Справа № 1-138/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2011 року                                                                                           місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді:                     Бондаренко О.І.                    

при секретарі:                                  Штойко О.П.

з участю прокурора:                       Ратушняка О.О.

підсудного:                                       ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, розлученого, непрацюючого, раніше несудимого,

          за ст. 129 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 26.12.2010 року приблизно о 17 год. 00 хв., знаходячись в АДРЕСА_2, безпосередньо в одній із кімнат будинку за вищевказаною адресою, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння,  вчинив сімейну сварку, в ході якої схопив ніж, який взяв на кухні, при цьому словесно погрожуючи вбивством ОСОБА_2, намагався нанести удар в область тулуба, але сидівшому поряд ОСОБА_3,. вдалось на льоту спіймати руку ОСОБА_1, в якій знаходився ніж і вихватити його, в результаті чого ОСОБА_2 сприйняла дії ОСОБА_1    як реальну загрозу для свого життя та здоров»я.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та підтвердив суду фактичні обставини справи, які викладені вище, просив його суворо не карати.

Враховуючи клопотання учасників судового розгляду про недоцільність дослідження інших доказів, у зв'язку з відсутністю спору по фактичним обставинам справи, на підставі ст.ст.299, 301-1 КПК України суд визнав за необхідне обмежитися допитом підсудного та дослідженням доказів, характеризуючи його особу, і при цьому ОСОБА_1 роз»яснино, що в такому випадку він буде позбавлений можливості оспорювати дані фактичні обставини в апеляційному порядку.

Оцінюючи наведене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєному злочині знайшла в суді своє підтвердження, а кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 129 КК України як погроза вчинити вбивство при наявності реальних підстав побоюватися здійснення цієї погрози, являється правильною.

          Вирішуючи питання про вид та міру покарання підсудному, суд  враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, що відповідно до ст.12 КК України даний злочин є злочином невеликої тяжкості, особу винного, те що він раніше несудимий, посередньо характеризується за місцем проживання, має на утриманні неповнолітню дитину, виявляє ознаки зловживання алкоголем, лікування не потребує, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, повне визнання вини, щире каяття, запевнення суду у неповторенні подібного, відсутність тяжких наслідків від злочину, а також матеріальних і моральних претензій потерпілої до ОСОБА_1, її думку про несуворе покарання підсудному.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, суд визнає повне визнання ним вини, щире каяття  та активне сприяння розкриттю злочину.

          Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

          З урахуванням всіх обставин справи та даних про особу підсудного, суд вважає, що ОСОБА_1 не представляє підвищеної суспільної небезпеки та його виправлення і перевиховання  можливе без ізоляції від суспільства, через що при призначенні покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції статті обвинувачення він може бути звільнений від відбування покарання з призначенням іспитового строку на підставі ст.75 КК України.

            Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 підлягає залишенню без розгляду згідно її заяви.

          Долю речових доказів слід вирішити згідно ст. 330 КПК України.

          З підсудного підлягають до стягнення судові витрати за проведення криміналістичної експертизи.

           До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_1 необхідно залишити попередній –підписку про невиїзд.           

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

          Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 року 6-ти місяців обмеження волі.

          На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, призначивши іспитовий строк тривалістю в 1  рік.

          Відповідно до ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_1: не виїжджати на постійне проживання за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти дані органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з»являтись для реєстрації до органів кримінально-виконавчої системи.  

Цивільний позов ОСОБА_2 залишити без розгляду.

          Речові докази: кухонний ніж, що  знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області судові витрати за проведення криміналістичної експертизи в сумі 206 грн. 40 коп.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід  відносно ОСОБА_1 залишити попередній –підписку про невиїзд.

          Вирок може бути оскаржений  до апеляційного суду Вінницької області  протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: