Справа №22-а-1227 Головуючий у суді у 1 інстанції - Сапон О.В.

Код категорії  10.3.1 Суддя-доповідач - Дубровна

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2011 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ адміністративного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Дубровної В. В.,

суддів -  Ведмедь  Н. І.,  Хвостика  С. Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Глухові Сумської області на постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 12 січня  2010 року у справі за позовом  ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Глухові Сумської області ( далі –Управління) про зобов’язання нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни,

                                                           в с т а н о в и л а:

 Постановою Глухівському міськрайонного суду Сумської області від  12 січня 2010 року позов задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_2 строк звернення до адміністративного суду.

Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Глухові Сумської області.

         Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м.Глухові Сумської області нарахувати  ОСОБА_2 підвищення до пенсії  за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2007 рік - з 09 липня  по 31 грудня  2007 року і за 2008 рік починаючи з 22 травня  по жовтень 2008 року включно, в сумі 1 323 грн. 85 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати  судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду – залишенню без змін.

Постановляючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції  вірно виходив з наявності порушення прав позивача.

Колегія суддів  знаходить висновок суду законним та обґрунтованим.

Позивач має статус дитини війни.

Згідно  ст. 6 Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 12 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону N 2195-IV зупинено на 2007 рік із урахуванням статті 111 цього Закону.

Проте Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону N 489-V.

Пунктом 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» внесені зміни, визначена надбавки дітям війни у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним) положення пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Разом із цим, у силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи пріоритетність Законів над підзаконним актами, відповідач у період з 07 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 жовтня 2008 року  мав проводити нарахування підвищення до пенсії позивачу у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .

           Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом обґрунтовано до уваги не взято, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається.

           Що стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суд обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки  іншого розміру  такої пенсії законодавством не передбачено.

          За таких обставин, правильними є висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на підвищення до  пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09 червня 2007 року  по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 жовтня 2008 року.

          Не заслуговують на увагу  доводи  апелянта щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки, згідно ч. 2  ст. 46 Закону України „Про загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування” нараховані суми пенсій, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

           Згідно ч.2 ст. 87 Закону України  „Про пенсійне забезпечення”, на підставі якого призначено пенсію позивачу , суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за  минулий  без обмеження будь-яким строком.

          Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205  КАС України, Законом України „Про внесення змін  до розділу ХІІ „Прикінцеві положення” Закону України „Про судоустрій і статус суддів” щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатам», колегія суддів,

                                                                у х в а л и л а:

         Апеляційну скаргу  управління Пенсійного фонду України в м.Глухові Сумської області відхилити.

          Постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 01 лютого 2010 року у даній справі  залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили  через п’ять днів після направлення   її копії особам, які беруть участь у справі і з цього часу  може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо  до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -