АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-119/2011 року Головуючий у 1 інстанції
Категорія: ч. 2 ст. 125 Біцюк А.В.
КК України Доповідач: Куценко О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Царюка В.В.
суддів Куценко О.В., Кателіна В.П.
за участю прокурора Іванова А.О.
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Казанківського районного суду Миколаївської області від 6 грудня 2010 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, раніше не судимий,
- засуджений за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді арешту на строк 1 місяць.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 63 грн. 85 коп. та моральної шкоди 5000 грн.
За вироком суду, ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він 19 грудня 2008 року біля 23-00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння на території диско – бару «Оксана» в центрі смт. Казанка Миколаївської області, під час сварки наніс потерпілому ОСОБА_4, який намагався завадити бійці, не менше одного удару в голову рукою, та не менше одного удару в голову ногою, внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження у виді крововиливу в лівій лобній області з двома саднами на його фоні, двох ран на слизовій оболонці ротової порожнини, забою м’яких тканин верхньої губи справа, саден в області підборіддя, перелому кісток носу, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров’я.
В апеляції захисник засудженого ОСОБА_2 ОСОБА_3 просить вирок суду змінити, призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді громадських робіт.
Вважає, що призначене ОСОБА_2 покарання занадто суворе та таке, що не відповідає його особі та тяжкості скоєного. Посилається на те, що судом не були враховані обставини, які мали суттєве значення для обрання міри покарання.
Так, ОСОБА_2 має на утриманні неповнолітню дитину, на яку він щомісяця сплачує аліменти, а перебування під арештом унеможливить їх виплату. Також ОСОБА_2 має проблеми зі здоров’ям, а саме, наслідки черепно-мозкової травми з забоєм головного мозку, синдром внутрішньої черепної гіпертензії, кризовий перебіг, що підтверджується медичною довідкою.
Крім того, ОСОБА_2 працює на посаді слюсаря – охоронника у фермерському господарстві «Промінь», де він є одиним з провідних спеціалістів в даній галузі, тому його відсутність протягом 1 місяця в період підготовки техніки до весняно – польових робіт завадить належним чином виконати йому свої функціональні обов’язки на підприємстві з допомогти останньому до підготовки до цих робіт. Тому в своєму клопотанні керівник фермерського господарства просить врахувати це при вирішенні питання про призначення міри покарання ОСОБА_2
В запереченнях на апеляцію потерпілий ОСОБА_4, посилаючись на законність та обґрунтованість вироку, просить апеляцію захисника залишити без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_2 на підтримку апеляції, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню, а вирок суду скасуванню з закриттям провадження по справі, з наступних підстав.
Відповідно до вимог п.10 ч.1 ст.6 КПК України кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю щодо особи, про яку є не скасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи по тому ж обвинуваченню.
Як вбачається із матеріалів справи ( а.с. 13) 23 вересня 2009 року суддею Казанківського районного суду Миколаївської області була порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України за фактом умисного спричинення легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров’я потерпілому ОСОБА_4 19 грудня 2008 року.
Проте, в матеріалах справи (на аркуші справи 7) знаходиться постанова слідчого Казанківського РВВС України в Миколаївській області від 27 липня 2009 року про закриття кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 на підставі п.2 ч.1 ст. 6 КПК України.
Таким чином, на час порушення кримінальної справи та на час розгляду справи судом є не скасована постанова слідчого про закриття справи щодо ОСОБА_2 по тому ж обвинуваченню, що було перешкодою для порушення та розгляду даної кримінальної справи. Проте суд на дані обставини не звернув увагу, допустив при розгляді справи істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону.
Тому вирок суду підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.370, ст. 376 КПК України.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 376 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію захисника ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Казанківського районного суду Миколаївської області від 6 грудня 2010 року стосовно ОСОБА_2 скасувати, провадження по справі за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст. 125 КК України закрити на підставі п.10 ч.1 ст.6 КПК України.
Головуючий
Судді