Печерський районний суд міста Києва     27.10.2010

Справа №  1-57/11

П О С Т А Н О В А

          14 лютого 2011 року Печерський районний суд

у складі:

головуючий –                    суддя Гримич М.  К. суддів Бусик О.Л., Гаркавої В.Ю.,

при секретарі –                    Хапанцева І. С.,

за участю прокурора  -                   Жажиєва А.Г.,

захисників                                ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню :

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Алчевськ, Луганської області, громадянин України, українець, освіта вища, одружений, працюючий в Фастівської ОДПІ Київської області – Заступник начальника, раніше не судимий, проживає АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України

  В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 органом досудового слідства  обвинувачується в тому, що перебуваючи на посаді заступника начальника інспекції – начальника управління стягнення податкового боргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (надалі ДПІ в Голосіївському районі м. Києва) у листопаді 2004 року вчинив службову недбалість при організації та здійсненні процедури оцінки, передачі на реалізацію ТОВ «Свитязь і К» конфіскованого за рішенням суду майна та реалізації цього майна - злитків цирконію і гафнію, чим були спричинені тяжкі наслідки державним інтересам.

Наказом заступника начальника Державної податкової адміністрації України – голови ДПА у м. Києві № 309-О від 25.09.03 ОСОБА_5 призначений на посаду Заступника начальника інспекції – Начальника управління стягнення податкового боргу ДПІ в Голосіївському районі м. Києва. Перебуваючи на зазначеній посаді, ОСОБА_5, згідно наказу № 238 від 07.10.04 начальника ДПІ в Голосіївському районі м. Києва «Про розподіл обов’язків», здійснює керівництво роботою управління стягнення податкового боргу та відділу по виявленню і розпорядженню безхазяйним майном, а також майном, що переходить у власність держави цієї інспекції, і при цьому, згідно Положення про дане управління та Положення про самостійний відділ організації роботи з виявлення і розпорядження безхазяйним майном та майном, що переходить у власність держави ДПІ в Голосіївському районі м. Києва, зобов’язаний забезпечувати належну роботу відділу по організації роботи з виявлення і розпорядження безхазяйним майном та майном, що переходить у власність держави із застосуванням всього комплексу заходів, передбачених діючим законодавством, тобто на цій посаді ОСОБА_5, виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, являючись, таким чином, службовою особою. Крім того, перебуваючи на посаді заступника начальника податкової інспекції та користуючись правами, передбаченими ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, які мають ознаки владних повноважень, ОСОБА_5 також являвся представником влади та згідно Закону України “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” - працівником правоохоронного органу.

ОСОБА_5 відповідно до частини першої Примітки до статті 364 Кримінального кодексу України був службовою особою.

Вказаний злочин, відповідно до пред»явленного обвинувачення ,  ОСОБА_5 вчинив за наступних обставин.

Так, у період 2001-2004 років, підсудний ОСОБА_6 та його дружина ОСОБА_7  працювали на ПП „СВ і К”, засновником і керівником якого до служби в СБУ являвся і особисто здійснював комерційну діяльність підсудний ОСОБА_8

В свою чергу підсудний ОСОБА_8 працював до 2004 року на створеному ОСОБА_6 підприємстві ПП „Свитязь і К” на посаді юриста, де також працювала його дружина ОСОБА_9, яка також, у період 2004-2005 років працювала на створеному ОСОБА_6 підприємстві ПП „Глобус-Люкс”.

При цьому, засновані ОСОБА_6, ОСОБА_8 та їх дружинами ОСОБА_7 і ОСОБА_9 підприємства були зареєстровані за спільними юридичними адресами, у реєстраційних документах вказані одинакові контактні телефони, до керування підприємствами та організації бухгалтерського обліку залучені одні і ті ж особи.

Таким чином, у період 2001-2004 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 склалися тісні дружні та стійкі ділові стосунки на ґрунті спільної підприємницької діяльності, отримання та розподілу прибутків.

У березні 2004 року ОСОБА_8 стало достовірно відомо, що керівництвом СБУ  порушено клопотання перед Міністерством оборони України на відкомандирування його, як перебуваючого там на службі, в розпорядження Служби Безпеки України.

Усвідомлюючи, що за вказаним клопотанням та відповідно до наказу СБУ його буде призначено на посаду помічника начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, ОСОБА_8, будучи обізнаним про прибутковість бізнесу, пов’язаного з відчуженням конфіскованого майна, вирішив використати у майбутньому свої владні можливості та посадову впливовість всупереч інтересам служби для особистого збагачення та організації заволодіння чужим майном  в особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою з ОСОБА_6, якому відвів роль виконавця.

Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_8, у той же період в  м. Києві, вступив у попередню злочинну змову з раніше знайомим ОСОБА_6, щодо вчинення у групі з ним, з корисливих мотивів дій, спрямованих на отримання конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави (далі конфісковане майно), шляхом оцінки його за завідомо заниженими цінами, з подальшою реалізацією цього майна за ринковими цінами. Остаточною метою злочину було набуття значних кримінальних прибутків за рахунок привласнення грошової суми в особливо великих розмірах, отриманої від відчуження конфіскованого майна, як різницю у вартості між заниженими і ринковими цінами і, як наслідок, спричинення тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам.

При цьому, ОСОБА_6 як службова особа, а саме керівник заснованого ним ПП „Світязь і К”, діючи як виконавець за спільно розробленим з ОСОБА_8 планом, повинен був перереєструвати засноване ним приватне підприємство „Свитязь і К” в товариство з обмеженою відповідальністю „Свитязь і К”, засновником якого за сприяння останнього мала виступити благодійна організація „Фонд підтримки національної безпеки України”.

Реалізовуючи єдиний злочинний умисел, діючи згідно заздалегідь розробленого плану ОСОБА_6 мав отримати дозвіл на право розпоряджатися конфіскованим та іншим майном, що переходить у власність держави. Для цього, у змові та за сприяння ОСОБА_8, діючи умисно ОСОБА_6 повинен був забезпечити внесення очолюваного ним ТОВ „Свитязь і К” до Єдиного реєстру торговельних підприємств, яким протягом 2004 року доручатиметься реалізація належного державі майна, після чого , як безпосередній виконавець,  діючи умисно, у змові спільно з ОСОБА_8, зобов»язався провести оцінку конфіскованого майна по ціні, яка не відповідає його вартості, надавши до органів ДПА України не передбачену діючим законодавством довідку. Використовуючи зазначену довідку, та не ставлячи до відома службових осіб органів ДПА України про свої наміри заволодіння спільно з ОСОБА_8 грошовою сумою в особливо великих розмірах, як різницю у вартості між заниженими і ринковими цінами, ОСОБА_6 зобов»язався також отримати від них дозвіл та документи необхідні для його реалізації без проведення належної, передбаченої законодавством процедури оцінки майна, що конфіскується, а також дослідження економічної вигоди реалізації такого майна на аукціонах та торгах.

В подальшому ОСОБА_6 та ОСОБА_8, діючи спільно, шляхом здійснення операцій по реалізації даного конфіскованого майна через інші комерційні структури, прикриваючи таку діяльність службовим становищем ОСОБА_8, як співробітника Служби безпеки України і використовуючи його вплив на керівників інших комерційних структур, мали реалізувати це конфісковане майно за ринковими цінами.

          Згідно з висновком експертизи №В-1666 від 28.10.1992, проведеної бюро товарних експертиз Торгово-промислової палати України під час досудового слідства у зазначеній вище кримінальній справі, враховуючи дані аудиторської перевірки ТОВ АФ „Компанія Профінформаудит” (аудиторська довідка від 01.03.93), станом на червень 1992 року роздрібна вартість 826,39 кг гафнію складала 28 161 330,02 крб., 1970 кг цирконію – 4 400 113,2 крб., а всього 32 561 443,22 крб., що за середнім офіційним курсом Національного банку України за 1992 рік складало 156 545,40 доларів США.

Реалізуючи спільний з ОСОБА_6 злочинний план направлений на заволодіння державним майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, ОСОБА_8, в квітні-травні 2004 року у м. Києві, отримав також достовірну інформацію, що після проведення інвентаризації складів, 25.05.2004 слідче управління Служби безпеки України звернулося до Апеляційного суду м. Києва з листом з приводу виконання вироку суду стосовно ОСОБА_10 у частині речових доказів. Задовго до цього 17.01.1994 Київський міський суд направив для виконання до Державної податкової інспекції Залізничного р-ну м. Києва виконавчий лист № 2-73/93 про конфіскацію в доход держави, вилученого по справі за обвинуваченням ОСОБА_10 1887 кг цирконію та 794 кг гафнію, але з об’єктивних причин зазначені метали в період часу з 1994 по 2004 роки реалізовані не були. У відповідь на запит Апеляційного суду м. Києва від 26.05.04 № 2-73/93 про наслідки виконання виконавчого листа № 2-73/93, ДПІ в Солом’янському районі м. Києва, на підставі Закону України “Про виконавче провадження”, повернули зазначений виконавчий лист до Апеляційного суду м. Києва для вирішення питання про передачу його для виконання до державної виконавчої служби.

18.08.2004, на вимогу посадових осіб СБУ  Апеляційний суд м. Києва направив до слідчого управління СБ України своє рішення від 27.10.1993 та оригінал виконавчого листа № 2-73/93 для організації виконання вироку в частині конфіскації майна в доход держави, про що стало відомо ОСОБА_8

          Для досягнення цієї злочинної мети, ОСОБА_8, переслідуючи корисливу зацікавленість, у відповідності до розподілених ролей, зловживаючи свої службовим становищем, використав свої владні можливості та посадову впливовість і сприяв укладанню 03.07.2004 договору про зберігання та реалізацію конфіскованого, безгосподарного майна та речових доказів, відповідно між ТОВ “Свитязь і К”, в особі генерального директора ОСОБА_6 (виконавець) та Службою безпеки України, в особі начальника Департаменту забезпечення оперативно-службової діяльності ОСОБА_11 (замовник), який не усвідомлював про злочинні наміри ОСОБА_6 та ОСОБА_8

Відповідно до п.1.1. договору від 03.07.2004 ТОВ “Свитязь і К”, в особі генерального директора ОСОБА_6, як «Виконавець» взяв  на себе обов’язок виконувати послуги, пов’язані з транспортуванням, зберіганням, реалізацією конфіскованого безгосподарного майна та речових доказів відповідно до вимог чинного законодавства України.

Продовжуючи реалізацію своїх та ОСОБА_8 злочинних намірів, ОСОБА_6 07.07.2004 звернувся із заявою про співпрацю до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва. Того ж дня, тобто 07.07.2004, між ТОВ “Свитязь і К” в особі генерального директора ОСОБА_6 та ДПІ у Голосіївському районі м. Києва в особі начальника ДПІ ОСОБА_12 був укладений договір №16/10/22-011 „Про зберігання та реалізацію безхазяйного та іншого майна, що належить або переходить у власність держави”. Відповідно до п.1.1. Договору «Виконавець» - ТОВ «Свитязь і К» взяв на себе обов’язки по виконанню послуг, пов’язаних із транспортуванням, зберіганням та реалізацією безхазяйного та іншого майна, яке переходить у власність держави та згідно з п.2.2.2 цього ж договору зобов’язався забезпечити власними силами зберігання майна та його споживчих якостей, транспортування, складування, передпродажну підготовку (яка включала в себе також і оцінку майна) та інші дії, необхідні для реалізації майна.

Крім того, відповідно до п.2 та п.8 “Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1340 від 25.08.1998, обов'язки оцінки майна, конфіскованого на підставі рішення суду, до передачі для подальшого розпорядження, покладаються на органи (організації), що зберігають його.

При цьому, майно-продукція виробничо-технічного призначення, до якої відносяться гафній і цирконій, повинно оцінюватися за ринковими цінами, а також цінами, що регулюються (встановлюються) державою з урахуванням їх фактичного стану (товарного вигляду) та зносу. У відповідності до п.7 цього Порядку „Оцінка майна проводиться комісією, у складі представників. органів (організацій), що зберігають його і здійснюватимуть розпорядження цим майном”.

          Таким чином, відповідно до умов Договору від 07.07.2004 та вимог даного Порядку генеральний директор ТОВ „Свитязь і К” ОСОБА_6 повинен входити до складу комісії по оцінці, конфіскованого на підставі рішення суду, майна, яке зберігав та, в подальшому, ним розпоряджався, і зобов’язаний був забезпечити проведення належної оцінки вказаного майна.

          Продовжуючи реалізацію своїх та ОСОБА_6 злочинних намірів, ОСОБА_8 у період вересня-листопада 2004 року, використовуючи своє службове становище помічника начальника Головного управління „К” СБ України отримав від співробітників СБУ ксерокопії документів по кримінальний справі стосовно ОСОБА_10, а саме розписки про збереження металів на базі №6 СБУ, протоколу огляду металів від 21.07.1992 року, листа судді Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_13 до СБУ від 18.08.04. та інші документи, щодо речових доказів (предметів контрабанди)–11 металевих злитків гафнію кальціетермічного марки ГФЕ-1 (ТУ95-2195-90).

