Справа №22-а-749 Головуючий у суді у 1 інстанції - Литовченко Н.О.
Код категорії 10.2.3 Суддя-доповідач - Дубровна
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2011 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ адміністративного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Дубровної В. В.,
суддів - Ведмедь Н. І., Лузан Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Тростянецького районного центру зайнятості
на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 11 серпня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до Тростянецького районного центру зайнятості
про скасування наказу, стягнення матеріальних збитків та відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А:
Звертаючись у квітні 2010 року до суду, ОСОБА_2 зазначав про те, що 5 червня 2008 року він отримав статус безробітного і почав отримувати допомогу по безробіттю, проте допустив необачний вчинок, пов’язаний з отриманням допомоги по безробіттю за період з 10.09.2008 року по 10.10.2008 року, коли він тимчасово був зайнятий в агрофірмі «Чорноморець» та отримав заробітну плату у сумі 1769,84 грн. По незнанню він не повідомив Центр зайнятості про роботу, а останній, дізнавшись про цей факт, на підставі наказу № 21 від 10.06.2009 року змусив його внести в касу всю суму допомоги по безробіттю та ініціював кримінальне переслідування. Вироком Тростянецького районного суду Сумської області від 15 липня 2009 року він був засуджений за ч. 1 ст. 190 КК України, а 25 лютого 2010 року Верховним Судом України вирок Тростянецького суду та ухвалу Апеляційного суду Сумської області про залишення без змін вироку суду було скасовано, кримінальну справу закрито за відсутності в його діях складу злочину. Просив зобов’язати Тростянецький районний центр занятості скасувати наказ № 21 від 10.06.2009 року як такий, що не відповідає вимогам Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та відшкодувати матеріальні збитки - 3681,13 грн.- повернута ним допомога по безробіттю, моральну шкоду, вчинену безпідставним переслідуванням в період часу з 10 червня 2009 року по 25 лютого 2010 року – за 8,5 місяців, з врахуванням терміну відбування покарання, виходячи з мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць.
Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 11 серпня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з Тростянецького районного центру зайнятості на користь ОСОБА_2 3 681 грн. 13 коп. безпідставно повернутої ним допомоги по безробіттю.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Тростянецького районного центру зайнятості на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповноту з’ясування обставин справи, неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
Вказує на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив йому у задоволенні позовних вимог щодо скасування незаконного наказу та відшкодування моральної шкоди, пославшись на те, що переслідування здійснювалося правоохоронними органами, між тим, прямим ініціатором переслідування виступав саме відповідач - Тростянецький центр зайнятості і на цій підставі надав висновки, що не відповідають обставинам справи, чим порушив вимоги ст.33 ЦПК про заміну належного відповідача та залучення співвідповідачів.
В апеляційній скарзі Тростянецький районний центр зайнятості, посилаючись на незаконність, необґрунтованість, неповноту з’ясування обставин справи, неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_2 умисно не виконував свої обов'язки, внаслідок чого на підставі ст. 36 п.3 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» підлягала поверненню сума виплаченої йому допомоги по безробіттю з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати – тобто, з моменту працевлаштування ОСОБА_2Будучи повідомленим про явку до спеціаліста Центру зайнятості 16 вересня 2008 року, на прийом не з’явився, але в цей день працював у ЗАТ «Агрофірма Чорноморець», тим самим своїми діями умисно не виконав свої обов'язки, чим порушив законодавство України про зайнятість. З даних обставин ОСОБА_2 було скорочено допомогу по безробіттю на строк від 15 к.д. до 90 к.д. у зв'язку з недотриманням рекомендацій щодо сприяння працевлаштування відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 та представника Тростянецького районного центру зайнятості ОСОБА_3, які підтримують свої апеляційні скарги, просять їх задовольнити, дослідивши матеріали справи і перевіривши постанову суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню, апеляційна скарга Тростянецького районного центру зайнятості підлягає задоволенню, а рішення суду – частковому скасуванню, з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у вересні та жовтні 2008 року, зменшуючи ОСОБА_2 розмір допомоги по безробіттю, яка в сукупності була скорочена на 1 місяць саме під час його тимчасового працевлаштування, відповідач діяв відповідно до пп.4 п.5 ст.31 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», та як зазначено в Ухвалі Верховного Суду України, у службових осіб центру зайнятості не було підстав вважати, що влаштувавшись на роботу у період отримання допомоги по безробіттю, позивач діяв з прямим умислом на заволодіння державними коптами. Знятий з обліку ОСОБА_2 був за відмову від двох пропозицій підходящої роботи, а тому не мав підстав вважати, що допомогу по безробіттю з вересня 2008 року він отримував незаконно, тому наказ про зобов'язання його повернути отримані кошти був безпідставним.
