ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2007 р. | Справа № А-10/270 |
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шелест С.Б.
При секретарях судового засідання: Нестеренко А.В., Ковалюк С.Я.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго»
76006, м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, 59а
до відповідача: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську
76000, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 20
про: визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
За участю представників сторін:
від позивача: Хоптій М.В. - адвокат, (довіреність № 408-2/07 від 28.11.07р. )
від відповідача: Чеха М.В. - представник, (довіреність № 34777 від 28.08.06р.)
Войтович О.М. - представник, (довіреність № 65750/10-039 від 11.12.07р.)
в с т а н о в и в:
Державним міським підприємством "Івано-Франківськтеплокомуненерго" заявлено вимогу про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000472304 від 04.05.07р. про застосування штрафних санкцій в сумі 267295 грн. 84 коп., № 0000462304 від 04.05.07р. про застосування штрафних санкцій в сумі 163610 грн. 32 коп., № 0000452304 від 04.05.07р. про застосування штрафних санкцій в сумі 291254 грн. 01 коп.
Позивач заявлені вимоги підтримав, та не погоджуючись з оспорюваними рішеннями згідно з якими застосовані штрафні санкції за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов»язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, вказує на те, що: рішенням Івано-Франківської міської ради від 07.12.06р. Позивача було звільнено від сплати податку на прибуток за 3 квартал 2006р. в сумі 1550602 грн. ; відповідно до ст.1 Закону України "Про систему оподаткування" міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування, а в силу до ст.73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти ради є обов»язковими до виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, підприємствами, в зв»язку з чим граничні строки сплати цього податку, на думку позивача, не можуть вважатись пропущеними, принаймні, протягом чинності рішення міської ради та до дати його скасування –04.04.07р. Крім того, зазначає позивач, 90-ий день від граничного строку сплати зазначеного податку припав на 17.02.07р (вихідний день), в зв»язку з чим та відповідно до п.5.3.3. ст.5 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-Ш '"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", останнім днем такого строку вважається наступний за вихідним робочий операційний (банківський) день. Нарахування штрафних санкцій з ПДВ за липень, серпень 2005р. вважає безпідставним, з посиланням на те, що на даний податок не узгоджений, у зв»язку з судовим спором у справі П-14/77-6/162.
Відповідач проти позову заперечує, вважаючи вимоги позивача необґрунтованими, мотивуючи тим, що підставою для застосування штрафних санкцій, згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень були встановлені ДПІ факти несвоєчасної сплати узгодженої платником суми податкових зобов’язань, у зв’язку з чим та відповідно до пп. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III, податковим органом були визначені суми штрафу в залежності від кількості днів протермінування граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання; такі податкові зобов’язання, зазначає відповідач, були визначені позивачем самостійно шляхом подання до податкового органу відповідних декларацій та розрахунків; зазначена норма Закону № 2181-III визначає обов’язком платника податків сплатити штраф у разі прострочення виконання податкових зобов’язань.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що ДПІ у м. Івано-Франківську проведена невиїзна перевірка ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" з питання своєчасності і повноти сплати в бюджет податків, зборів та інших обов'язкових платежів за період 01.03.2007р. по 27.03.2007р. по деклараціях з податку на додану вартість за липень і серпень 2005 року та за період з 20.11.2006р. по 19.02.2007р. по деклараціях з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2006 року та 11 місяців 2006 року.
За результатами перевірки складений акт № 174/23-1/03346058 від 23.04.07р., на підставі якого та відповідно до пп. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21.12.2000р. , ДПІ в м.Івано-Франківську прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000472304 від 04.05.07р. про застосування штрафних санкцій в сумі 267295 грн. 84 коп., № 0000462304 від 04.05.07р. про застосування штрафних санкцій в сумі 163610 грн. 32 коп., № 0000452304 від 04.05.07р. про застосування штрафних санкцій в сумі 291254 грн. 01 коп. , з яких санкції з податку на додану вартість в сумі 291254,01 грн. та з податку на прибуток в сумі 434247,33 грн.
Як вбачається з даного акту, підставою для застосування штрафу були встановлені перевіркою порушення вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181-Ш "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" /надалі - Закону № 2181-III/ , що полягало в допущенні платником несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за вищевказаний період.
За результатами розгляду скарг позивача у процедурі адміністративного оскарження зазначених вище податкових повідомлень-рішень, змін щодо визначених у них сум штрафів податковим органом не проведено, у зв’язку з чим 05.06.07р прийняті такі ж податкові повідомлення-рішення: № 0000472304/1, № 0000462304 /1, № 0000452304 /1.
Суд погоджується з висновком податкового органу, вважає оспорювані рішення правомірними, а позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17 Закону № 2181-III, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж Закону , платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій тім податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Строки сплати податкових зобов"язань позивачем не заперечуються, як і не заперечується факт самостійного узгодження податкових зобов"язань з ПДВ та податку на прибуток шляхом подання відповідних податкових звітних декларацій .