          В період часу з 5 по 9 листопада 2004 року, ОСОБА_6, після отримання, згідно листа Служби безпеки України за №4/93 від 28.10.2004, ТОВ “Свитязь і К” права на прийняття та зберігання з подальшою реалізацію металів гафнію і цирконію, реалізуючи вищеописаний спільний із ОСОБА_8 злочинний намір, з’ясував передбачений законодавством порядок оцінки конфіскованого майна для наступної його реалізації  і вирішив отримати будь-який документ від підприємства чи установи, що має відповідні дозволи на заняття оціночною діяльністю, де б містилися дані про максимально занижену вартість металів гафнію та цирконію.

Далі ОСОБА_6, з метою уникнення належного експертного дослідження злитків гафнію та цирконію діючи з ОСОБА_8, діючи в їх спільних злочинних інтересах, з метою придання видимості своїм злочинним діям зовні законних, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, звернувся до приватного підприємства “Бюро судових експертиз”, і в порушення вимог ст. 11 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, уклав з директором цього підприємства ОСОБА_14 договір № 01-045 від 05.11.2004 про надання лише консультацій з приводу оцінки майна та відповідної довідки про максимально занижену вартість злитків гафнію і цирконію.

Продовжуючи дії, спрямовані на отримання документу з даними про низьку вартість зазначених металів гафнію та цирконію, ОСОБА_6, діючи спільно з ОСОБА_8 та зловживаючи службовим становищем, усвідомлюючи, що експертні дослідження в законному порядку неможливо провести без надання злитків, достовірно знаючи експортні ціни та ціни ННВП «Цирконій», щодо вартості гафнію за ціною 216 доларів США за кілограм, умисно не надав спеціалістам вказаного Бюро злитки гафнію і цирконію, приховав від експерта те, що вказаний метал є конфіскованим майном, на підставі рішення суду та повідомив неправдиві дані, що метал зберігався в неналежних умовах і сертифікати якості чи будь-які інші документи на нього відсутні. Такі дії ОСОБА_6 унеможливили проведення об’єктивного дослідження металу та надання відповідного висновку про його вартість із врахуванням вимог п.7 “Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1340 від 25.08.1998 згідно якого, у випадках, передбачених законодавством України і цим Порядком, оцінка провадиться спеціалістами-експертами”; та ст.7 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12.07.01, згідно якого „...Проведення оцінки майна є обов’язковим у випадках відчуження державного майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю...”.   

          В результаті цих умисних дій ОСОБА_6, вартість отриманих ТОВ “Свитязь і К” саме металів гафнію та цирконію спеціалістами ПП “Бюро судових експертиз” визначена не була. На прохання ОСОБА_6, та виходячи із повідомлених ним даних, 9 листопада 2004 року, службові особи ПП “Бюро судових експертиз” видали йому довідку, яка не містить дати і вихідного номера, про те, що згідно маркетингового дослідження ринку купівлі-продажу групи розсіяних металів, вартість металевих заготовок із вмістом гафнію може складати від 40 гривен за 1 кілограм, а металевих заготовок із вмістом цирконію - від 10 гривен за 1 кілограм.

Згідно ст. 2 Закону України “Про виконавче провадження” – примусове виконання рішень судів в Україні покладається на Державну виконавчу службу України, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Стаття 9 ч.1 цього ж Закону передбачає, що у випадках, передбачених законом, рішення судів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, установами банків, кредитно-фінансовими установами. При цьому, ч.3 зазначеної статті встановлює, що органи, установи і організації та особи зазначені у ч.1 цієї статті, не є органами примусового виконання, крім органів та посадових осіб, які виконують рішення про притягнення до кримінальної та адміністративної відповідальності. Тому реалізація конфіскованих за рішенням суду речей та предметів повинна здійснюватися державними виконавцями згідно вимог Закону України “Про виконавче провадження”.

Однак, в порушення цих вимог законодавства України про виконавче провадження, за сприяння ОСОБА_8, 9 листопада 2004 року, слідче управління Служби безпеки України направило листа за № 6/7153 до ДПІ в Голосіївському районі м. Києва з проханням провести, на виконання вироку Апеляційного суду м. Києва від 27.10.93, реалізацію товарно-матеріальних цінностей, котрі перебувають на відповідальному зберіганні у ТОВ “Свитязь і К”, розташованому в Голосіївському районі м. Києва. При цьому, серед направлених до зазначеної Інспекції документів, був відсутній оригінал виконавчого листа №2-73/93, котрий надійшов до СБ України від Апеляційного суду м. Києва, і, який, згідно ст. ст. 18, 18-1 Закону України “Про виконавче провадження” є підставою для відкриття і здійснення виконавчого провадження.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного плану, ОСОБА_6, діючи спільно з ОСОБА_8, на початку листопада 2004 року звернувся з проханням до начальника відділу ДПІ в Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_15 посприяти ТОВ “Свитязь і К” у здійсненні через зазначену податкову інспекцію реалізації конфіскованого за вироком суду майна (злитків гафнію та цирконію) та виконати це в стислі терміни, на що отримали від нього на це згоду.

