Справа № 2-1110/11

Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

14 березня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Ісаєвська О.  В. ,

при секретарі –                    Шалапуда Н. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення розміру грошової виплати (аліментів), встановлення розміри виплат на додаткові витрати на дітей, що викликані особливими обставинами,

В С Т А Н О В И В :

 У січні 2011 року позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2. про встановлення розміру грошової виплати (аліментів), які він повинен сплачувати на утримання дітей, встановлення розміру виплати на додаткові витрати на дітей, що викликані особливими обставинами, мотивуючи свої вимоги тим, що 08.05.1999 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який було розірвано за рішенням суду, вказав, що від шлюбу у сторін є дві дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з відповідачкою. Також вказав, що є пенсіонером, а його щомісячний сукупний дохід складається з пенсії у розмірі 1117 грн. 47 коп., та на підставі ст. 187 СК України хоче відраховувати з свого щомісячного доходу аліменти для утримання його неповнолітніх дітей.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити. Надав для огляду суду квитанції про добровільну сплату аліментів на своїх неповнолітніх дітей.

Відповідачка в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, до суду надійшов конверт за закінченням терміну зберігання.

Згідно ч.5 ст. 74 ЦПК України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.   

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідачки та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. ст. 224, 225 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.  

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Як зазначено позивачем в обґрунтування позову, від шлюбу з відповідачкою у сторін є двоє неповнолітніх дітей, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з відповідачкою ОСОБА_2. та на утримання яких, він відповідно до ст. 187 СК України має бажання відраховувати із свого щомісячного доходу аліменти.

З пояснень представника позивача та його відповідей на запитання суду встановлено, що позовні вимоги не є відповідним засобом захисту того предмету, який позивач визначив як предмет позову.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або інтересу. Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Отже, обов’язковою передумовою звернення до суду та розгляду судом справи в порядку цивільного судочинства є наявність порушення, невизнання або оспорювання прав, свобод чи інтересів певної особи, передбачених законодавчо.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6)  зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. Тобто, передбачається можливість захисту лише законодавчо врегульованих прав і свобод.

Позивач та його представник не обґрунтували в чому саме полягає порушення цивільних прав, свобод чи інтересів позивача відповідачкою ОСОБА_2. та який саме спір виник між сторонами.

Відповідно до ст. 187 СК України один із батьків може подати заяву, зокрема за місцем виплати пенсії про відрахування аліментів на дитину з його пенсії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.

Позивач та його представник  не надали суду письмових доказів того, що право позивача на самостійне визначення ним розміру грошової виплати (аліментів) на утримання його неповнолітніх дітей порушується, оспорюється чи не визнається, а також доказів того, що його право за звернення відповідно до ст. 187 СК України до Управління Пенсійного фонду з метою добровільного відрахування ним аліментів на дітей порушується відповідачкою ОСОБА_2..  

Позивач та його представник не визначили в якості підстави звернення до суду якогось певного права, яке б було врегульовано законом й існувало в певних правовідносинах за участю відповідачки ОСОБА_2.

Таким чином, оскільки саме такий спосіб захисту цивільних прав позивача не передбачений законом, у суду відсутні підстави для задоволення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.. 129 Конституції України, ст. 2, 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст..ст. 15, 16 ЦК України, ст.187 СК України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 61, 74, 212-214 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

 Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення розміру грошової виплати (аліментів), встановлення розміри виплат на додаткові витрати на дітей, що викликані особливими обставинами – залишити без задоволення.  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.   

Суддя                                                                                            О. В. Ісаєвська