КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.03.2011 № 54/402
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача – Лабунський В.В.,
від відповідача –не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Призма-13" ЛТД з іноземними інвестиціями
на рішення Господарського суду м.Києва від 19.05.2010
у справі № 54/402 ( .....)
за позовом ТОВ "ЕССЕ"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Призма-13" ЛТД з іноземними інвестиціями
про стягнення 85221,28 грн.
за зустрічним позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю „Призма-13” з іноземними інвестиціями
До Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕССЕ”
про зменшення ціни товару.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕССЕ" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Призма-13" ЛТД з іноземними інвестиціями про стягнення 52 258,96 грн. основного боргу, 28 115,32 грн. інфляційних втрат, 4 847,00 грн. процентів річних та зобов’язання відповідача підписати акт введення в експлуатацію № 1 від 22.09.2009 (з урахуванням уточнених позовних вимог).
В процесі розгляду справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Призма-13" ЛТД з іноземними інвестиціями звернулось до Господарського суду м. Києва із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕССЕ" про зменшення ціни договору на 66 662,40 грн., у зв’язку з невідповідністю поставленого товару умовам договору та про зобов’язання видати технічний паспорт на буровий верстат.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2010 р. у справі № 21/13 первісний позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Призма-13" ЛТД з іноземними інвестиціями на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕССЕ" 52258,96 грн. основного боргу, 522,58 грн. державного мита та 144,71 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині у первісному позові відмовлено; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач за первісним позовом звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2010 скасувати частково, прийняти нове рішення, яким визнати причини пропуску строку позовної давності поважними та поновити пропущений строк, задовольнити зустрічні позовні вимоги та відмовити у задоволенні первісного позову з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду, обставинам справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2010 прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Призма-13”.
Відповідно до розпорядження Голови суду від 02.08.2010, склад судової колегії було змінено, розгляд апеляційної скарги доручено здійснити колегії суддів у складі: Новіков М.М. - головуючий, судді: Іваненко Ю.Г., Зубець Л.П.
Розпорядженням Голови суду від 09.08.2010 склад судової колегії було змінено, розгляд апеляційної скарги доручено здійснити колегії суддів у складі: Новіков М.М. – головуючий, судді: Іваненко Ю.Г., Моторний О.А.
Відповідно до розпорядження Голови суду від 20.08.2010, склад судової колегії було змінено, розгляд апеляційної скарги доручено здійснити колегії суддів у складі: Моторний О.А. - головуючий, судді: Іваненко Ю.Г.. Борисенко І.В.
В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про призначення у справі судової товарознавчої експертизи для визначення відповідності умовам договору характеристик бурового верстату.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2010 провадження по справі було зупинено, у зв’язку з призначенням судової технічної почеркознавчої експертизи, проведення якої доручено експертам Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2010, у зв’язку з виробничою необхідністю – зайнятістю суддів Борисенко І.В. та Іваненко Ю.Г. у розгляді інших справ, залучено до розгляду справи № 54/402 суддів Кошіля В.В. та Шапрана В.В., які входять до постійно діючого складу колегії: Моторний О.А. (головуючий), Кошіль В.В., Шапран В.В.
У зв’язку з поверненням від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України без виконання матеріалів справи № 54/402 та повідомлення № 7265/10-18 від 03.11.2010 про неможливість дачі висновку судової автотоварознавчої експертизи по справі № 54/402, ухвалою суду від 22.11.2010 поновлено провадження по справі № 54/402 та призначено її розгляд на 28.12.2010.
У зв’язку з заявленим представником відповідача клопотанням про зупинення провадження по справі, ухвалою суду від 28.12.2010 було зупинено провадження по даній справі до розгляду Господарським судом міста Києва, пов’язаної з нею справи № 50/31, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Призма-13” ЛТД з іноземними інвестиціями до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕССЕ” про визнання договору поставки №051006 від 20.10.2006 недійсним.
Не погодившись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2010, Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕССЕ” звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.02.2011 ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2010 скасовано, а справу направлено на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою суду від 01.03.2011 поновлено провадження по справі № 54/402 та призначено її розгляд на 10.03.2011.
