Справа № 2-о-20/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"15" березня 2011 р.                                                                      м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі:  головуючого - судді                                          Пороховий Г.  І.

               за участю секретаря                                                    Попроцької О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Липовець  цивільну справу за  заявою  

ОСОБА_1   про  встановлення  факту    належності  правовстановлюючого  документу, заінтересована    Липовецька  державна  нотаріальна  контора.

                                        В  С  Т А  Н  О  В  И  В:

          Заявник  звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності  правовстановлюючого  документу,  посилаючись на те, що    23  жовтня  1993  року  нотаріусом  Липовецької  державної  нотаріальної  контори  було видано  свідоцтво  про  право  на спадщину  за  заповітом  після  смерті ОСОБА_2, яка  померла ІНФОРМАЦІЯ_1  року.  Дане  свідоцтво  було  видано  на  ім’я ОСОБА_1  На  підставі  даного  свідоцтва    була  проведена  державна  реєстрація  права  власності  та  внесено  зміни  про власника  житлового  будинку,  що  входив  до  складу  спадщини,  до  технічного  паспорту   та  прізвище  власника   також  зазначено «ОСОБА_1».  В  даний  час  він  не  може  розпорядитись  будинком оскільки  його     прізвище   уточнювалось  та   виданий  раніше  паспорт  замінювався  на  новий,  де  і   вказали  його  прізвище «ОСОБА_1».  Просить   встановити факт,  що  свідоцтво  про  право  на спадщину  за  заповітом,  видане 23  жовтня 1993  року  в м.  Липовець  держаним  нотаріусом  Липовецької  державної  нотаріальної  контори,  зареєстроване  в  реєстрі за № 1990  по  спадковій  справі 190/90  після  смерті  ОСОБА_2, яка  настала ІНФОРМАЦІЯ_1  року  на  ім’я  ОСОБА_1  належить  йому  ОСОБА_1.   

         У судовому засіданні   заявник   заяву підтримав,  посилаючись  на обставини, викладені в  ній, суду пояснив,  що   в зв’язку  з тим,  що    в  свідоцтві   про  право  на спадщину  за  заповітом   його  прізвище зазначено «ОСОБА_1»,  а  згідно  паспортних   даних   його  прізвище  «ОСОБА_1» він  не  має   можливості  розпорядитись   житловим  будинком, який  отримав  у  спадщину.  Просить встановити факт,  що  свідоцтво  про  право  на спадщину  за  заповітом,  видане 23  жовтня 1993  року  в м.  Липовець  держаним  нотаріусом  Липовецької  державної  нотаріальної  контори,  зареєстроване  в  реєстрі за № 1990  по  спадковій  справі 190/90  після  смерті  ОСОБА_2, яка  настала ІНФОРМАЦІЯ_1  року  на  ім’я  ОСОБА_1  належить  йому  ОСОБА_1.   

         Представник   заінтересованої  особи в судове засідання  не   з’явився,  надіслав  заяву,  в  якій  вказав,  що     просить  справу  розглядати  за   його  відсутності .

Свідок   ОСОБА_5   суду  пояснила,   що   заявник  являється її  сином.    Вона  має  чотирьох  дітей  та   троє  записані  за  прізвищем « ОСОБА_1»,  а  сина  ОСОБА_1       раніше  в  паспорті  було  записано  невірно   за  прізвищем «ОСОБА_1».

Свідок ОСОБА_7  суду  пояснив,  що  він  являється  зятем  заявника  та  знає,  що  його  прізвище  «ОСОБА_1».

Заслухавши  пояснення заявника,  показання свідка дослідивши інші докази, та давши їм оцінку в сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню  з  наступних  підстав:

          Відповідно  до п. 5 ч. 2 ст. 234  ст. 256 ч. 1 п. 6  ЦПК  України в  порядку  окремого  провадження  суд  розглядає  справи про  належність  правовстановлюючих  документів  особі,  прізвище, ім’я, по батькові,  місце і час  народження  якої,  що  зазначені  в документі ,  не  збігаються  з  ім’ям,  по  батькові,  прізвищем,  місцем і  часом  народження цієї  особи,  зазначеним  у  свідоцтві  про  народження  або  в  паспорті.

Як  вбачається   із  свідоцтва  про  народження   заявника  та  із  паспортних  даних   прізвище  заявника  є  «ОСОБА_1 ( а. с. 3, 4).  Довідка СГІРФО  Липовецького  РВ  УМВС  України  у  Вінницькій  області  від 26  січня  2011  року  за № 76  свідчить  про  те,  що  в  зв’язку  з  уточненням  прізвища  з  «ОСОБА_1»на  «ОСОБА_1»заявнику  було  замінено  паспорт ( а. с. 10).  Із  пенсійного  посвідчення  також  вбачається,  що  раніше  заявник  іменувався   прізвищем  «ОСОБА_1»,  а  тому    державним  нотаріусом  Липовецької  державної  нотаріальної  контори 23  жовтня  1993  року  і  було  видано  заявникові  свідоцтво про  право  на  спадщину  за  заповітом   після  смерті  ОСОБА_2   на  ім’я  ОСОБА_1  та  внесено  зміни  про  власника    в  технічному  паспорті   на  будинок,  який  входив  до  складу  спадщини.  Власником    будинку  АДРЕСА_1  вказано   ОСОБА_9.

  Враховуючи вищевикладене, суд вважає  доведеним   заявником факт,  що  свідоцтво  про  право  на спадщину  за  заповітом,  видане  23  жовтня 1993  року  в м.  Липовець  держаним  нотаріусом  Липовецької  державної  нотаріальної  контори,  зареєстроване  в  реєстрі за № 1990  по  спадковій  справі 190/90  після  смерті  ОСОБА_2 яка  настала ІНФОРМАЦІЯ_1  року  на  ім’я  ОСОБА_1  належить     ОСОБА_1.   

Встановлення  цього  факту   породжує  для  заявника  юридичні  наслідки,   від  яких  залежать  його  майнові  права.

Іншої  можливості  встановити  цей  факт  заявник  не   має.  Встановлення  цього  факту  не  пов’язане  з наступним  вирішенням  судового  спору  про  право  цивільне,  а  тому  заява  підлягає задоволенню.

              На підставі   ст. 234  ст. 256 ч. 1  п. 6  ЦПК України , керуючись ст.ст. 213-215,  ЦПК України, суд                           

В  И  Р  І  Ш  И  В:

              Заяву задовольнити.

          Встановити  факт,  що  свідоцтво  про  право  на спадщину  за  заповітом,  видане 23  жовтня 1993  року  в м.  Липовець  держаним  нотаріусом  Липовецької  державної  нотаріальної  контори,  зареєстроване  в  реєстрі за № 1990  по  спадковій  справі 190/90  після  смерті  ОСОБА_2, яка  настала ІНФОРМАЦІЯ_1  року  на  ім’я  ОСОБА_1   належить     ОСОБА_1.   

           Рішення може бути оскарженим в апеляційному порядку протягом  десяти днів   з  дня   його  проголошення,  а  особами,  які  брали  участь у  справі,  але  не  були  присутні  в  судовому  засіданні,  рішення  може  бути  оскаржено  в  апеляційному  порядку  протягом  десяти  днів  з  дня    отримання  копії  рішення. Після закінчення цього строку рішення  набирає законної сили, якщо не надійде  апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя:Г. І. Пороховий