Після надходження до ДПІ в Голосіївському районі м. Києва вищевказаного листа від СБ України № 6/7153 від 09.11.04, в порушення вимог ст. 13 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, яка зобов’язує співробітників податкової служби у своїй діяльності дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права, заступник начальника ДПІ - начальник управління забезпечення податкових зобов’язань ДПІ в Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_5, неналежно виконуючи свої службові обов’язки через несумлінне до них ставлення, порушуючи вимоги ст.ст.2, 9, 18, 18-1 Закону України “Про виконавче провадження”, якими визначено, що виконання вироків в частині конфіскації майна здійснюється виключно державною виконавчою службою та на підставі виконавчого документу, а також, в порушення вимог п.6.24. Регламенту роботи ДПІ в Голосіївському районі м. Києва, затвердженого наказом начальника цієї інспекції №138 від 01.06.2004, яким визначено, що на розгляд начальнику ДПІ в Голосіївському районі м. Києва подаються документи, котрі надійшли від державних органів вищого рівня, прийняв вищевказаний лист Слідчого управління Служби безпеки України № 6/7153 від 09.11.04 до розгляду і доручив організацію його виконання начальнику відділу по виявленню і розпорядженню безхазяйним майном, а також майном, що переходить у власність держави цієї ДПІ ОСОБА_15, котрий усвідомлюючи незаконність виконання органами податкової служби дій по реалізації конфіскованого за рішенням суду майна, в тому числі без виконавчого документу, діючи в інтересах директора ТОВ “Свитязь і К” ОСОБА_6 та ОСОБА_8, зловживаючи своїми службовими повноваженнями, в порушення вимог посадової інструкції Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та інших нормативних актів доручив організувати реалізацію конфіскованого за рішенням суду майна співробітнику очолюваного ним відділу – головному державному податковому ревізору-інспектору ОСОБА_16

При цьому, з метою сприяння представникам ТОВ “Свитязь і К” здійснити незаконно через органи податкової служби реалізацію конфіскованого за рішенням суду майна, але усвідомлюючи неможливість таких дій згідно вимог діючого законодавства, ОСОБА_15, як начальник відділу ДПІ в Голосіївському районі м. Києва, розташованій за адресою: м. Київ, вулиця Жилянська, 23, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_8, вирішив надати своїм діям вигляду правомірних, і при реалізації гафнію та цирконію керуватись вимогами “Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1340 від 25.08.1998, котрий, до набрання чинності 01.07.99 Законом України “Про виконавче провадження”, регулював процедури обліку, зберігання, оцінки і реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду.

Разом з тим, ці питання мали вирішуватися відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” та постанови Кабінету Міністрів України №985 від 11.07.2002, якою затверджений Порядок розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, про що було достовірно відомо службовим особам ДПІ в Голосіївському районі м. Києва.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6, усвідомлюючи, що видана на його прохання ПП “Бюро судових експертиз” довідка не визначала дійсної вартості конфіскованого майна - 11 металевих злитків гафнію, вагою 826,39 кг, та 6 металевих злитків цирконію, вагою 1970 кг., що передавався для реалізації підприємству ТОВ „Свитязь і К” і взагалі стосувалася не цих металів за властивостями, з метою реалізації його та ОСОБА_8 злочинного умислу, спрямованого на одержання дозволу на реалізацію даних цирконію та гафнію по ціні, яка не відповідає їх вартості, з метою заволодіння грошовою сумою в особливо великих розмірах, отриманої від відчуження конфіскованого майна, як різницю у вартості між заниженими і ринковими цінами і, зловживаючи своїм службовим становищем надав вказану довідку начальнику відділу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_15

При цьому ОСОБА_6, діючи умисно, спільно з ОСОБА_8, надаючи в зазначену довідку, що завідомо для нього не була документом, яким встановлюється ціна вказаних металів, запропонував начальнику відділу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_15 провести оцінку металів гафнію і цирконію, виходячи із тих цін на металеві заготовки із вмістом цих металів, які були зазначені у довідці ПП “Бюро судових експертиз” і при цьому не ставив до відома, про свої наміри заволодіння грошовою сумою в особливо великих розмірах, отриманої від відчуження конфіскованого майна, як різницю у вартості між заниженими і ринковими цінами шляхом зловживання своїм службовим становищем і, як наслідок, спричинення тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам.

          ОСОБА_15, не знаючи про вищезазначені злочинні наміри ОСОБА_6 та ОСОБА_8, зловживаючи своїм службовим становищем, в порушення вимог посадової інструкції, Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12.07.2001, котрими вимагається проведення оцінки майна при здійсненні процедури його реалізації і оформлення результатів такої оцінки звітом, прийняв цю довідку без супровідного листа від ТОВ “Свитязь і К” і відповідної реєстрації  в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Продовжуючи зловживати своїм службовим становищем та діючи в інтересах ТОВ “Свитязь і К”, а також бажаючи в такий спосіб покращити показники очолюваного ним відділу в частині наповнення бюджету і цими діями в той-же час створюючи умови ОСОБА_6 та ОСОБА_8 для заволодіння державним майном в особливо великих розмірах, ОСОБА_15, хибно розцінюючи інтереси служби передав її для використання державному податковому ревізору-інспектору ОСОБА_16

Крім того, за невстановлених слідством обставин, ОСОБА_15, діючи всупереч інтересам служби в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_8 приєднав до матеріалів, котрі стосувалися реалізації конфіскованих металів гафнію та цирконію, незавірену копію експертного висновку ПМП “Актив” № 46 від 09.07.92 із матеріалів кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_10, до якої, до того ж, невідомими особами були внесені зміни без вказання вартості металів.

          Разом з тим, такі наміри та дії ОСОБА_15 свідчили про його хибне уявлення про інтереси служби, так як суперечили завданням державної податкової служби, які, згідно ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, полягають у контролі за правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати до бюджету як податків і зборів, так і неподаткових платежів.

          Виконуючи вказівки свого безпосереднього керівника та враховуючи вищезазначені вимоги Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, головний податковий інспектор ОСОБА_16 повідомила ОСОБА_15 про неможливість прийняття до уваги довідки ПП “Бюро судових експертиз” щодо маркетингового дослідження ринку купівлі-продажу металевих заготовок із вмістом гафнію та цирконію, оскільки вона не відповідає вимогам законодавства по своїй формі і суті. Однак, ОСОБА_15, 10.11.04, перебуваючи в приміщенні ДПІ, за адресою: м. Київ, вулиця Жилянська, 23, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_8, всупереч інтересам служби, в порушення вимог Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12.07.2001 та “Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1340 від 25.08.1998 та своєї посадової інструкції, без проведення належної, передбаченої законодавством процедури оцінки майна, що конфіскується, а також дослідження економічної вигоди реалізації такого майна на аукціонах та торгах, віддав злочинну вказівку ОСОБА_16 складати документи про оцінку майна – конфіскованих гафнію та цирконію з використанням наданої ОСОБА_6 довідки ПП “Бюро судових експертиз”.

При цьому, ОСОБА_15 і ОСОБА_16 чітко усвідомлювали, що зазначена довідка ПП “Бюро судових експертиз” не тільки не відповідає вимогам законодавства стосовно форми та суті, а взагалі не стосується наявних та фактично переданих злитків гафнію та цирконію та лише дає інформацію про мінімальну вартість металевих заготовок із вмістом гафнію та металевих заготовок з вмістом цирконію.

ОСОБА_16, усвідомлюючи злочинний характер вказівки ОСОБА_15, порушуючи вимоги посадової інструкції, згідно якої вона повинна не допускати у своїй діяльності  дій та вчинків, які можуть зашкодити інтересам держави, діючи умисно, всупереч інтересам служби та в угоду останньому, як своєму безпосередньому керівникові, бажаючи підтримувати з ним, як керівником, хороші стосунки, погодилася виконати цю вказівку та, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, за адресою: м. Київ, вулиця Жилянська, 23, зловживаючи своїм службовим становищем умисно внесла у акт приймання-передачі № 31/22 від 10.11.04 завідомо неправдиві дані, що ціна одного кілограму високочистого гафнію становить 40 гривен, а одного кілограму високочистого цирконію–10 гривен, незаконно використовуючи дані не передбаченої діючим законодавством довідки ПП “Бюро судових експертиз”, яка стосується заготовок із вмістом гафнію та цирконію, однак, при цьому, описуючи властивості цих металів, ОСОБА_16 послалась у акті на дані експертного висновку ПМП “Актив” № 46 від 09.07.92, котрим оцінювалися високочисті метали гафнію та цирконію.

При цьому співробітники ДПІ в Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_15 та ОСОБА_16 при здійсненні процедури реалізації металів гафнію та цирконію, діючи в інтересах ТОВ “Свитязь і К”, порушили  вимоги “Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1340 від 25.08.1998, яким вони, з метою приховання своїх злочинних дій, вирішили керуватись, а також допустили порушення інших нормативних актів, котрі регулюють дану сферу правовідносин.

Так, в порушення вимог  п. 2 Порядку..., затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1340 від 25.08.1998, який передбачає, що “облік, попередня оцінка, а також відповідальність за зберігання майна, що конфісковане на підставі рішення суду, покладаються на органи, що здійснили його вилучення або зберігають його, 10 листопада 2004 року ОСОБА_16 був складений акт приймання-передачі від ДПІ Голосіївського району м. Києва, яка не вилучала і не зберігала майно, на відповідальне зберігання ТОВ “Свитязь і К” 17 злитків цирконію загальною вагою 1970 кг та гафнію загальною вагою 826,39 кг, який підписали ОСОБА_16, ОСОБА_6 та заступник начальника криміналістичного слідчого відділу СБ України ОСОБА_17

Продовжуючи свої злочинні дії, діючи в угоду своєму керівникові, ОСОБА_16, порушуючи свої посадові обов’язки, на виконання вимог “Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1340 від 25.08.1998 про необхідність проведення комісією попередньої оцінки вартості конфіскованого майна, а фактично без проведення засідання комісії, підготувала проект акту № 31/22 опису та попередньої оцінки майна прийнятого на облік від 10 листопада 2004 року, згідно якого комісія в складі ОСОБА_15 ОСОБА_16, представника слідчого управління СБ України ОСОБА_17 та директора ТОВ “Свитязь і К” ОСОБА_6 попередньо оцінила 1 кілограм  гафнію в 40 грн., а 1 кілограм цирконію в 10 гривень. При цьому, ОСОБА_16, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, за вищевказаною адресою, внесла у зазначений акт № 31/22 опису та попередньої оцінки майна від 10.11.04 завідомо для неї ОСОБА_15 та ОСОБА_6 неправдиві дані про вищевказану вартість металів гафнію та цирконію, незаконно використовуючи не передбачену діючим законодавством довідку ПП “Бюро судових експертиз”, яка містила інформацію стосовно заготовок із вмістом гафнію та цирконію, однак посилаючись у вказаному акті на висновки експертного висновку ПМП “Актив” № 46 від 09.07 92, котрим оцінювалися високо чисті метали гафнію та цирконію. Даний акт, в цей же день 10.11.04 ОСОБА_16 на своєму робочому місці підписала особисто та надала його своєму безпосередньому керівнику ОСОБА_15, котрий, усвідомлюючи внесення до зазначеного акту недостовірних даних про вартість металів гафнію і цирконію, зловживаючи своїм службовим становищем, того ж дня, на своєму робочому місці, підписав такий акт та організував його підписання іншими членами комісії. Далі, ОСОБА_15 в цей же день, 10.11.04, передав даний акт заступнику начальника ДПІ в Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_5 для затвердження.

Останній, неналежним чином виконуючи свої службові обов’язки через несумлінне до них ставлення, маючи можливість ознайомитися із документацією стосовно оцінки металів гафнію та цирконію, зазначеному у акті № 31/22 опису та попередньої оцінки майна від 10.11.04 та виявити грубі порушення діючого законодавства, умисно допущені ОСОБА_15 та ОСОБА_16, цього не зробив, а довірившись запевненням останніх у правомірності проведення процедури оцінки майна, в цей же день, підписав зазначений акт у своєму службовому кабінеті за вищевказаною адресою і затвердив гербовою печаткою ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, надавши цьому документу статусу офіційного.

Крім того, в порушення вимог ст. 13 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, службових інструкцій, котрими він зобов’язаний контролювати роботу відділу по виявленню і розпорядженню безхазяйним майном, а також майном, що переходить у власність держави цієї інспекції, заступник начальника ДПІ в Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_5, продовжуючи неналежно виконувати свої службові обов’язки через несумлінне до них ставлення, не проконтролював дії своїх підлеглих безпосередньо по оцінці та передачі на реалізацію конфіскованих за рішенням суду металів гафнію та цирконію, хоча міг і повинен це був зробити, що сприяло вчиненню ОСОБА_15 і ОСОБА_16 службових зловживань в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_8

При складанні даного акту ОСОБА_16, виконуючи завідомо злочинний наказ ОСОБА_15, усвідомлюючи неправомірність своїх дій, в порушення вимог Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12.07.2001, який зобов’язує проведення належної експертизи вартості майна, складення встановленої форми звіту та проведення рецензування цієї оцінки майна, перебуваючи у своєму службовому кабінеті за адресою: м. Київ, вулиця Жилянська, 23, внесла до цього акту завідомо неправдиві дані про вартість гафнію та цирконію на підставі не передбаченої діючим законодавством довідки ПП “Бюро судових експертиз” від 09.11.04 про мінімальну вартість металевих заготовок із вмістом гафнію та металевих заготовок з вмістом цирконію.