Але з такими висновками погодитись в повному обсязі не можливо.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 05 червня 2008 року ОСОБА_2 звернувся до Тростянецького РЦЗ щодо надання статусу безробітного та згідно витягу з наказів про прийняті рішення, наказом №НТ080605 від 05 червня 2008 року такий статус йому було надано та призначена допомога по безробіттю (а.с.30,44).
У період перебування на обліку у центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю ОСОБА_2 влаштувався на роботу, що підтверджується копіями наказів, з яких вбачається, що наказом № 149-к від 10.09.2008 року ОСОБА_2 прийнятий виноградарем виноградарської бригади №9 з 10.09.2008 року у ЗАСТ «Агрофірма «Черноморець» (а.с. 39-40).
Згідно наказу № 172-к від 10.10.2008 року ОСОБА_2 звільнений з роботи з 10.10.2008 року, за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України (а.с. 41).
Відсутні підстави вважати, що ОСОБА_2 влаштовувався на тимчасову роботу, оскільки між ним та роботодавцем укладався трудовій договір на невизначений строк і звільнення відбулося за власним бажанням, а не у зв’язку із закінчення дії строкового трудового договору.
Відповідно до графіку відвідування (а.с.31-32), 16 вересня 2008 року ОСОБА_2 повинен був з’явитися на співбесіду у Тростянецький центр зайнятості, але у зв’язку з працевлаштуванням та перебуванням за межами міста, на співбесіду не з‘явився, у результаті чого 17 вересня 2008 року Центром зайнятості був винесений наказ № НТ 080917, відповідно до якого скорочена виплата допомоги по безробіттю: у зв’язку з неотриманням безробітним рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» відповідно до пп.5 п.5 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пп..5п.5.4 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» на строк від 15 календарних днів до 90 календарних днів: з 16.09.2008 року по 30.09.2008 року (а.с.44).
Крім того, наказом № НТ 081001 від 01.10.2008 року ОСОБА_2 була скорочена виплата допомоги по безробіттю: у зв’язку з неотриманням безробітним рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» відповідно до пп.»5»п.5 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пп..5п.5.4 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» на строк від 15 календарних днів до 90 календарних днів: з 01.10.2008 року по 15.10.2008 року (а.с.44, зворотня сторона).
Тобто, санкція у вигляді скорочення виплати допомоги по безробіттю на один місяць була застосована Центром зайнятості відносно ОСОБА_2 за неявку його 16.09.2008 року на чергове відвідування до Тростянецького районного центру зайнятості.
Прибувши після звільнення з роботи до м. Суми, ОСОБА_2 відвідав Центр зайнятості 14.10.2008 року і йому була поновлена виплата допомоги по безробіттю з 16.10.2008 року. При цьому він не поставив до відома Центр зайнятості про те, що був працевлаштований , чого сам не спростовує.
ОСОБА_2 продовжував перебувати на обліку на отримувати допомогу по безробіттю.
За поясненнями представника Центру зайнятості 26 березня 2009 року із даних, отриманих від податкових органів (а.с.36), відповідачу стало відомо про те, що у вересні-жовтні 2008 року ОСОБА_2 отримав дохід. З метою з’ясування характеру доходу, періоду його отримання була організована перевірка, направлялись запити до роботодавця. З допомогою органів внутрішніх справ вдалось витребувати копії наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи ОСОБА_2 До отримання достовірних даних про працевлаштування ОСОБА_2 у Тростянецького центру зайнятості не було підстав для зняття його з обліку чи припинення виплати допомоги по безробіттю.
14 травня 2009 року відповідно до наказу № НТ 090514 ОСОБА_2 був знятий з обліку відповідно до п. 20 «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних»: у зв’язку з відмовою безробітного від двох пропозицій підходящої роботи відповідно до абзацу 17 пп.1 п.20 Порядку, з 14.05.2009 року.
