Справа № 2-2433/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

18 березня 2011 року

         Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого –судді  Спаї В.В.,  

при секретареві -  Гудим О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до ОСОБА_2   про стягнення аліментів з повнолітнього сина на утримання батька,  

ВСТАНОВИВ:

         Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 р. в нього народився син –ОСОБА_2, який з часу свого народження проживає разом із батьком та матір’ю -  ОСОБА_3, та коли  вони, тобто батьки, були здорові, то не виникало  проблем матеріального характеру, утім, коли вони досягли пенсійного віку, почали хворіти та стали немічними, мінімальної пенсії не вистачає на придбання ліків, продуктів харчування, оплати комунальних послуг.  Як зазначається позивачем при зверненні до суду, оскільки інших доходів, окрім пенсії, немає,  а для підтримання нормальної життєдіяльності бракує коштів, тоді як відповідач працює на тимчасових роботах на будівництві та має нерегулярні доходи, утім, не надає матеріальної допомоги на утримання батька, не зважаючи на звернення про таку допомогу, у позові й заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь  позивача аліментів на утримання батька в розмірі  ?  частини  заробітку (доходу).      

        У судове засідання позивач не з’явився, водночас надав до суду заяву про розгляд справи у  його  відсутності.

        Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

        У судове засідання відповідач, який був повідомлений належним чином про розгляд справи, не з’явився, причини неявки суду не повідомив та не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, та не скористався правом надання заперечень  проти позову, у зв’язку з чим суд у порядку ч. 1 ст. 224 ЦПК України  вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

        Таким чином, суд, дослідивши докази, дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову  частково, виходячи з наступного.   

         Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків; згідно з ч. 1 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

         Як було встановлено судом, ОСОБА_4, відповідач у даній справі, та який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року, є сином   ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська та отримує пенсію, розмір якої у січні 2010 р. склав  806,44 грн., у лютому 2010 р. –806,44 грн., у березні 2010 р. - 810,92 грн., у квітні 2010 р. - 821,92 грн.,    у травні 2010 р. –821,92 грн., у червні 2010 р. –821,92 грн. тощо, та інших доходів ОСОБА_1 не має.  

        За ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.  Отже, за судового розгляду даної справи відповідач не скористався правом надання заперечень  проти позову,  не надав  жодних доказів щодо його витрат,  які унеможливлюють виконання з його боку обов’язку щодо утримання батька, який є непрацездатним і потребує з огляду на розмір пенсії та надані ним докази щодо витрат на оплату комунальних послуг  матеріальної допомоги, тому, враховуючи те, що суд розглядає справу на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі,  та з урахуванням наявних у цій справі та визначених  ст. 205 СК підстав, а також те, що відповідач  має нерегулярний, мінливий дохід,  на переконання суду факт потреби в матеріальній допомозі позивача є встановленим та вбачаються правові підстави для присудження до стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання батька, який є непрацездатним  і потребує  матеріальної допомоги.

       Згідно зі змістом ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін; при визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

       Отже, виходячи з вищенаведеного, при визначенні розміру аліментів на батька, який є непрацездатним та потребує матеріальної допомоги, суд враховує мінливість і нестабільність доходу відповідача, відсутність у позивача інших дітей, від яких було можливим одержання утримання, через що, на переконання суду, є правомірним присудження до стягнення аліментів   не в заявленому позивачем розмірі (?  частки заробітку (доходу)  відповідача), а в твердій грошовій сумі (700 грн.).  Водночас,  при визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідач  не надав жодних доказів  щодо свого стану  здоров'я та матеріального становища, стосовно наявності  у платника аліментів інших дітей, непрацездатних  дружини, батьків, дочки, сина, щодо  інших обставини, що мають істотне значення, за наявності яких для суду вбачалися би підстави для присудження до стягнення аліментів в іншому розмірі, ніж той, що вище визначений судом.  

       Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України  аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

       Суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць (п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України).

       Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що на виконання п. 5 ч. 1 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито»позивача було звільнено від сплати судового збору та не підлягали оплаті при зверненні до суду витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи (п. 4 ч. 3 ст. 81 ЦПК України), утім, на виконання ч. 3 ст. 88 зазначеного кодексу, згідно зі змістом якої якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, та відповідно до ч. 3 ст. 81 ЦПК покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про стягнення аліментів, з відповідача на користь держави підлягають присудженню зазначені судові витрати.  

       Керуючись ст.  11, ч. 3 ст. 88, ст.ст.  212, 214-215, 218, 367 ЦПК України,   суд                                            

ВИРІШИВ:

       Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення аліментів з повнолітнього сина  на утримання батька  задовольнити частково.    

       Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти на утримання останнього в розмірі  700 грн. щомісяця,  починаючи з 26.10.2010 р.

       Рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць  допустити до негайного виконання.

       Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.     

       В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

       Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

      Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

      Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  

      Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Суддя