Вищевказаний акт, цього ж дня, 11.11.04 ОСОБА_16 підписала особисто та надала ОСОБА_15 Останній, усвідомлюючи неправомірність своїх дій, умисно порушуючи вимоги Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12.07.2001, який зобов’язує проведення належної експертизи вартості майна та складення встановленої форми звіту, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, підписав цей акт, та особисто організував підписання цього акту іншими членами комісії - начальником РФВ у Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_19 та співробітником ДПА у м. Києві ОСОБА_18, ввівши їх в оману, запевнивши в дотриманні встановленої законом процедури визначення недостовірної ціни конфіскованих металів гафнію та цирконію. Далі, ОСОБА_15 надав цей акт для підпису директору ТОВ “Свитязь і К” ОСОБА_6, котрий, усвідомлюючи неправдивість даних у цьому акті опису, оцінки та передачі майна стосовно вартості металів гафнію та цирконію, діючи спільно з ОСОБА_8, зловживаючи своїм службовим становищем, 11.11.04 у приміщенні ДПІ у Голосіївському районі м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 23, підписав його як член комісії, чим вніс завідомо неправдиві дані в цей офіційний документ.

Після цього, ОСОБА_15 передав зазначений акт заступнику начальника ДПІ в Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_5, запевнивши останнього у правомірності проведеної оцінки вартості металів гафнію та цирконію. ОСОБА_5, неналежно виконуючи свої службові обов’язки через несумлінне до них ставлення не перевірив належним чином достовірність внесених до акту опису та оцінки даних про вартість металів, також в цей же день підписав його у своєму службовому кабінеті за вищевказаною адресою і затвердив гербовою печаткою ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, надавши цьому документу статусу офіційного.

Згідно акту опису, оцінки та передачі майна №12 від 15.11.2004 вартість 826,39 кг гафнію склала 33055,60 грн., 1970 кг цирконію склала 19700 грн., а загальна вартість усього металу склала 52755,60 грн., з якої сума – 42732,04 грн. підлягала перерахуванню до державного бюджету, а 10023,56 грн. (19% від суми)  – склала комісійна винагорода ТОВ „Свитязь і К” за договором.

Отримавши в ДПІ в Голосіївському районі м. Києва акту опису, оцінки та передачі майна №12 від 15.11.2004 ОСОБА_8 для реалізації спільного плану особистого збагачення передав його ОСОБА_6 для вчинення послідуючих оборудок.

В судовому засіданні після проведення судового слідства підсудним ОСОБА_5 заявлено клопотання про закриття кримінальної справи у зв’язку із закінченням строків притягнення його до кримінальної відповідальності .

Судом ОСОБА_5  роз’яснено наслідки закриття кримінальної справи за нереабілітуючих підстав.

          Прокурор проти закриття кримінальної справи у зв’язку з закінченням строків давності  заперечував.

Суд, заслухавши думку вказаних осіб, приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання за наступних підстав.

          Згідно ст.  49 КК України особу  не  може  бути притягнуто  до  кримінальної  відповідальності  за  злочин  середньої  тяжкості, за який передбачено покарання       у виді обмеження або позбавлення волі,  якщо з  дня  вчинення  злочину  пройшло  5  років.

З урахуванням часу події злочину – листопад 2004 року , у вчиненні якого обвинувачується підсудний, суд вважає  необхідним провадження  по  справі  закрити   у зв’язку   з  закінченням  строків  давності у відповідності до вимог ч. 2 ст. 11-1 КПК України.

На підставі викладеного ст. 49 КК України, керуючись ч. 2 ст. 11-1 КПК України,  суд

 П О С Т А Н О В И В:

 ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2  ст. 367 КК України, у зв’язку із закінченням строків давності.

 Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 2  ст. 367  КК  України   -  провадженням закрити.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5  – скасувати.

Цивільний позов, заявлений до ОСОБА_5 – залишити без розгляду, роз»яснивши цивільному позивачу його право на звернення до суду  в порядку цивільного судочинства.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п’ятнадцяти діб з моменту її проголошення.

Колегія суддів :

Головуючий                                                              М.К.Гримич

Суддя                                                                      О.Л.Бусик

Суддя                                                                      В.Ю. Горкава