08 червня 2009 року Тростянецькому районному центру зайнятості стало достовірно відомо про працевлаштування ОСОБА_2, підтвердженням чому є дата реєстрації вхідної кореспонденції – наказів про його прийняття та звільнення з роботи – а.с. 41.
09 червня 2009 Тростянецьким районним центром зайнятості був складений акт розслідування випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (а.с. 37) , з якого вбачається, що в період перебування на обліку як безробітного, ОСОБА_2 працевлаштувався на підприємство ЗАТ «Агрофірма «Чорноморець», із 10.09.2008 року по 10.10.2008 року отримав дохід у розмірі 1769 грн. 84 коп.(а.с.43).
10 червня 2009 року Тростянецьким районним центром зайнятості винесено наказ № 21 про повернення ОСОБА_2 коштів, виплачених як допомога по безробіттю в сумі 3681,13 грн. На виконання наказу ОСОБА_2 кошти були повернуті (а.с.11).
Згідно зі статтею 2 Закону України № 803-XII від 01 березня 1991 року (зі змінами внесеними Законом України № 3483-ІV від 23 лютого 2006 року) «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
За ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Згідно ст.31 Закону виплата допомоги по безробіттю припиняється у випадку працевлаштування безробітного.
Відповідно до ст. 36 цього ж Закону застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Тобто, з моменту працевлаштування ОСОБА_2 не мав права отримувати допомогу по безробіттю, з цього часу вона була виплачена йому незаконно, правомірно на підставі наказу Тростянецького районного центру зайнятості була повернута ОСОБА_2 і відсутні підстави для її виплати ОСОБА_2
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог в частині повернення ОСОБА_2 допомоги по безробіттю, суд першої інстанції належним чином не з’ясував фактичні обставини справи, невірно застосував норми матеріального права, дійшов висновків, які не ґрунтуються на законі, а тому, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, з постановленням в цій частині нової постанови про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_2
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, які стосуються рішення суду в частині вимог про скасування незаконного наказу та відшкодування моральної шкоди, у задоволенні яких йому відмовлено, не спростовують судового рішення.
Наказ Тростянецького районного центру зайнятості № 21 від 10 червня 2009 року про повернення ОСОБА_2 коштів, виплачених як допомога по безробіттю в сумі 3681,13 грн. є законним, відсутні підстави для його скасування.
Не можливо погодитись з доводами ОСОБА_2 в частині незаконності рішення про відмову у задоволенні його вимог про відшкодування моральної шкоди. В цій частині суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що моральна шкода, завдана ОСОБА_2 безпідставним кримінальним переслідуванням, не підлягає стягненню з відповідача, оскільки до його компетенції не входить порушення, розслідування та розгляд кримінальних справ.
Закриття кримінальної справи у зв’язку з відсутністю у діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч.1ст. 190 КК України (заволодіння державними коштами шляхом обману та зловживання довірою), не має вирішального значення при вирішенні цивільно-правового спору, що розглядається судом, воно не впливає на цивільні правовідносини, що виникли між сторонами у справі.
За результатами розгляду справи судом апеляційної інстанції, відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 88 ЦПК України, за нормами якого розглядалась справа у суді першої інстанції, з ОСОБА_2 на користь Тростянецького районного центру зайнятості підлягають стягненню судові витрати за апеляційне оскарження судового рішення у розмірі 60 грн.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205 КАС України, Законом України «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатам», ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», суд -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Апеляційну скаргу Тростянецького районного центру зайнятості задовольнити.
Скасувати рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 11 серпня 2010 року в частині стягнення з Тростянецького районного центру зайнятості на користь ОСОБА_2 3 681 грн. 13 коп. безпідставно повернутої ним допомоги по безробіттю та в частині стягнення з Тростянецького районного центру зайнятості на користь держави судового збору в сумі 51 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Тростянецького районного центру зайнятості про стягнення матеріальних збитків у розмірі 3681 грн.13 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Тростянецького районного центру зайнятості витрати за апеляційне оскарження рішення суду у розмірі 60 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі – з 14 березня 2011 року.
Головуючий -
Судді -