Справа № 22-ц-442/11Головуючий у 1-й інстанції  Братасюк В.М.

Категорія -21  Доповідач - Жолудько Л.Д.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

10 березня 2011 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Жолудько Л.Д.

Суддів -  Шевчук Г.М., Сташківа Б.І.

при секретарі - Юрдизі Н.Р.

з участю сторін -  ОСОБА_1, її представника   ОСОБА_2, представника      ОСОБА_3-ОСОБА_4, представника ОСОБА_5- ОСОБА_6,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на  рішення Тернопільського міськрайонного суду від 20 січня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третіх осіб ТОВ “Міське бюро технічної інвентаризації”, КП “Тернопільміськтеплокомуненерго”, приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, зобов’язання скасувати  реєстрацію права власності на квартиру  та повернення сторін у попередній стан,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 20 січня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третіх осіб ТОВ “Міське бюро технічної інвентаризації”, КП “Тернопільміськтеплокомуненерго”, приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину —договору дарування 86/100 квартири АДРЕСА_1, укладеного 23.10.2007 року, зобов’язання скасувати  реєстрацію право власності на вищезазначену квартиру за ОСОБА_5 та повернення сторін у попередній стан відмовлено.

          В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити повністю. Зобов’язати ТзОВ “Міське бюро технічної інвентаризації”  скасувати реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_5  Зареєструвати право власності на 14/100 частки квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 Зареєструвати право власності на 86/100 частки квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_3

Апелянт вказала, що рішення суду ухвалене з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права та процесуального права, неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, суд не звернув увагу на те, що укладений між відповідачами         ОСОБА_3 та ОСОБА_5.23.10.2007 року договір дарування 86/100 часток квартири АДРЕСА_1 порушує публічний порядок, оскільки спрямований на порушення її конституційних прав, у зв’язку з чим він є нікчемним і не створює будь-яких правових наслідків.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на доводи, викладені в ній.

Представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 апеляційної скарги не визнала і пояснила, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги- безпідставними.

Представник ОСОБА_5 ОСОБА_6 апеляційної скарги не визнала і пояснила, що укладенням між ОСОБА_3 і ОСОБА_5 договору дарування 86/100 квартири не було порушено будь-яких конституційних прав позивачки          ОСОБА_1 Судом було повно і об’єктивно встановлені обставини справи і ухвалено законне та обґрунтоване рішення.

          Судом установлено, що відповідно до договору дарування від 23 жовтня 2007 року, ОСОБА_4, що діяла від імені ОСОБА_3, подарувала           ОСОБА_5 належні ОСОБА_3 на праві власності 86/100 часток квартири АДРЕСА_1.

          Власником інших 14/100 часток вищезазначеної квартири на момент укладання цього договору дарування була позивачка ОСОБА_1 на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26.11.2006 року.

          Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 16.01.2009 року, що набрало законної сили, задоволено позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 і вирішено припинити право власності ОСОБА_1 на 14/100 часток квартири АДРЕСА_1, визнавши право власності на вищезазначену квартиру в цілому за ОСОБА_5 Цим же рішенням з ОСОБА_5 стягнено на користь ОСОБА_1 55 000 грн. її вартості.

          Розглянувши  справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду справи, колегія вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

          Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що укладанням 23.10.2007 року між відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_5 договору дарування 86/100 часток квартири публічний порядок і права позивачки  порушені не були.

          Колегія вважає, що з таким висновком слід погодитись, оскільки він відповідає встановленим судом обставинам і вимогам закону.

Статтею 228 ЦК України визначено перелік правочинів, які порушують публічний порядок і є в зв’язку з цим нікчемними.

При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК України має враховуватися вина, яка має вираження порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін.

Виходячи із установлених судом обставин і наведених вимог закону, суд у відповідності з вимогами ст.ст.10,11,60 ЦПК України мотивовано дійшов до висновку, що будь-яких доказів на підтвердження факту винних дій відповідачів-сторін договору дарування 86/100 квартири, спрямованих на порушення публічного порядку, позивачкою не подано, а судом не здобуто.

При цьому суд підставно прийняв до уваги передбачене ст.ст.319,ч.ч.1.2; 358,ч.1; 361 ЦК України право співвласника самостійно розпорядитися своєю часткою в праві спільної часткової власності, у тому числі відчужити її шляхом укладення договору дарування як іншим співвласникам, так і стороннім особам.

Реалізація таким шляхом свого права розпорядження майном співвласником не є порушенням публічного порядку і прав іншого співвласника майна.

Судом також було враховано, що право власності позивачки на 14/100 часток квартири АДРЕСА_1 було припинене рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 16.01.2009 року, що набрало законної сили, шляхом виділу їй грошової компенсації за належну їй частку в спільній частковій власності у квартирі на суму            55000 грн. .

          Крім того, суд першої інстанції підставно прийшов до висновку про відсутність обов’язку нотаріуса при посвідченні договору дарування від 23.10.2007 року 86/100 квартири АДРЕСА_1 щодо обов’язкової перевірки в єдиному Державному реєстрі довіреностей повноважень представника дарувальника, оскільки довіреність повіреного була посвідчена консулом в іноземній державі.

Таким чином, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують, у зв’язку з чим колегія не знаходить підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 307,ч.1,п.1; 308; 313; 314; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 20 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Л.Д. Жолудько