Спр. № 2-А-2828/2009 p.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2009 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Шевченко Л.В.
при секретарі Рахуба І.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Оболонської районної у м. Києві Ради, Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва про скасування рішення XI сесії Оболонської районної у м. Києві ради від 20.12.2007 року в частині встановлення ставок єдиного податку, зобов’язання встановлення ставок для спрощеного оподаткування до 31 грудня 2009 року та зобов’язання Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва підготувати та надати Оболонській районній у м. Києві Раді проект нового рішення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Оболонської районної у м. Києві Ради та Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва про скасування рішення XI сесії Оболонської районної у м. Києві ради від 20.12.2007 року в частині встановлення ставок єдиного податку та рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 25.03.2008 року № 1379/М/ 17-112 про відмову у видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, оскільки дані рішення не відповідають вимогам Указу Президента України від 28.06.1999 року № 746/99 та чинному законодавству України.
Свої позовні вимоги позивач обгрунтовував тим, що він, як приватний підприємець, 14.03.2008 року подав до ДПІ у Оболонському районі м. Києва заяву щодо видачі йому свідоцтва про сплату єдиного податку. Однак ДПІ своїм рішенням від 25.03.2008 року відмовила йому у видачі вказаного свідоцтва, з посиланням на те, що на види його діяльності 31.62.3 (ремонт спеціалізований та технічне обслуговування електроустаткування), та 64.20.0 (технічне обслуговування мережі зв’язку) Оболонською районною у м. Києві радою ставки єдиного податку не встановлені.
Цією відмовою порушені його права, так як згідно Указу Президента України від 28.06.1999 року № 746/99 місцевим радам надано право встановлювати ставки єдиного податку на всі, не заборонені Указом види діяльності в межах від 20 до 200 грн.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги уточнив та доповнив і просив скасувати рішення XI сесії Оболонської районної у м. Києві ради від 20.12.2007 року в частині встановлення ставок єдиного податку, зобов’язати Оболонську районну у м. Києві Раду до 31 грудня 2009 року прийняти нове рішення щодо встановлення ставок єдиного податку згідно вимогам Указу Президента України від 28 червня 1999 року № 746/99, зобов’язати Державну податкову інспекцію в Оболонському районі м. Києва підготувати та надати Оболонській районній у м. Києві Раді проект рішення щодо внесення змін та доповнень в додаток № 1 до рішення XI сесії Оболонської районної у м. Києві Ради від 20.12.2007 року № 11/2.
Відповідачі проти позову заперечували, посилаючись на необгрунтованість та незаконність заявлених вимог.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши всі докази по справі, суд прийшов до висновку про неможливість задоволення позову з наступних підстав.
У відповідності до ч.3 ст. 24 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Указом Президента України від 3 липня 1998 року № 727 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" в редакції Указу Президента України від 28.06.1999 року № 746/99 встановлено правила спрощеної системи оподаткування, в яких згідно абзацу другого частини 2 Указу на місцеві ради покладено обов’язок встановлювати ставки єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва (а.с. 99-103).
Зазначене положення Указу містить імперативну норму і вичерпний перелік щодо величини ставки оподаткування - „не може становити менше 20 грн. та більше 200 грн. на місяць". Водночас щодо видів діяльності такої вимоги не встановлено - „залежно від виду діяльності".
В частині 7 Указу зазначені види суб’єктів підприємницької діяльності (а не види діяльності), як зазначає позивач), на яких не поширюється дія Указу.
Таким чином позивач неправильно тлумачив зазначений Указ Президента України.
З пояснень представника відповідача - Оболонської районної у м. Києві Ради вбачається, що місцева рада відповідно до своїх повноважень встановлює ставки єдиного податку для суб’єктів підприємницької діяльності, в межах поширення дії Указу, на той чи інший вид діяльності, залежно від економічної доцільності з урахуванням аналізу економічного стану в регіоні, його специфіки, стратегії розвитку, тощо. Тобто, зважаючи на різноманітність видів діяльності, що можуть здійснювати суб’єкти підприємницької діяльності, вибірковість видів діяльності, щодо яких встановлюються правила спрощеного оподаткування місцевими радами базується на економічній доцільності.
У відповідності з регламентом Оболонської районної у м. Києві Ради, затвердженого рішенням П сесії Оболонської районної у м. Києві Ради У скликання від 08.06.2006 року № 2/2/1 проект оспорюваного рішення був поданий на сесію заступником голови -начальником фінансового управління виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві Ради (Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації), проект готувався з урахуванням звернення Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва від 26.10.2007 року № 9257/9//17-111, де зазначено на доцільність перегляду ставок єдиного податку та переліки кодів видів економічної діяльності для суб’єктів підприємницької діяльності „за результатами проведеного аналізу, враховуючи потреби сьогодення та з метою збільшення надходжень до місцевого бюджету". Проект рішення, як і прийняте рішення були погоджені з головою Представництва Держкомпідприємництва України у м. Києві.
Своїм листом від 24.03.2009 року № 3055 Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва роз’яснив причину відмови податкових органів у видачі свідоцтва про сплату єдиного податку видів діяльності, на які місцевими радами не встановлено ставок єдиного податку (а.с. 92-93).
Як пояснив представник Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва, податкова інспекція не готує проекти рішень для Оболонської районної у м. Києві Ради, а тільки може вносити свої пропозиції, тому позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними.
На внесення змін до рішення XI сесії Оболонської районної у м. Києві ради від 20.12.2007 року, які пропонує позивач суд не знаходить законних підстав (а.с. 54).
З врахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що в цілому позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Тому, керуючись ст. ст. 2, 18, 122, 160-163 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
В позові ОСОБА_1 до Оболонської районної у м. Києві Ради, Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва про про скасування рішення XI сесії Оболонської районної у м. Києві ради від 20.12.2007 року в частині встановлення ставок єдиного податку, зобов’язання встановлення ставок для спрощеного оподаткування до 31 грудня 2009 року та зобов’язання Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва підготувати та надати Оболонській районній у м. Києві Раді проект нового рішення, відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складання в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.