Р І Ш Е Н Н Я

                                                                         ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

15 березня 2011 року                                                                                                            м.Кілія

                                         Кілійський районний суд Одеської области у складі:

                                             головуючого – судді  БОШКОВА М.І.

                                                       при секретарі Іваненко В.І.

           розглянувши у відкритому судовому  засіданні цивільну справу за заявою

                               прокурора Кілійського района Одесской области

                                                   в інтересах Кілійської міської ради

                                                                        до

                                   ОСОБА_1

                                                                         про

                         виселення без надання іншого жилого приміщення,                                        

                                                          В С Т А Н О В И В:

Прокурор Кілійського району Одеської області подав позовну заяву, яку підпримав в судовому засіданні, про виселення  відповідача ОСОБА_1 з квартири  АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення, так як  він не маючи наданих законом підстав самовільно вселився в квартиру і не бажає її звільняти, чим порушує право власника- Кілйської міської ради розпорядитися квартирою,   та надати її іншої особі, яка знаходиться на обліку і потребує поліпшення житлових умов.

Представник Кілійської міської ради підтримав прокурора, просить задовольнити його позовну заяву, так як відповідач самовільно заселився в  спірну квартиру і цим заважає Кілійській міській раді розпорядится  квартирою та надати її для проживання  особам, які знаходяться на обліку як такі, які потребують поліпшення житлових умов.

Відповідач з позовом не згоден, просить відмовити прокурору в задововоленні позовної заяви,так як на його думку він вселився в квартиру, за обміном з іншою квартирою, яку отримав від підприємства, на якому працював.  Дружину і дочку, які постійно проживали в спірній квартирі, він  постійно відвідував і в квартирі знаходяться його речі, а тому він  вважає що за ним зберіглося  право на проживання в квартирі.

Вислухав пояснення представника позивача, представника Кілійської міської ради, свідків, відповідача, вивчивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим та  таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

З пояснень відповідача, свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,  та представлених  відповідачем документів судом встановлено, що ОСОБА_1 був призначений на роботу в Кілійський Міжколгоспбуд начальником в 1969 році.

Як указано в довідках ЗАТ «Облагробуд» № 4 від 20.01.2009 року та ВАТ «Агробуд», без № і дати,        відповідно до спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету  Кілійського Міжколгоспбуду від 27-28.10.1970 року, ОСОБА_1 була надана 3-кімнатна квартира відомчого фонду, розташована в АДРЕСА_2.  Відповідно до діючого на той час законодавства, спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету  Кілійського Міжколгоспбуду від 27-28.10.1970 року, затверджено виконкомом Кілійської міської ради № 336 від 28.10.1970 року, про що свідчить архівний витяг з рішення.

Як пояснив відповідач і це зафіксовано в  ксерокопії паспорта ОСОБА_5 25.05.1971 року він уклав шлюб з ОСОБА_5 , а  ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилась дочка ОСОБА_1(свідоцтво про народження серії НОМЕР_1). Як указано в ксерокопії актового запису про розлучення № 131 від 07.07.1977 року, шлюб між ним був розірваний і відповідач ОСОБА_1 отримав свідоцтво про розлучення.

Як пояснив відповідач і указував в запереченні на позов, в березні 1975 року він був переведений на роботу в апарат обласного управління Облагробуд , після чого направлявся на роботу в інші райони області і більше в Кілії не працював. При переїзді до м. Одеса він виписався з квартири з наміром отримати квартиру  в  м. Одеса.

Як  далі пояснив відповідач, в 1978 році він, за згодою  керівництва Облагробуду обміняв отриману ним  3 кімнатну квартиру по АДРЕСА_2  на іншу 2 кімнатну, розташовану в АДРЕСА_1 і надав суду ксерокопію його заяви про обмін квартирами.

Відповідно до ст. 79 ЖК України, наймач жилого приміщення вправі за письмовою згодою членів сім’ї, що проживають разом з ним, включаючи  тимчасово відсутніх, провести обмін займаного жилого приміщення з іншим наймачем або членом ЖБК, у тому числі проживаючих в іншому населеному пункті.

З’ясовуючи обставини обміну квартирами між ОСОБА_1 та іншим наймачем в 1978 році, судом встановлено, що в заяві про обмін жилими приміщеннями, яка заповнена від імені ОСОБА_1, але  указані дані про наймача квартири вже  ОСОБА_5, яка працювала на той час в Кілійський райспоживспілці  товароведом,   прізвище ОСОБА_1 як члена сім’ї, яка має намір обміняти квартиру на іншу, не указано.

На думку суду, це є наслідком  розлучення між подружжям ОСОБА_1,   переїзду відповідача з м. Кілії в м. Одесу і виписки його з квартири в 1975 році.

Тому суд вважає, що квартира по АДРЕСА_2, в який проживала сім’я ОСОБА_5 була обміняна на іншу, розташовану по АДРЕСА_1, тількі між ОСОБА_5 з дочкою і наймачами квартири АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 до обміну квартирами відношення не мав.

Так, відповідно до діючого на той час законодавства, ОСОБА_5 подала до виконкому Кілійської міської ради заяву про обмін квартири розташованої в АДРЕСА_2 на квратиру, розташовану в АДРЕСА_1 , від свого імені, в якості члена сім’ї ОСОБА_1 не був указаний, а була указана тільки дочка ОСОБА_1

Згода  на обмін  квартири, розташованої в АДРЕСА_2 на квратиру, розташовану в АДРЕСА_1, виконкомом Кілійської міської ради була надана ОСОБА_5, з сім’єю 2 особи, згідно рішення  виконкому № 142 від 26.06.1978 року.

Відповідно до ст. 83 ЖК України,угода про обмін жилими приміщеннями набирає чинності з моменту одержання ордерів, що видаються  виконавчими комітетами міських рад народних депутатів(ст. 58).

Згідно ордера № 109, виданого на підставі рішення виконкому Кілійської міської ради № 142 від 26.06.1978 року, ОСОБА_5, з сім’єю 2 особи, дозволено вселитися в квартиру АДРЕСА_1 в порядку обміну з ОСОБА_9

При таких обставинах суд не може погодитися, що ОСОБА_1 приймав участь в обміні  квартири, розташованої в АДРЕСА_2 на квартиру, розташовану в АДРЕСА_1.

Як указано в довідці Кілійського міського голови № 270-2.10 від 26.02.2008 року, особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_1, відкрито на ОСОБА_5, квартира не приватизована.

Згідно поквартирної карточки реєстрації проживаючих, в квартирі АДРЕСА_1, з 12.09.1978 року зареєстрована ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, а з 15.05.1998 року- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Як указано в  довідці начальника  КП «Районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості»,  право власності на кв. АДРЕСА_1 за приватними особами не зареєстровано.

Суд не може погодитися із твердженням відповідача, що він тимчасово був відсутнім в квартирі АДРЕСА_1, так як періодично спілкувався з колишньою дружиною і дочкою, приїздив до них і проживав в квартирі, в якій знаходяться його речі,  після смерті дочкиОСОБА_1  і колишньої дружини  ОСОБА_5 приймав участь в їх похованні,а тому має право на квартиру.

Судом встановлено, що фактично ОСОБА_1 не приймав  участі в обміні квартири, так як заява про обмін була подана не від його імені, а від імені ОСОБА_5,  право на  вселення в спірну квартиру не отримував, так як не був включений в ордер на право поселення в квартирі, в ній не був зареєстрований.

Як указано в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу   України», вирішуючи спори  про право користування жилим приміщенням осіб які вселился до наймача, суд повинен з’ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні,зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім’ї наймача, чи прописані вони в даному жилому приміщенні , чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався  угодою між цими особами, наймачем і членами сім’ї , що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.

Відповідно до ст. 65 ЖК України, наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів  сім’і, які проживають з ним, вселити в займане ним приміщення свою дружину, дітей, батьків, або інших осіб.

Як встановлено судом, ані наймач квартири ОСОБА_5, ані її дочка ОСОБА_1 не надавали письмової згоди на вселення відповідача у квартиру.

Як пояснив відповідач, з квартири по АДРЕСА_2 він виписався в 1975 році і після цього не прописувався. Як він пояснив і це підтверджується записом в ксерокопії його паспорта громадянина України і довідкою  начальника УЖКГ м. Ізмаіл, ОСОБА_1 з 02.02.1094 року є прописаним в АДРЕСА_3.

Як пояснив сам відповідач, пояснили свідки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,  він періодично приїздив, спілкувався з  колишньою дружиною і дочкою .

Як указано в актах комісій КП «Жилсервіс» за березень 2006 року, 09.08.2006 року, 14.10.2008 року,  після смерті дочки ОСОБА_1, наймачка квартири ОСОБА_5, проживала одна, а в день її смерті появився її колишній чоловік ОСОБА_1, який постійно проживає в Ізмаілі, поховав ОСОБА_5, закрив квартиру і нікого в квартиру не допускає.

При таких обставинах, суд вважає що відповідач постійно в спірній квартирі не проживав і не проживає, а тому суд не може вважати спірну квартиру його постійним місцем проживання.

На обліку в Кілійський міській раді як особа, яка потребує поліпшення житлових умов, відповідач не знаходився і не знаходиться.

Таким чином, суд вважає що відповідач не мав і не має право на вселення в квартиру,  а його вселення є незаконним і таким що порушує право Кілійської міської ради розпорядитися квартирою.

Ст. 109 ЖК України указує, що виселення із жилих приміщень допускається з підстав, установлених законом, в судовому порядку.

Відповідно до ст. 116 ч.3 ЖК України, осіб які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання ім іншого жилого приміщення.

Керуючись ст.  ст.15,30,60,212,213, 215 ГПК,    65, 79, 83, 109, 116 ЖК Украины, суд

                                                                     В и р і ш и в:

Позов прокурора Кілійського района Одеської області задовольнити.

Виселити ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Зобов’язати ОСОБА_1  на протязі 10 діб з набрання цим рішенням законної сили надати  працівникам  КП «Жилсервіс» вільний доступ до квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати у вигляді державного мита в сумі 8 грн.50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн.

Рішення може бути оскаржено на протязі 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Одеської області.

                                            Суддя                                Бошков М.І.