Справа № 2-909/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

18 лютого 2011 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого –судді  Спаї В.В.,  

при секретареві -  Гудим О.І.,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську у порядку заочного розгляду справи  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, де третя особа –ЖКГ ВО «Дніпропетровський комбайновий завод»про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у зв’язку з відсутністю в ньому понад шести місяців,  

ВСТАНОВИВ:

       Позивач звернулася до суду із цим позовом, зазначаючи в його обґрунтування про те, що за спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету КВП «Дніпропетровський комбайновий завод»і договору найму житлового приміщення №10 від 18.01.2001 р. вона та її неповнолітня донька отримали кімнату АДРЕСА_1, в якій мешкають з 2001 року; у 2006 році за даною адресою було зареєстровано її чоловіка –ОСОБА_2. Як зазначається позивачем при зверненні до суду з 14.02.2009 р. відповідач мешкає окремо, утім, його місце проживання залишається зареєстрованим за зазначеною вище адресою, та  фактично місце проживання відповідача  позивачеві невідомо, оскільки жодного зв’язку не підтримується, його  речі у житловому приміщенні відсутні, жодної участі в утриманні житлового приміщення відповідач не приймає, житловим приміщенням не користується;  зазначене й стало приводом для цього звернення до суду та заявленою у позові вимогою про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у зв’язку з відсутністю в ньому понад шести місяців.    

       У судове засідання позивач не з’явився, водночас, в особі представника позивача за довіреністю  до суду надійшла заява про розгляд справи у  відсутності представника позивача, в якій останній зазначив, що позов підтримує повністю, просив суд позов  задовольнити повністю тощо.     

       Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

       У судове засідання відповідач, який  був повідомлений належним чином про розгляд справи не з’явився, причини неявки суду не повідомив та не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не скористався правом надання заперечень проти позову, та у зв’язку з чим суд за ухвалою у порядку ч. 1 ст. 224 ЦПК України  вирішував справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

       Врахувавши заяву позивача та  дослідивши докази, суд дійшов до висновку про наявність  підстав для задоволення позову повністю  з огляду на такі встановлені  обставини.  

       За спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету КВП «Дніпропетровський комбайновий завод»і договору найму житлового приміщення №10 від 18.01.2001 р. ОСОБА_1  отримала кімнату АДРЕСА_1, в якій мешкає разом із донькою  ОСОБА_3; за даною адресою також зареєстровано місце проживання  ОСОБА_2, який, не зважаючи на реєстрацію  його місце проживання  за цією адресою з 14.02.2009 р. мешкає окремо, утім, його фактичне місце проживання залишається невідомим, жодного зв’язку із родиною він не підтримує,  його  речі у житловому приміщенні відсутні, жодної участі в утриманні житлового приміщення відповідач не приймає, житловим приміщенням не користується тощо.  

       Відповідно до ст. 72 ЖК визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.  

      За ст. 71 зазначеного вище кодексу при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

      Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору –судом (ч. 2 ст. 71 ).

       Відповідно до ч. 1 ст. ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернути до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законами України.

        Цивільним процесуальним засобом, яким забезпечується реалізація права на звернення до суду, є позов, тобто матеріально-правова вимога до суду заінтересованої особи (позивача) про здійснення правосуддя в цивільній справі на захист прав, свобод чи інтересів, порушених чи оспорюваних  іншою особою (відповідачем).

        Таким чином, виходячи з аналізу зазначених правових норм член сім'ї наймача (колишній член сім'ї) може бути визнаний таким, що втратив право користування жилим приміщенням, з підстав відсутності понад шість місяців у цьому жилому приміщенні, якщо він був відсутній протягом цього строку підряд без поважних причин, і саме ці факти повинні бути встановлені судом при вирішенні спору згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України. Отже,  на переконання суду, доводи позивача  є слушними: судом було встановлено на підставі наявних у справі доказів факт відсутності ОСОБА_2 більше встановленого ст. 71 ЖК строку у житловому приміщенні (квартирі АДРЕСА_1), відповідач не скористався правом надання заперечень проти позову, не звертався із  заявою про продовження визначеного ст. 71 ЖК строку, через  що для суду вбачаються підстави для ухвалення рішення про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням  - квартирою  АДРЕСА_1

        Вирішуючи при ухваленні рішення в обов’язковому порядку на виконання ст. 215 ЦПК України питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що при подачі позову позивачем було належним чином оплачено судові витрати, у зв’язку з чим, враховуючи приписи ч. 1 ст. 88 ЦПК, на переконання суду  підлягають присудженню до стягнення з відповідача на користь позивача понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати в розмірі 8,50 грн. щодо сплати судового збору та витрати, пов’язані зі сплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 37 грн.  

       Керуючись ст. 11, ч. 1 ст. 88,  ст.ст. 212, 214-215, 224, 226 ЦПК України,  суд                                       

ВИРІШИВ:

       Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, де третя особа –ЖКГ ВО «Дніпропетровський комбайновий завод»про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у зв’язку з відсутністю в ньому понад шести місяців  задовольнити  повністю.   

       Визнати  ОСОБА_2 таким, що втратив  право користування  житловим приміщенням –кімнатою АДРЕСА_1

       Стягнути з ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_1 судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі 8,50 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 37 грн.    

      Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

      Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

      Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  

      Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Суддя