Справа  № 2-а-2458/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2011 р.

Сніжнянський міський суд Донецької області

в складі:

головуючого судді                            Радченка В.Є.

при секретарі                                        Шагіній О.В.                                              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сніжне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Сніжне про визнання дій незаконними, зобов'язання здійснити перерахунок державної пенсії за віком  та додаткової пенсії за віком, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 17.01.2010 р. звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області про визнання дій незаконними, зобов’язання нарахувати та виплатити з 05.10.2010 р. як інваліду ІІІ групи пенсію по інвалідності, відповідно до ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із розрахунку шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії з розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком. Позов мотивував тим, що пенсія та додаткова пенсія виплачується йому в розмірі, який нижче розміру, встановленого чинним законодавством.

Позивач в судове засідання не з’явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву з проханням розглянути справу без його участі.

          Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином..

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, позивача визнано інвалідом ІІІ групи, він віднесений до 1 категорії.

          Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.   

          Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.   

          З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.   

          Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.   

          Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».   

          Розділ 8 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(надалі -  спеціальний закон) передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.   

          Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідних розмірах, зокрема   інвалідам 3 групи –50 відсотків    мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.   

          Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1.   

          Згідно частини третьої ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсія у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".   

          Частина четверта статті 54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів   3 групи   , щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути   нижчим 6 мінімальних пенсій за віком   .   

          Даною нормою визначений для даної категорії нижчий  розмір державних пенсій. Таким чином, якщо нормами статті 49 спеціального закону передбачений максимальний розмір, то частиною 4 статті 54 даного закону нижчий розмір державної пенсії для інвалідів, віднесених виключно до першої категорії, та у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.   

          Рішенням   Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. щодо внесення змін, зокрема і до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визнані такими, що не відповідають Конституції України.   

          Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.   

          Зі змісту ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»випливає, що за основу нарахування пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».   

          Відповідно до ч.3 ст.67 зазначеного Закону, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.   

          Частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.   

          Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.   

          Оскільки позивачеві слід визначати пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.   

          Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»від 5 жовтня 2000 року № 2017-ПІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.   

          Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.  Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.   

          Розглядаючи справу суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею  8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого статтею 8 Конституції України.   

          В 2010, 2011 роках зміни до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не вносились.

Визначаючи період, з якого необхідно провести перерахунок пенсії –суд виходить з наступного.

Оскільки в 2010, 2011 роках зміни до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не вносились –суд задовольняє позовні вимоги за період з 02.12.2010 р. (в межах позовних вимог)  до 10.03.2011 р. (до дня винесення рішення по справі).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5-15,159-163,185-186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Сніжне про визнання дій незаконними, зобов'язання здійснити перерахунок державної пенсії за віком  та додаткової пенсії за віком–задовольнити .

Визнати неправомірними дії           управління Пенсійного Фонду України в м. Сніжне Донецької області щодо відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 02.12.2010 року державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області провести перерахунок ОСОБА_1 за період з 02.12.2010 р. по 10.03.2011 р. як інваліду ІІІ групи пенсію по інвалідності, відповідно до ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із розрахунку шести мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію з розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням виплачених сум.   

           Постанова може бути повністю або частково оскаржена сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки до Донецького апеляційного адміністративного суду через Сніжнянський міський суд. Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 КАС України -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Суддя           В. Є. Радченко