Так, сплата узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно деклараціями з ПДВ від 19.08.2005р. за № 87954 на суму податкового зобов"язання в розмірі 316077 грн. та від 20.09.2005р. № 94955 на суму податкового зобов'язання в розмірі 266431 грн., з терміном оплати відповідно 30.08.2005р. та 30.09.2005р. проведена платником самостійно: на суму ПДВ 316077 грн., в тому числі: 01.03.2007р. в сумі 181837,08 грн.; 16.03.2007р. - в сумі 134239,92 грн. ; 144557,27 грн.; 22.03.2007р. в сумі 37040,84грн. та 27.03.2007р. в сумі 84832,89 грн., тобто з затримкою понад 90 календарних днів.
За наведених обставин та правових норм, застосування ДПІ штрафних санкцій з ПДВ згідно податкового повідомлення-рішення № 0000452304 від 04.05.07р. у розмірі п"ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу, що становить 291254,01 грн. (158038,50 грн. + 133215,51грн.) - правомірне.
Посилання позивача на судове узгодження податкового зобов»язання з ПДВ у справі № П-14/77-6/162 не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки не стосується даного спору, чого не спростував та не заперечив представник позивача в судовому засіданні.
Щодо нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на прибуток за період з 20.11.2006р. по 19.02.2007р. по деклараціях з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2006 року та 11 місяців 2006 року судом встановлено, що граничний строк сплати зазначеного податку за 3-й квартал 2006 року припав на 20.11.2006 року, що не був вихідним днем, а 90-й день від зазначеної дати на 17.02.2007 р. - вихідний день. Відтак, правила п.п. 5.3.3 п. 5.3 ст.5 Закону щодо порядку обчислення перебігу граничних строків погашення податкового зобов'язання стосуються виключно строків сплати податкових зобов»язань, тоді як п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17 Закону № 2181-III, визначення розміру штрафу пов»язує з затримкою сплати в календарних днях, що слідують за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
За наведених обставин, посилання позивача на те, що 90-й день затримки строку припав на вихідний день, не спростовує факту порушення та не може бути підставою для звільнення від передбаченої законом відповідальності.
Не заслуговують на увагу та не спростовують факту порушення строків сплати узгодженої суми податкового зобов"язання з податку на прибуток і доводи позивача про те, що рішенням Івано-Франківської міської ради від 07.12.06р. позивача було звільнено від сплати податку на прибуток за 3 квартал 2006р. в сумі 1550602 грн. і таке рішення було чинним до 04.04.07р., тобто його скасування міською радою (рішення від 04.04.07р.)
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року N 334/94-ВР, ставки податку на прибуток, пільги щодо податку, об'єкт оподаткування, порядок обчислення оподаткованого прибутку, строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть встановлюватися та змінюватися лише шляхом змін до цього Закону. Даний Закон є спеціальним у сфері оподаткування податком на прибуток. Крім того, відповідно до ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 року N 1251-XII, податок на прибуток підприємств належить до загальнодержавних податків, а в силу ст.1 цього ж Закону встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування. Ні цим Законом, а ні Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року N 334/94-ВР не надано міській раді права встановлювати своїми рішеннями пільги щодо сплати такого податку.
В силу ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується конституційним принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, доводи позивача про те, що рішення міської ради було чинним з моменту його прийняття до моменту скасування, не може слугувати правовою підставою для порушення строків сплати узгодженої суми податкового зобов»язання з податку на прибуток, а отже і підставою для звільнення платника від передбаченої законом відповідальності за порушення таких строків.
Перевіркою встановлено та не заперечується позивачем, що податкове зобов»язання з податку на прибуток згідно декларації № 139118 від 09.11.06р. в сумі 1373092 грн. з граничним терміном сплати 20.11.06р. фактично сплачено 27.11.06р. в сумі 33411,70 грн. із затримкою 7 календарних днів; 25.12.06р. в сумі 5155,75 грн із затримкою 35 календарних днів; 16.02.07р. в сумі 799932,85 грн. із затримкою 88 календарних днів і 19.02.07р. в сумі 534591,67 грн. із затримкою 91 календарний день; податкове зобов»язання з податку на прибуток (податкове повідомлення-рішення від 16.11.06р.) в сумі 7807 грн. з терміном сплати 27.11.06р. сплачено 19.02.07р. із затримкою 84 календарних дні; податкове зобов»язання згідно декларації з податку на прибуток № 152881 від 20.12.06р. в сумі 5156 грн. з терміном сплати 29.12.06р. сплачено 19.02.07р. , тобто із затримкою 52 календарних дні.
Таким чином, штрафні санкції в сумі 267295,84 (534591,67*50%) згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0000472304 та в сумі 163610,32 грн. (818051,60*20%) згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0000462304 застосовані правомірно.
З огляду на викладене, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову.
Керуючись ст. 124 Конституції України, Законами України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року N 334/94-ВР, "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 року N 1251-XII, ст.ст. 94, 158, 160, 186, 254, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
в позові відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі; апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Шелест С.Б.
Постанова складена у повному обсязі 17.12.07р.
Внесено в АС «Діловодство суду»
помічник судді Кузишин У.Б.