Справа №11-133/11 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Савельєва

Код категорії   296 (206) Доповідач - Сахнюк

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2011 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Сахнюка В. Г.,

суддів -  Лугового  М. Г.,  Борсая  В. М.,

з участю прокурора -   Думал С.М.    

  розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією прокурора на вирок В.Писарівського районного суду Сумської області від 20 грудня 2010 року, яким:                                                   

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, раніше не судимий

Засуджений за ст.296 ч.1 КК України з застосуванням ст.69 КК України до виправних робіт строком 1 рік 6 місяців з утриманням в доход держави 10% заробітку

ВСТАНОВИЛА:

23 жовтня 2010 року близько 17 години ОСОБА_2, мешканець АДРЕСА_1, знаходився біля продуктового магазину по вул. Жовтневій в с. Рябина В.Писарівського району Сумської області, розпивав пиво разом зі своїм односельцем ОСОБА_3, мешканцем АДРЕСА_2. В ході розмови та обопільного розпиття спиртного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виникла словесна сварка, яка одразу ж припинилася, і учасники розійшлися по домівках. Після цього ОСОБА_2 близько 17 години 15 хвилин, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, і перебуваючи у збудженому стані через сварку з ОСОБА_3, відчуваючи потребу в тому, що сварка не закінчена, безпричинно, вирішив наздогнати ОСОБА_3 та продовжити з’ясування своїх стосунків. В ході цього ОСОБА_2 наздогнав ОСОБА_3 біля господарства АДРЕСА_2, та безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, яка виражається у нанесенні тілесних ушкоджень, знаходячись на вулиці, що є громадським місцем, підбіг ззаду до ОСОБА_3 і не попереджаючи про свої наміри, наніс удар в область голови та звалив на землю, після цього став наносити удари ногами та руками по різним частинам тулуба. Дані дії припинив ОСОБА_4 В результаті цього ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді рани лівої брови, синця лівого ока, садна лівої повіки зліва, садна лівого повіка справа, травматичної екстракції першого зуба верхньої щелепи на рівні корня. Згідно висновку експерта №401 від 16.11.2010 року ОСОБА_3 отримав легкі тілесні ушкодження.

На вказаний вирок суду від прокурора надійшла апеляція, в якій ставиться питання про його скасування через неправильне застосування кримінального закону а саме ст. 69 КК України та направити кримінальну справу на новий судовий розгляд.

Вислухавши доповідь судді, думку прокурора про скасування вироку,  а також перевіривши матеріали справи та  обговоривши доводи цієї апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає  задоволенню.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні злочину за обставин, зазначених у вироку підтверджується сукупністю доказів, які судом ретельно досліджені та належно оцінені і апелянтом не оспорюється.

Дійшовши до обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні злочину суд вірно кваліфікував його дії за відповідними законами.

Міра покарання ОСОБА_2 призначена з урахуванням суспільної небезпечності скоєного злочину, даних про особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідності, залучений до суспільно-корисної праці, має на утриманні двоє дітей та дружину, позитивно характеризується з місця проживання та роботи. Судом також враховано, що в наслідок злочину суттєвих наслідків не настало. За таких обставин призначене покарання є достатнє і необхідне для виправлення засудженого та попередження скоєння ним нових злочинів.

Доводи прокурора у апеляції щодо порушення судом закону при призначенні покарання ОСОБА_2 у відповідності зі ст. 69 КК України є безпідставними оскільки вони не грунтуються на законі.

Так згідно санкції ч.1 ст. 296 КК України особа визнана винною у скоєнні хуліганства може бути покарана штрафом від 50 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 5 років.

Разом з тим ст. 69 КК України надає можливість суд перейти до іншого, більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції частини статті кримінального кодексу.

Оскільки таке покарання як виправні роботи у санкції ч.1 ст. 296 КК України не передбачене суд, навівши необхідні, достатні і переконливі мотиви, застосував ст. 69 КК України і призначив більш м’яке покарання порівняно з арештом і обмеженням волі.

Висновок суду щодо виду і розміру покарання грунтується на вимогах закону та враховує те, що виходячи із характеру скоєного злочину та обставин, що пом’якшують покарання ОСОБА_2, покарання у виді арешту або обмеження волі буде занадто суворим,  а штраф буде занадтто м’яким та таким, що не буде враховувати сімейний та матеріальний стан винного, а тому призначене покарання – виправні роботи згідно з вимогами ст. 69 КК України, навіть при наявності більш м’якого покарання (штрафу) колегія суддів знаходить законним і справедливим.

За таких обставин доводи прокурора про порушення судом закону при призначенні покарання не грунтується на матеріалах справи та не відповідає вимогам закону, а тому апеляція прокурора не підлягає задоволенню.

Тому, керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

УХВАЛИЛА:

Вирок В.Писарівського суду Сумської області від 20 грудня 2010 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію прокурора – без задоволення.     

СУДДІ:

Сахнюк В. Г.        Луговий М. Г.         Борсай В. М.