В судовому засіданні 10.03.2011 представник позивача за первісним позовом просив рішення суду від 19.05.2010 залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 20.10.2006 між ТОВ „Призма-13” (замовник) та ТОВ „ЕССЕ” (постачальник) був укладений господарський договір поставки № 051006, за умовами якого позивач, як постачальник, зобов’язався поставити самохідний буровий верстат у комплекті з компресором та буровим інструментом виробництва компанії Atlas Copco (Швеція), надалі –товар, на умовах DDP відповідно до офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс 2000, а відповідач, як замовник, зобов’язався прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за ціною згідно із специфікацією, яка наведена у договорі (п. 1.1. договору).
В додатку № 1 до договору сторони визначили базову комплектацію бурового верстату Atlas Copco ROC 460PC з погружним пневмоударником для відкритих гірних робіт для буріння свердловини 85-152 мм.
Відповідно до п. 2 договору ціна товару становить 1 215 160,80 грн.
Додатком № 4 від 22.01.2007 до договору сторони внесли зміни до договору і виклали пункт № 1 Специфікації у новій редакції, а також, внесли зміни до розділу 2 та п. 3.2. договору. Згідно з розділом 2 нова ціна договору становить 1 257 160,80 грн., а згідно з п. 3.2. договору в новій редакції решту –5% – 60 758,04 грн. замовник сплачує після виконання першої свердловини. Постачальник гарантує швидкість буріння буровою коронкою Speed Bit 110 мм не менше 52 см за хвилину.
Розділом 3 договору сторони погодили розрахунки та виплати товару:
- замовник протягом 5 банківських днів після підписання сторонами договору перераховує на поточний рахунок постачальника аванс у розмірі 25% ціни договору, що становить 303 790,20 грн.;
- протягом 2 банківських днів після повідомлення про знаходження товару на складі виробника замовник сплачує 50% ціни договору, що становить 607 580,40 грн.;
- 20% ціни договору, що становить 243 032,16 грн. замовник сплачує протягом 2 банківських днів після повідомлення про знаходження товару на митній території України;
- решту – 5% – 60 758,04 грн. замовник сплачує після виконання першої свердловини.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що датою поставки товару за договором вважається дата підписання сторонами накладної на товар.
Позивач за первісними позовом передав відповідачу товар, визначений договором та специфікацією, на суму 1 257 160,80 грн., що підтверджується видатковими накладними № 02 від 25.01.2007, № 04 від 29.01.2007 та № 06 від 08.02.2007 (а.с.16, 19, 22 т.І).
Представником відповідача було прийнято товар за зазначеними вище видатковими накладними, про що свідчать наявні в матеріалах справи довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с.17, 20, 23 т.І).
В обґрунтування позовних вимог, позивач за первісним позовом зазначає, що станом на дату звернення до суду, відповідач частково оплатив поставлений товар на суму 1 204 901,84 грн., про що свідчать банківські виписки про рух грошових коштів на рахунку позивача, у зв’язку з чим заборгованість відповідача по оплаті товару становить 52 258,96 грн.
Колегія суддів, переглядаючи оскаржуване рішення в апеляційному порядку, погоджується із вищенаведеними вимогами позивача за первісним позовом, беручи до уваги наступне.
Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 692 ЦК України).
Розділом 7 договору передбачено, що товар поставляється з такими документами: накладна на товар, податкова накладна, комплект експлуатаційної документації (на кожний вид обладнання) на український або російській мові.
Відповідно до ч. 2 ст. 662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Щодо посилання відповідача про ненадання технічної документації, то колегією суддів слід зазначити, що згідно зі ст. 666 ЦК України у разі непередання продавцем документів, що стосуються товару, покупець має право встановити розумний строк для їх передання, а якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві. Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач вимагав передання експлуатаційної документації на товар, встановлював розумний строк для їх передання. Крім того, як було вірно зазначено судом першої інстанції, відповідач за первісним позовом не скористався своїм правом відмовитись від договору та повернути товар продавцю внаслідок такого порушення.
Також, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на те, що оплата 5% ціни договору (60 758,04 грн.) ставиться в залежність від підтвердження швидкості буріння, оскільки пунктом 3.2 договору передбачається оплата зазначеної суми після виконання першої свердловини.
Крім того, посилаючись на лист інженера по продажу і сервісу фірми Atlas Copco Rock Drills AB ОСОБА_1, відповідач за первісним позовом зазначає, що гарантована постачальником потужність бурового верстату не відповідає результатам пробного буріння, а саме при заявленій швидкості буріння 50 см за хвилину фактична швидкість буріння не перевищує 30 см за хвилину.
Відповідно до ч. 1 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Пунктом 8.1 договору передбачено, що якість товару повинна відповідати технічним умовам заводу-виробника і підтверджуватися відповідним документом.
З наявного в матеріалах справи витягу з інструкції по експлуатації пневмоударника COP44/44Q вбачається, що швидкість буріння при робочому тиску 20 бар складає 640 мм/хв., що відповідає зазначеним у п. 3.2. договору вимогам.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що поставлений товар відповідає вимогам щодо якості, встановленим п. 8.1. договору та ст. 673 ЦК України.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
Оскільки відповідач за первісним позовом не розрахувався перед позивачем за поставлений товар, і скаржником не надано документів, які б свідчили про відсутність його вини з невиконання своїх зобов’язань за договором від 20.10.2006, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано визнав доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 52 258,96 грн.
Крім того, позивачем заявлялася вимога про стягнення з відповідача 28115,32 грн. інфляційних втрат та 4847,00 грн. 3% річних, в задоволенні якої судом першої інстанції було відмовлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст. 530 ЦК України).
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, заборгованість в сумі 52258,96 грн., відповідно до п. 3.2 договору, повинна бути сплачена відповідачем після виконання першої свердловини.
Оскільки умовами договору не передбачено порядку оформлення факту здійснення відповідачем першого буріння та не визначено, якими документами має підтверджуватися зазначена обставина, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неможливість встановити дату першого буріння, а вказана позивачем дата першого буріння – 20.02.2007 не підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а тому, в даному випадку, відсутні підстави для нарахування інфляційних втрат і процентів річних.
Також, судом першої інстанції було правомірно відмовлено позивачу у задоволенні вимоги про зобов’язання відповідача підписати акт введення в експлуатацію № 1 від 22.09.2009, оскільки умовами договору не передбачено складання акту введення обладнання в експлуатацію і обов’язку відповідача складати чи підписувати такий акт.
Що стосується зустрічних позовних вимог ТОВ „Призма-13” з іноземними інвестиціями про зменшення ціни договору на 66 662,40 грн.. у зв’язку з невідповідністю поставленого товару умовам договору та про зобов’язання видати технічний паспорт на буровий верстат, то колегією суддів слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред’явити вимогу у зв’язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку (ч. 3 ст. 680 ЦК України).
Пунктом 9.1 договору передбачено, що термін гарантії на товар становить 12 місяців з дати підписання сторонами накладної на товар.
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст.ст. 257, 258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Згідно зі 681 ЦК України до вимог у зв’язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), – від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).
Як вбачається з матеріалів справи, комплект обладнання був повністю поставлений позивачу за зустрічним позовом 08.02.2007. Отже, перебіг гарантійного строку, враховуючи п. 9.1. договору, розпочався з 09.02.2007 та закінчився 09.02.2008.
Позовна заява про зменшення ціни товару подана позивачем 26.11.2009, що підтверджується відміткою відділу діловодства Господарського суду м. Києва, тобто з пропуском встановленої ст.ст. 258, 681 ЦК України позовної давності.
Обґрунтовуючи поважність причини пропуску позовної давності, позивач за зустрічним позовом посилається на те, що сторони дійшли згоди про зменшення ціни товару у зв’язку із його недоліками, а тому позивач за зустрічним позовом не звертався до суду із такими вимогами.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у визнанні поважними наведених позивачем причин пропуску позовної давності, оскільки позивачем за зустрічним позовом не надано жодних доказів, які свідчили б про виявлення ним недоліків переданого товару в межах річного гарантійного строку, звернень до відповідача із відповідними вимогами щодо таких недоліків, проведення сторонами переговорів щодо зменшення ціни товару та досягнутих домовленостей в результаті таких переговорів.
Крім того, як було встановлено вище, позивач за зустрічним позовом прийняв поставлений товар без жодних зауважень і в матеріалах справи відсутні докази того, що після прийняття товару позивач за зустрічним позовом вимагав передання експлуатаційної документації (технічного паспорту) на буровий верстат чи встановлював розумний строк для їх передання відповідно до ст. 666 ЦК України. У зв’язку з викладеним, у задоволенні вимоги позивача за зустрічним позовом про зобов’язання відповідача видати технічний паспорт на буровий верстат слід відмовити.
Доводи, наведені Товариством з обмеженою відповідальністю „Призма-13” з іноземними інвестиціями в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
За наведених обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Призма-13” з іноземними інвестиціями та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2010 року.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Призма-13” з іноземними інвестиціями залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2010 року – без змін.
Матеріали справи № 54/402 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді