17.03.2011 Справа № 2-1072/11

                                          Справа № 2-1072/2011 р.

                          Р І Ш Е Н Н Я

                     І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

03 лютого  2011 року Оболонський районний суд м. Києва в складі головуючого   судді                     Борисової О.В.

при секретарі                           Іващенко Ю.С.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні  в м. Києві цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  треті особи:  ЖБК «Імпульс», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зобов»язання привести приміщення до належного технічного стану,  

В С Т А Н О В И В:

 Позивачка звернулася в суд з позовом  до відповідачки про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, зобов»язання привести приміщення до належного технічного стану, обгрунтовуючи свої позовні вимоги наступним.

 Позивачка   є співвласником квартири АДРЕСА_1.

 26.06.2009 р., 31.10.2010 р. з вини відповідачки   було залито гарячою водою ванну, туалет, загальний коридор  та кухню квартири позивачки.

 Внаслідок залиття  її квартири позивачці спричинені матеріальні збитки, пов”язані з необхідністю проведення ремонту в квартирі та усунення наслідків залиття.

 Згідно кошторису, складеного  КП «Житлосервіс Приозерне»Оболонського району у м. Києві станом на 25.11.2010 р., вартість ремонту квартири АДРЕСА_1  становить 7136 грн.

 Позивачка вважає, що внаслідок залиття  квартири позивачки значно погіршилися умови проживання її та членів її  сім»ї, квартира знаходиться в незадовільному стані, що негативно впливає  на стан здоров”я позивачки та її самопочуття, на життя та здоров»я двох її малолітніх дітей, які мешкають у квартирі. Також ремонт  квартири потребує  від неї додаткових значних зусиль та часу, а тому просить суд стягнути з відповідачки на відшкодування моральної шкоди 2000 грн.

  В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі та просила суд стягнути з відповідачки матеріальну шкоду за пошкодження  квартири в сумі 7136 грн., моральну шкоду в розмірі 2000 грн., просить суд зобов»язати відповідачку привести приміщення до належного технічного стану  та стягнути судові витрати.

  Відповідачка  в судовому засіданні позов не визнала.

  Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримав.

  Представник третьої особи: ЖБК «Імпульс»  в судове засідання не з”явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся  належним  чином.

  Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність  третьої особи: ЖБК «Імпульс».

 Суд, вислухавши пояснення позивачки, відповідачки, третьої особи ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи та  давши оцінку доказам в їх сукупності,   встановив наступне.

 Судом встановлено, що позивачці та її брату ОСОБА_4 належить   квартира АДРЕСА_1. У вказаній квартирі зареєстровані та проживають  позивачка  та члени її сім”ї: неповнолітні ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

 Квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності відповідачці ОСОБА_2

 Згідно кошторису, складеного  КП «Житлосервіс Приозерне»Оболонського району у м. Києві станом на 25.11.2010 р., вартість ремонту квартири АДРЕСА_1  становить 7136 грн.

  Як вбачається з актів про залиття від 28.06.2009 р. та 02.11.2010 р., затверджених начальником ЖБК «Імпульс», в квартирі № 82 проведене несанкціоноване перепланування обладнання холодного, гарячого водопостачання та опалення, що приводить до регулярного залиття кв. № 78.

 Згідно  акту  від 26.08.2009 р. у ванній кімнаті квартири № 78 залиті: стеля, куток, прилеглий до коридору, іржава труба опалення; в загальному коридорі прилеглому до ванної замокла стеля та стіна.

 Як вбачається з акту  від 02.11.2010 р. у ванній кімнаті квартири № 78 залиті: стеля, куток, прилеглий до коридору, іржава труба опалення; в туалеті залиті стеля, шпалери на стіні, прилеглій до кухні; в кухні замокла стіна,  прилегла до туалету та лінолеум на підлозі; в загальному коридорі прилеглому до ванної замокла стеля та стіна.

  Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов”язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено законом.

  Згідно з  ст.151 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок(квартиру), зобов”язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку при домову територію.

  Згідно з ст.ст.10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

  В судовому засіданні  відповідачка не оспорювала факт  залиття квартири позивачки, але пояснила, що залиття сталося не з  її вини, доказів на підтвердження того, що залиття сталося не з її вини суду не надала.

  Відповідно до п.18 „Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572 власники квартир, наймачі та орендарі зобов”язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і  підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків,

дотримуватися правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємств по обслуговуванню житла.

 Таким чином суд прийшов до висновку, що залиття квартири АДРЕСА_1 сталося з вини відповідачки.

 Згідно ст.1166 ЦК України суд вважає, що відповідачка повинна відшкодувати позивачці спричинену їй матеріальну  шкоду, оскільки шкода спричинена з її  вини та вважає, що позовні вимоги позивачки про відшкодування на її користь матеріальної шкоди  в розмірі 7136 грн. підлягають задоволенню.

 Згідно ст. 1167 ЦК України  моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності  її вини.

 Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

 Моральна шкода полягає в тому числі і в душевних стражданнях, яких

фізична особа зазнала у зв”язку зі знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов”язана з розміром цього відшкодування.

 Суд вважає, що діями відповідачки  ОСОБА_2 позивачці спричинено  моральну шкоду.

 Визначаючи розмір відшкодування заподіяної позивачці моральної шкоди, суд враховує характер та обсяг заподіяних позивачці моральних і фізичних страждань, істотність вимушених змін у  життєвих  стосунках позивачки і тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивачки щодо стягнення на її користь моральної шкоди  в повному обсязі, стягнувши  з відповідачки на користь позивачки 2000 грн.  

 Згідно з ст.88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь  позивачки судові витрати:  держмито в розмірі  79 грн. 86 коп. та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення.

 Суд відмовляє в задоволенні  позовних вимог про зобов»язання привести приміщення до належного технічного стану, оскільки позивачкою вказані вимоги не обґрунтовані та не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

 На підставі вище наведеного, керуючись  ст. ст. 10, 11, 15, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст.23,322, 1166, 1167 ЦК України, ст.151 ЖК України, п.18 „Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями”, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 08.10.1992 року № 572, суд,-

В И Р І Ш И В:

 Позов   ОСОБА_1 задовольнити частково.

 Стягнути  з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1  7136 грн. на відшкодування  матеріальної шкоди, 2000  грн. на відшкодування моральної шкоди, 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення, 79 грн. 86 коп.  державного мита, а всього стягнути  9335 грн. 86 коп.

 В іншій частині позову  відмовити.

 Рішення суду  набирає законної сили після  закінчення  строку  подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання  апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

  Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

  Суддя                                      Борисова О.В.