апеляцій без задоволення, а вирок районного суду без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши  доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції  засудженого, адвоката та захисника задоволенню не підлягають з таких підстав.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що висновки суду про винність ОСОБА_3 у вчиненні злочинів за вказаних обставин  підтверджені зібраними у справі та перевіреними в суді доказами.

Колегія суддів не може погодитись  з доводами адвоката ОСОБА_1 про те,  що вказівка суду, що в діях ОСОБА_3 в наявності  склад злочину пов’язаний  з замахом на отримання хабара не відповідає фактичним  обставинам справи, а діях пов’язаних з не складанням протоколів  про адміністративне правопорушення  є склад злочину, передбачений ч. 3 ст. 364 КК України, виходячи з наступного.

Так, допитаний в судовому засіданні  в якості свідка ОСОБА_5 вказав, що 12 липня 2010 року він разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на водоймі поблизу р. Сейм з допомогою волоку ловили рибу і в цей час до них під’їхав  на автомашині ОСОБА_3 і представився їм як інспектор  рибоохорони. Він запропонував ОСОБА_3 якось домовитись, без оформлення документів. Після того як виловлену рибу порахували вони знову  просили ОСОБА_3 не оформляти  документи і він написав на аркуші паперу “6000”  і сказав, якщо це їх влаштовує, на що вони погодились, так як розуміли, що порушили правила рибальства. При цьому ОСОБА_3 їм пояснив,  що незаконну рибалку їм прийдеться сплатити значно більшу суму грошей. Після цього вони домовились, що зазначену суму вони  приготують до наступного дня, та обмінялись номерами мобільних телефонів. Після цього під  час розмови з ОСОБА_7 останній їм  повідомив, що дії рибінспектора незаконні та дав диктофон щоб записати їх розмови. На слідуючий день під час  розмови з ОСОБА_3 він повідомив, що вказану суму грошей вони не зібрали і попросив його почекати, на що той дав згоду. Зустрівшись з працівниками СБУ вони розповіли про те, що відбулося 12 липня 2010 року і написали  заяви та погодились на співробітництво.

14 липня 2010 року співробітники СБУ вручили йому 4000 гривень, а ОСОБА_4 – 2000 гривень. Під час розмови з ОСОБА_3 по телефону вони домовились, що він приїде в с. Мутин, що він і зробив.

Після того як він сів в автомашину  і намагався  передати ОСОБА_3 гроші в сумі 4000 гривень останній відмовився їх взяти і послався на те, що забере всю сум грошей. Під’їхавши до будинку ОСОБА_4 він вийшов з автомобіля і зайшовши до будинку взяв у нього гроші та вийшов разом з ним на вулицю. В цей час ОСОБА_3 на автомобілі від’їхав від будинку ОСОБА_4, але потім під’їхав до них. Відкривши двері автомобіля з боку пасажира він поклав гроші на поличку під  бардачком і в цей час співробітники СБУ затримали ОСОБА_3

З показів свідка ОСОБА_4  в судовому засіданні вбачається, що дійсно 12.07.2010 року він разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6  на водойомищі біля р. Сейм волоком ловили рибу. До них на автомобілі під’їхав ОСОБА_3 і вони здогадались, що це рибінспектор, який пізніше  показав їм посвідчення. Після того як вони порахували виловлену рибу, та ОСОБА_3 все зафіксував  на фотоапарат та записав їх прізвища, вони стали його прохати якимось чином  врегулювати  виниклу ситуацію і ОСОБА_3 написав на аркуші паперу “6000” і пояснив,  що вказану суму вони повинні привезти наступного дня. Під час розмови ОСОБА_3 їм пояснював, що по закону їм необхідно буде сплатити десь 10 тис. гривень. Порадившись між собою, вони погодились і обмінялись номерами  телефонів. Про цю ситуацію вони розповіли ОСОБА_7 в якого вони мали намір взяти гроші. ОСОБА_7 пояснивши їм що дії рибінспектора незаконні дав  їм диктофон щоб вони записали телефонну розмову з ОСОБА_3. В послідуючому  працівники СБУ з якими їх познайомив ОСОБА_7 вручили йому 2000 гривень, а ОСОБА_5 – 4000гривень. 14 липня 2010 року до нього під’їхав на автомобілі ОСОБА_3 та ОСОБА_5  і останній зайшов  до будинку, а він передав йому 2000 гривень. Разом вийшовши на вулицю вони  помітили, що ОСОБА_3 від’їхав від будинку, а потім на прохання ОСОБА_5 під’їхав до них і він бачив як ОСОБА_5 підійшов до автомашини та відкрив двері.

Допитаний в судовому засіданні  в якості свідка ОСОБА_8 повністю підтвердив покази  свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про події які мали місце біля водоймища  поблизу р. Сейм 12 липня 2010 року та про обставини спілкування між ними та рибінспектором ОСОБА_3.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції обґрунтовано поклав  в основу вироку як належні та допустимі  докази винності ОСОБА_3 показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4 ОСОБА_6 дані ними як в судовому засіданні так і під час досудового слідства, оскільки вони логічні та послідовні і узгоджуються і іншими дослідженими  та наведеними у вироку доказами.

Так свідок ОСОБА_7 вказав, що до нього  звернулись ОСОБА_4 та ОСОБА_5  з проханням надати допомогу  грошима, щоб уникнути неприємностей, так як їх затримав рибінспектор під час того як вони  ловили рибу.  При цьому вони повідомили, що їм необхідно передати йому 6000 гривень. Про цю розмову  він розповів своєму  знайомому співробітнику СБУ ОСОБА_9 який запропонував вручити диктофон, щоб вони змогли записати  телефонну розмову  з рибінспектором.

Свідок ОСОБА_9 підтвердив, що 12.07.2010 року до нього зателефонував знайомий ОСОБА_7 і повідомив, що рибінспектор ОСОБА_3 вимагає від рибалок хабар в сумі 6000 гривень. Зустрівшись на другий день з ОСОБА_5 і ОСОБА_4 він з’ясував всі події які мали місце між ними та ОСОБА_3 і вони  погодились співпрацювати та написали  відповідні заяви. Наступного  дня вказаним особам були вручені гроші відповідно  в сумах 4000 і 2000 гривень, а після того які ці кошти були вручені ОСОБА_3 як хабар, він був затриманий  працівниками СБУ.

З досліджених в судовому засіданні  заяв ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на ім’я начальника Глухівського МВ УСБУ в Сумській області слідує, що 12.07.2010 року їх затримав держінспектор природоохоронної служби ОСОБА_3 і вимагає  від них кошти  в сумі 6000 гривень за непритягнення їх  до відповідальності ( т. 1 а.с.23-24).

З протоколів складених  з дотриманням норм Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” вбачається, що 14.07.2010 року співробітниками УСБУ було вручено ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відповідно 4000 та 2000 гривень (т. 1 а.с.26-29, 30-35).

Під час огляду місця події, з застосуванням відеозйомки,  проведеного 14.07.2010 року  слідує, що в автомобілі ВАЗ – 21099 д/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 були вилучені гроші в сумі 6000 гривень, які були вручені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 працівниками УСБУ з зазначеними серійними номерами ( т.1 а.с.39-43).

З роздруківки розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 яка була зафіксована  диктофоном марки “Trancend МР – 320” який був вручений ОСОБА_5 у відповідності  з вимогами Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” працівниками УСБУ вбачається, що ОСОБА_3 погодився  з відтермінуванням передачі 6000 гривень до 6 годин вечора наступного дня ( т. 1 а.с. 167-168).

З протоколу за результатами  проведення оперативно-технічного заходу за оперативно-розшуковою справою № 1211 про отримання даних, які відповідно  до ст. 65 КПК України  можуть бути використані  як джерело доказів  в кримінальному судочинстві, вбачається, що під час  телефонної розмови 14.07.2010 року, о 9 год. 30 хв. між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 була досягнута домовленість про зустріч в с. Мутин (т.2 а.с.3-4);  а під час розмови безпосередньо перед затриманням ОСОБА_3 була досягнута домовленість про передачу йому 6000 гривень, а не домовленість  про складання протоколів   ( т. 2 а.с.4-7).

Не заслуговують на увагу також і доводи  апеляції адвоката ОСОБА_1 про те, що засуджений ОСОБА_3 не зміг  в день виявлення правопорушення скласти  адміністративні протоколи відносно правопорушників, так як вони  висловлювали на його адресу погрози розправою, а сума 6000 гривень ним була вказана  правопорушникам як розмір  відшкодування ними заподіяної шкоди, оскільки вказані обставини повністю  спростовуються як показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, так і іншими дослідженими та перевіреними в судовому засіданні  доказами, які наведені судом у вироку.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано розцінив покази  засудженого ОСОБА_3 про непричетність  до вчинення інкримінованих йому злочинів, як обраний ним спосіб захисту, оскільки  ці його показання спростовані  достовірними  та належними доказами по справі.

Таким чином ретельно перевіривши  матеріали справи та доводи апеляції адвоката ОСОБА_1, колегія суддів приходить до однозначного висновку про те, що фактичні обставини вчинених ОСОБА_3 злочинів судом першої інстанції встановлені правильно, а юридична оцінка його дій за ст. ст. 15 ч.2, 368 ч.1 та 364 ч.3 КК України є вірною.

Тому підстав для скасування вироку щодо засудженого ОСОБА_3  за доводами які викладені в апеляції адвоката ОСОБА_1 у колегії суддів немає.

Перевіркою матеріалів справи також встановлено, що органами досудового слідства  по ній не допущено й інших порушень кримінально-процесуального закону, які б тягли безумовне скасування  вироку щодо ОСОБА_3

Покарання засудженому ОСОБА_3 судом призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, даних про особу винного, обставин, що пом’якшують покарання, в тому числі і тих на які  посилаються засуджений ОСОБА_3  та захисник ОСОБА_2 в поданих  апеляціях, а тому є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, і не вбачає підстав для пом’якшення покарання засудженому.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 362, 365, 366, 377 КПК України,  колегія суддів, -

   

УХВАЛИЛА:

 Вирок Кролевецького районного суду Сумської області від 12 грудня 2010 року відносно ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляції адвоката ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2 – без задоволення.    

СУДДІ:


Крамаренко В. І.        Моїсеєнко Т. М.         Захарченко О. П.




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація