17.03.2011 Справа № 2-1199/11

                                             Справа 2-1199/2011 року

                          Р І Ш Е Н Н Я

               І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

17 лютого  2011  року Оболонський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді                        Борисової О.В.

при секретарях:                          Іващенко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Пуща-Водицького психоневрологічного інтернату до ОСОБА_1  про відшкодування матеріальної шкоди,

                        В С Т А Н О В И В :                                                   В С Т А Н О В И В:

 Позивач  звернувся до суду з позовом  до відповідачів ОСОБА_1. та ОСОБА_2. про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, обгрунтовуючи свої позовні вимоги наступним.

 10.10.2007 року о 19.00год.  в м. Києві  по вул. Червонофлотській  сталася дорожньо-транспортна пригода –зіткнення автомобіля «Лексус»д/н НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2. під керуванням водія ОСОБА_1. та автомобіля «Деу Ланос 1.5 І»д/н 3193 ЕА, що знаходиться на балансі Пуща-Водицького психоневрологічного інтернату і є комунальною власністю територіальної громади м. Києва.

  В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю позивача  були завдані механічні пошкодження.

  Згідно постанови Оболонського районного суду м.Києва від 06.11.2007 року по справі № 3-45787/2007 ДТП сталося  з вини водія ОСОБА_1.

  Як вбачається  зі звіту № 1209 від 14.01.2018 р., проведеного  ФОП ОСОБА_3., вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Деу Ланос 1.5 І»д/н 3193 ЕА становить 15603,99 грн. Витрати позивача на експертні послуги склали 450 грн.

 В судовому засіданні представник позивача заявив про виключення з числа відповідачів та залучення до справи в якості третьої особи ОСОБА_2. та подав уточнення позовних вимог, в яких  просить суд  стягнути з відповідача  ОСОБА_1. на  користь Пуща-Водицького психоневрологічного інтернату  2928 грн.69 коп. завданої матеріальної шкоди та судові витрати.

 Відповідач в судовому засіданні   позов  не  визнав та надав суду заяву, в якій просив суд застосувати наслідки пропуску  позивачем строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

 Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи та давши оцінку доказам в їх сукупності, суд  встановив наступне.

 Судом встановлено, що 10.10.2007 р. о 19.00 год. в м. Києві  по вул. Червонофлотській сталася дорожньо-транспортна пригода – зіткнення автомобіля «Лексус»д/н НОМЕР_1, що належав на праві власності ОСОБА_2. під керуванням водія ОСОБА_1. та автомобіля «Деу Ланос 1.5 І»д/н 3193 ЕА, що знаходиться на балансі Пуща-Водицького психоневрологічного інтернату і є комунальною власністю територіальної громади м. Києва.

  В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю позивача  були завдані механічні пошкодження.

  Згідно постанови Оболонського районного суду м.Києва від 06.11.2007 року по справі № 3-45787/2007 ДТП сталося  з вини водія ОСОБА_1.

  Згідно вимог ст.ст.1166, 1187 ЦК України відповідач повинен відшкодувати позивачу  майнову шкоду, оскільки вона заподіяна з його вини.

  Відповідно до звіту № 1209 від 14.01.2018 р., проведеного  ФОП ОСОБА_3., вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Деу Ланос 1.5 І»д/н 3193 ЕА становить 15603,99 грн. Витрати позивача на експертні послуги склали 450 грн.

 Як встановлено в судовому засіданні Українською страховою компанією    в рахунок відшкодування  шкоди було сплачено позивачу 13154,94 грн.

 Як суду пояснив представник позивача розмір невідшкодованої шкоди становить  2928 грн.69 коп.

 З копії договору № 01, укладеного 12.01.2011 р. між позивачем та ФОП ОСОБА_3. та акту виконаних робіт від 14.01.2011 р.  вбачається, що  останнім  було проведено ремонт автомобіля «Деу Ланос 1.5 І»д/н 3193 ЕА на суму 12023,34 грн. та послуги  по ремонту автомобіля виконано в повному обсязі.

 Згідно з ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

 На підставі викладеного судом встановлено, що позивачем було витрачено на виконання робіт  з відновлення пошкодженого автомобіля 12023,34 грн. Таким чином суд вважає, що позовні вимоги про стягнення суми в розмірі 12023,34 грн. є необґрунтованими, оскільки як вбачається з матеріалів справи  Українською страховою компанією  позивачу в 2008 році була перерахована сума в розмірі 13154,94 грн., що покриває витрати позивача на проведений ремонт та оплату вартості експертного дослідження.

 В судовому засіданні відповідач  подав заяву про застосування строків позовної давності, оскільки ДТП сталося  10.10.2007 р., позивач звернувся до суду з даним позовом 10.12.2010 р., у зв»язку з чим останнім було пропущено встановлений ст.257 ЦК України трирічний строк звернення до суду.

 Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки. Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

 Таким чином суд вважає, що перебіг строку позовної давності слід рахувати від 10.10.2007 р.,  тобто з моменту ДТП.

 Згідно з ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі.

 Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України  сплив позовної  давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у  позові.

 Позивач звернувся до суду з даним позовом  10.12.2010 р.

 В ході судового  розгляду справи представник позивача просив суд поновити строк для звернення до суду з даним позовом посилаючись на те, що у позивача не було коштів для сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення і  тільки після того, як один з благодійників пожертвував необхідну суму у них виникла така можливість.

 Суд вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом без поважних причин, у зв»язку з чим  в задоволенні позову необхідно відмовити.

 На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 10, 11, 15, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст.257, 267, 1166, 1187, 1192 ЦК України, суд, –

                       В И Р І Ш И В:

 В задоволенні позову  Пуща-Водицького психоневрологічного інтернату до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди- відмовити.

 Рішення суду  набирає законної сили після  закінчення  строку  подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання  апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

  Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                            О.В.Борисова