донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
14.03.2011 р. справа №09-07/1059-6/263/10
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алєєвої І.В.
суддів: Величко Н.Л., М'ясищева А.М.
при секретарі: Кобзар М.В.
За участю представників
сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - за дов. від 02.03.2010р. №589324
від відповідача: Зосенко Л.О. - за дов. від 19.10.2010р. №19-10
від 3 особи: Зосенко Л.О. - за дов. від 19.10.2010р. №19-10
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу:
Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” м.Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області:
від 21.12.2010р. у справі №09-07/1059-6/263/10 (суддя: Місюра Л.С.)
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м.Запоріжжя
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” м.Запоріжжя
3 особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Автомобільний ринок” м.Запоріжжя
про: визнання недійсними рішення Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” від 26.02.2010р. б/н, рішення адміністрації Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” м.Запоріжжя від 01.04.2010 р. б/н в частині позбавлення позивача торгівельних місць на Запорізькому автомобільному ринку (м.Запоріжжя, вул.Оріхівське шосе, 36) (в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 21.12.2010р.).
ВСТАНОВИВ:
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.10.2010р. у справі №09-07/1059 ухвалу господарського суду Запорізької області від 09.09.2010р. у справі №09-07/1059 частково скасовано в частині повернення без розгляду позовної заяви про визнання недійсним рішення Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” м.Запоріжжя від 21.02.2010р. б/н та визнання недійсним рішення адміністрації Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” м.Запоріжжя щодо позбавлення позивача торгівельних місць і створенню позивачу перешкод у здійсненні господарської діяльності. В цій частині в порядку ст.106 ГПК України матеріали справи були передані на розгляд до господарського суду Запорізької області. В іншій частині ухвалу господарського суду Запорізької області від 09.9.2010р. у справі №09-07/1059 залишено без зміни.
Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 м.Запоріжжя, звернувся до господарського суду Запорізької області подав заяву, якою заявив клопотання про уточнення позовних вимог, до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” м.Запоріжжя, 3 особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Автомобільний ринок” м.Запоріжжя, яке було прийнято господарським судом першої інстанції в порядку ст.22 ГПК України щодо позовних вимог про визнання недійсними рішення Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” від 26.02.2010р. б/н, рішення адміністрації Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” м.Запоріжжя від 01.04.2010 р. б/н в частині позбавлення позивача торгівельних місць на Запорізькому автомобільному ринку.
Заява про уточнення позовних вимог в частині зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” м.Запоріжжя повернути на попереднє місце належні позивачу торгівельні кіоски, демонтовані з торговельного місця №97 в торговельному ряді №10, торговельного місця №100 в торговельному ряді №9, торговельного місця №42 в торговельному ряді №5 місцевим господарським судом не прийнята в зв’язку з тим, що ст.22 ГПК України передбачає звернення з новими вимогами, а змінити предмет або підставу позову відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України можливо лише до початку розгляду господарським судом справи по суті.
Рішенням від 21.12.2010р. у справі №09-07/1059-6/263/10 господарський суд Запорізької області (суддя: Місюра Л.С.) визнав недійсними рішення Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” м.Запоріжжя від 26.02.2010р. б/н та рішення адміністрації Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” м.Запоріжжя від 01.04.2010р. б/н. Судові витрати позивача зі сплати держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднесені на відповідача.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Автомобільний ринок” є землекористувачем земельної ділянки відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, але не має обов’язку надавати послуги та створювати для продавців і покупців належні умови у процесі купівлі-продажу, оскільки відповідно до Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” не отримував дозволу на розміщення об’єкту торгівлі та сфери послуг; тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” має дозвіл на розміщення об’єкту торгівлі та сфери послуг №10066 (на теперішній час № 4845), яким визначений вид діяльності: “послуги авторинку по вул. Оріхівське шосе, 36” та на підставі договору управління майном №1 від 01.08.2010р. діє в інтересах ТОВ “Автомобільний ринок” та є суб’єктом господарювання на ринку та виконує функції ринку; тим, що відповідач не довів суду, що реєстри відправлених рекомендованих листів ТОВ “ВКФ “ЗОРЗ підтверджують факт відправки саме листів щодо припинення договорів про надання послуг ринку від 01.09.2007р. № 179, № 58, № 205; тим, що після 31.10.2009р. сторони строк дії договорів не продовжували, і у впродовж місяця до дня закінчення договору жодна сторона не повідомила іншу сторону про припинення дії договору; тим, що на день прийняття відповідачем спірних рішень, договори про надання послуг ринку від 01.09.2007р. № 179, № 58, № 205 були чинними; тим, що відсутність договірних відносин не є та не може бути систематичним порушенням Правил торгівлі на ринках, затверджених спільним наказом №57/188/84/105 від 26.02.2002р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.03.2002р. за № 288/6576 (зі змінами та доповненнями); тим, що відповідач не довів, що позивач допустив порушення, вказані в пункті 34 Правил торгівлі на ринках, затверджених рішенням Запорізької міської ради № 5 від 23.12.2005р.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” м.Запоріжжя, з прийнятим рішенням господарського суду Запорізької області від 21.12.2010р. у справі №09-07/1059-6/263/10 не погодився та подав апеляційну скаргу, посилаючись в обгрунтування вимог про скасування на те, що 26.11.2008р. відповідачем на адресу позивача були направлені листи рекомендованою поштою № 101, № 219, № 244 щодо спливу строку дії договорів з 01.01.2009р, що підтверджується копіями повідомлень та реєстрами відправки рекомендованих листів з відбитком штампу поштового відділення; тим, що відповідно до п.85 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002р. №1155 (зі змінами та доповненнями) єдиною вимогою до складання реєстрів відправки рекомендованих листів є включення до списку не більше як 40 поштових відправлень одного виду (простої або рекомендованої); на те, що згідно Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” реєстр поштових відправлень, наданий суду в оригіналі або в належній чином засвідченій копії, вважається в даному випадку належним доказом надсилання позивачу повідомлення про припинення 31.12.2008р. дії договорів від 01.09.2007р. за №59, №179, №205; на те, що чинним законодавством не передбачено обов’язкового оформлення описів вкладення до листів.
Заявник в апеляційній скарзі також посилається на те, що Правилами торгівлі на ринках, затверджених спільним наказом №57/188/84/105 від 26.02.2002р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.03.2002р. за № 288/6576 (зі змінами та доповненнями) визначено, що ринковий збір та послуги ринку повинні сплачуватись кожного дня торгівлі, безпосередньо на території ринку до його каси; на те, що позивач, розташувавши на території ринку власну металеву роздрібну конструкцію, не укладаючи додаткових угод та договорів про надання послуг ринку, здійснив 9 платежів протягом 2009р. та 30 платежів протягом 2010р. на розрахункові рахунки відповідача, чим систематично та тривало порушував п.22 Правил торгівлі на ринках, затверджених спільним наказом №57/188/84/105 від 26.02.2002р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.03.2002р. за №288/6576 (зі змінами та доповненнями); на те, що господарським судом першої інстанції не в повному обсязі з’ясовані фактичні обставини щодо спірних правовідносин.
Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 м.Запоріжжя, у своїх запереченнях на апеляційні вимоги доводи заявника відхилив з огляду на те, що договори про надання послуг ринку не припинили свою дію після 01.01.2009р., що підтверджується фактом укладення сторонами цілої низки додаткових угод до договорів; на те, що до 01.12.2008р. жодна із сторін не заявила про припинення договорів, внаслідок чого строк дії договорів продовжувався відповідно до п.7.2 договорів до 01.04.2010р.; на те, що судом помилково зазначено, що про наявність у відповідача права ухвалювати спірні рішення; на те, що на ТОВ “Автомобільний ринок” лежить обов’язок забезпечувати створення належних умов для провадження торгівельної діяльності підприємцями на ринку, а ТОВ “ВКФ ЗОРЗ” за завданням ТОВ “Автомобільний ринок” безпосередньо організовує належні умови для провадження торговельної діяльності; на те, що помилки господарського суду першої інстанції при винесення оскаржуваного рішення в частині встановлення фактів не впливають на законність та правильність рішення.
Судове засідання апеляційної інстанції переносилось та оголошувалась перерва в порядку ст.77, ст.99, ст.101 ГПК України.
Судове засідання апеляційної інстанції фіксувалось за допомогою технічних засобів фіксації відповідно до положень ст.4 4, ст.811, ст.99, ст.101 ГПК України.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, проаналізувавши доводи та заперечення учасників процесу, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила:
За матеріалами справи, 24.07.2003р. між Запорізькою міською радою (“Орендодавець”) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний ринок" “Орендар”) укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 12,7985 га, що знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, Оріхівське шосе, 36, цільове призначення - розташування автомобільного ринку, строком до 2013р..
01.08.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” (“Управитель”) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Автомобільний ринок” (“Установник управління”) укладений договір управління майном №1, за умовами якого Установник управління передає Управителеві нерухоме майно в управління, а Управитель зобов’язується здійснювати управління цим майном в інтересах Установника управління для функціонування автомобільного ринку.
Майном в договорі визначено: цілісний майновий комплекс Автомобільний ринок”, розташований за адресою: м.Запоріжжя, вул.Оріхівське шосе, 36. Перелік переданого майна зазначено в акті приймання-передачі, який є невід’ємною частиною даного договору (п.1.2 договору).
Майно передається в управління строком на 1рік до 01.08.2008р. (п.1.7 договору).
У процесі здійснення управління майном установника управління управитель діє без доручення і має право:
- укладати договори оренди, підряду, будівництва і реконструкції майна, надання послуг на ринку, по закріпленню за торговим місцем, а також інші договори і угоди, пов’язані з ефективним функціонуванням майна. В установленому законом порядку взимати з торгуючих на ринку ринковий збір, з подальшим його перерахуванням, згідно з вимогами чинного законодавства України;
- взимати з торгуючих збір за закріплення торгового місця, бронювання, а також плату (збір) за надання обов’язкових та додаткових послуг ринка (п.п.2.1.1-2.1.2 договору);
- здійснювати від свого імені всі необхідні дії для функціонування ринка згідно з його прямим призначенням (п.22.1 договору),
Установник управління - ТОВ “Автомобільний ринок” не вправі втручатися у поточну діяльність управителя (п.2.5.2 договору).
За умови відсутності заяви однієї із сторін про припинення строку дії договору, він вважається пролонгованим на термін та на умовах, передбачених цим договором (п.2.5.2 договору).
Згідно акту приймання-передачі майна від 01.08.2007р. Товариством з обмеженою відповідальністю “Автомобільний ринок” (“Установник управління”)у відповідності до умов договору управління майном від 01.08.2007р. №1 передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” (“Управитель”) прийнято цілісний майновий комплекс Автомобільний ринок”, розташований за адресою: м.Запоріжжя, вул.Оріхівське шосе, 36.
Заявник апеляційної скарги посилається на те, що діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” як управителя майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомобільний ринок” досліджувалась в господарських судах по справі №10/132/10.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.06.2010 у справі №10/132/10, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 12.11.2010р., у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний ринок" про зобов'язання відповідача укласти з підприємцем договір оренди торговельного місця на умовах, викладених у проекті, доданому до позовної заяви відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.01.2011р. постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 12.11.2010р. у справі №10/132/10 і рішення господарського суду Запорізької області від 14.06.1010 у цій справі скасовано, матеріали справи направлено для нового розгляду до господарського суду Запорізької області.
В постанові Вищого господарського суду України від 13.01.2011р. у справі №10/132/10 зазначено, що судами обох інстанцій не було вирішено питання щодо залучення до участі у справі ТОВ “ВКФ “ЗОРЗ”; що для правильного вирішення даного спору та встановлення дійсних прав і обов'язків сторін, судам слід було залучити до участі у справі ТОВ “ВКФ “ЗОРЗ”, визначивши, при цьому, його процесуальний статус.
Відповідно до п.2 Правил торгівлі на ринках, затверджених спільним наказом №57/188/84/105 від 26.02.2002р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.03.2002р. за №288/6576 (зі змінами та доповненнями) ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.
Згідно абз. 4 ст. 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005р. №2806-ІV (зі змінами та доповненнями) документами дозвільного характеру є документи (дозвіл, висновок, погодження, свідоцтво тощо), які дають суб'єкту господарювання право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності.
За приписами ст. 4 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005р. №2806-ІV (зі змінами та доповненнями) необхідність одержання документа дозвільного характеру визначається виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру.
Господарським судом першої інстанції вірно встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” мало дозвіл на розміщення об’єкту торгівлі та сфери послуг №10066 (на теперішній час №4845), яким визначений вид діяльності: “послуги авторинку по вул. Оріхівське шосе, 36 м.Запоріжжя”.
З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” (“Сторона-1”) та приватним підприємцем ОСОБА_3 (“Сторона-2”) укладені договори про надання послуг №179, №58, №205, згідно яких Сторона-1 за плату надає Стороні-2 послуги щодо користування Стороною-2 торговим місцем, що розміщене на торгівельних рядах: №9-місце №100, №5-місце №42, №10-місце №97, згідно з генеральним планом Автомобільного ринку за адресою: 69063, м.Запоріжжя, Оріхівське шосе, 36.
Відповідно до п.13 Правил торгівлі на ринках, затверджених спільним наказом №57/188/84/105 від 26.02.2002р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.03.2002р. за №288/6576 (зі змінами та доповненнями) торговельне місце - це площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Розмір торговельного місця визначається в правилах торгівлі на ринках, що затверджуються відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту 44 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280 (зі змінами та доповненнями), до повноважень органів місцевого самоврядування відноситься вирішення питань щодо встановлення відповідно до законодавства правил торгівлі на ринках.
Таким чином, органи місцевого самоврядування, зокрема сільські, селищні та міські ради, мають повноваження встановлювати правила торгівлі на ринках на відповідних територіях.
Що ж стосується юридичної сили вищезазначених Правил торгівлі на ринках, затверджених спільним наказом №57/188/84/105 від 26.02.2002р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.03.2002р. за №288/6576 (зі змінами та доповненнями), ці Правила носять рекомендаційний характер для затвердження правил торгівлі на ринках органами місцевого самоврядування.
Отже, Правила торгівлі на ринках, які встановлюються органами місцевого самоврядування, не повинні суперечити положенням Правил торгівлі на ринках, затверджених спільним наказом №57/188/84/105 від 26.02.2002р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.03.2002р. за №288/6576 (зі змінами та доповненнями).
Місцевий господарський суд на підставі аналізу чинного законодавства та фактичних обставин щодо спірних правовідносин вірно визначився, що Товариство з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” м.Запоріжжя на відміну від Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомобільний ринок” мало та має місце на розміщення об’єкту торгівлі та сфери послуг, яким визначений вид діяльності: “послуги авторинку по вул.Оріхівське шосе, 36 м.Запоріжжя та на підставі договору управління майном №1 від 01.08.2010р., укладеному згідно зі ст.ст.203, 207-210, 317, 1029-1037 ЦК України, діє в інтересах ТОВ “Автомобільний ринок”, є суб’єктом господарювання на ринку та виконує функції ринку.
Згідно п.7.2 договорів про надання послуг №179, №58, №205 від 01.09.2007р. строк дії договорів автоматично пролонгується на той же термін, якщо у впродовж місяця до дня закінчення договору сторони не заявили про їх припинення.
Заявник апеляційної скарги посилається листи №101 від 26.11.2008р., №219 від 26.11.2008р. та №244 від 26.11.2008р. щодо попередження про припинення договорів про надання послуг ринку від 01.09.2007р. № 179, № 58, № 205 та щодо укладення додаткових угод до зазначених договорів до 15.12.2008р., що підтверджується реєстрами відправлених листів рекомендованою поштою на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” м.Запоріжжя.
Як встановлено місцевим господарським судом, сторонами були укладені до договорів про надання послуг ринку від 01.09.2007р. №179, №58, №205 додаткові угоди, якими неодноразово продовжувався строк дії договорів, кожний раз на місяць.
При цьому судова колегія зазначає, що з огляду на відсутність з боку сторін листів щодо припинення договорів про надання послуг ринку від 01.09.2007р. № 179, № 58, № 205 до 01.12.2008р., строк дії договорів продовжився відповідно до приписів п.7.2 договорів.
Щодо посилань відповідача на повідомлення-попередження №29 від 15.04.2010р., №51 від 20.05.2010р., №93 від 12.06.2010р., №203/2 від 19.07.2010р., №210 від 04.08.2010р., №198 від 07.07.2010р., то зазначені повідомлення-попередження були надіслані після винесення спірних рішень Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” від 26.02.2010р. та адміністрації Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” м.Запоріжжя від 01.04.2010 р.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційної інстанції при здійсненні апеляційного провадження не встановила факту припинення дії договорів про надання послуг ринку від 01.09.2007р. № 179, № 58, № 205 на момент спірних правовідносин.
При цьому судова колегія зазначає, що договори про надання послуг ринку від 01.09.2007р. № 179, № 58, № 205 в судовому порядку не оскаржувались та на момент спірних правовідносин були чинними.
26.02.2010р. робочою комісією Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” м.Запоріжжя та 01.04.2010р. адміністрацією Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” м.Запоріжжя прийняті рішення в зв’язку із систематичним та грубим порушенням п.34 Правил торгівлі на ринках, затверджених рішенням Запорізької міської ради №5 від 23.12.2005р. щодо позбавлення торгових місць з 01.04.2010р., у тому числі щодо торгових місць №100 ряду 9, №42 ряду 5, №97 ряду 10 ОСОБА_3
Згідно п.34 Правил торгівлі на ринках, затверджених рішенням Запорізької міської ради № 5 від 23.12.2005р. ринку має право позбавляти продавців торгового місця в разі:
- несплати ринкового збору та послуг ринку;
- відмови продавців, що здійснюють торгівлю із стаціонарних торгових місць, які не належать ринку, від укладання договору про утримання торгового місця;
- систематичного порушення Правил торгівлі на ринках, Положення про ринковий збір та іншого законодавства, що регулює здійснення діяльності в сфері торгівлі.
Місцевим господарським судом правомірно враховано, що матеріали містять докази оплати позивачем ринкового збору, договори про надання послуг ринку, які були пролонговані та продовжували діяти на момент винесення оскаржених рішень.
Як при розгляді справи в господарському суді першої інстанції, так і на стадії апеляційного провадження Товариством з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” м.Запоріжжя не доведено порушення позивачем п.34 Правил торгівлі на ринках, затверджених рішенням Запорізької міської ради №5 від 23.12.2005р. щодо систематичного порушення Правил торгівлі на ринках, Положення про ринковий збір та іншого законодавства, що регулює здійснення діяльності в сфері торгівлі.
Доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обгрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 ГПК України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд в порядку ст.43 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності і прийняв рішення, яке відповідає обставинам справи та вимогам закону.
З огляду на вищезазначене, вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, оскільки рішення господарського суду Запорізької області від 21.12.2010р. у справі №09-07/1059-6/263/10 відповідає фактичним обставинам, нормам матеріального та процесуального права і з заявлених підстав не підлягає зміні чи скасуванню.
Результати апеляційного провадження у справі №09-07/1059-6/263/10 оголошені в судовому засіданні.
Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст.50-51, ст.811, ст.91, ст.92, ст.93, ст.99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Запорізької області від 21.12.2010р. у справі №09-07/1059-6/263/10 - залишити без зміни.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “ЗОРЗ” м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 21.12.2010р. у справі №09-07/1059-6/263/10 - залишити без задоволення.
Головуючий: І.В. Алєєва
Судді: Н.Л. Величко
А.М. М’ясищев
Повний текст постанови складений 15.03.2011р.