Справа № 2а-337 /11

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.01.2011 року

Суддя Ленінського районного суду м. Луганська Матвєйшина О.Б.., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, третя особа - Головне Управління  Державного Казначейства України у Луганській області  про визнання бездіяльність неправомірною  та про  стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»-

ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2010 року позивач  звернулась з адміністративним позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, в якому зазначив, що вона має правовий статус „дитини війни”, відповідачем їй не виплачувалося підвищення до пенсії в повному обсязі, передбачене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, просить суд визнати неправомірною бездіяльність відповідача та зобов’язати Управління Пенсійного фонду в Ленінському районі м. Луганська нарахувати недоплачену, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2009-2010 рік.

Позивач в позові зазначив    про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в своїх запереченнях посилався на наступне. Згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30%  мінімальної пенсії за віком. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких було зупинено на 2006 рік дію абзацу 7 ст. 5 та ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». У 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачений ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік»призупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 були визнані такими, що не відповідають Конституції положення пункту 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими було призупинено дію ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», таким чином норми ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є діючими з 09.07.2007 року, однак законодавством не було прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог закону, не було визначено які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати розмір вказаного підвищення. Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік»внесені зміни до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме встановлено, що дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення пункту 28 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України. Постановою Кабінету міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»було призначено розмір надбавки до пенсії дітям війни, а саме: з 22.05.2008 року –48 грн. 10 коп., з 01 липня 2008 року –48 грн. 20 коп. та з 01 жовтня 2008 року –49 грн. 80 коп. Згідно ст.. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлено у розмірах, що діяли у грудні 2008 року, розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюється відповідними Законами України, Законом України «Про державний бюджет України»та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Тобто у 2009 році надбавка до пенсії дітям війни встановлена на підставі Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року у розмірах, діючих у грудні 2008 року, а саме –49 грн. 80 коп., що відповідає ч. 2 ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік».  Ця надбавка у розмірі 49 грн.80 коп. передбачена і у2010 році. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Також представник відповідача зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України,  для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а у відповідності до ч.1 ст.100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Однак відповідач не наполягає на застосуванні строку позовної давності, а позивач надав клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтовано тим, що про факт порушення його прав стало відомо лише після отримання ним відповіді на його звернення до відповідача для вирішення спору в позасудовому порядку, якою в задоволенні його вимог відповідачем відмовлено.

Суд вважає, що позивачем строк для звернення до суду  за захистом порушеного права не пропущено.

Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення.

Позивач звертався до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська з заявою про виплату підвищення до пенсії дитині війни, але листом № 3692/З -15/01/44 від  30.11.2010 року позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01січня 2006 року,  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Дію ст.6 вказаного Закону зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12. 2005 року №3235-IV  „Про Державний бюджет України на 2006 рік”.

Відповідно до ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дія статті 6  Закону України "Про соціальній захист дітей війни" була  зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6 –рн/2007 положення  статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", якими була зупинена дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"   визнані такими, що не відповідають Конституції.

Рішенням Конституційного Суду України  № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року  положення пункту 28 розділу11 „Внесення змін до деяких законодавчих актів україни”, закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про  внесення змін  до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року  щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не  відповідають Конституції України.

Статтею 71 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік»Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році  встановлювати розміри  соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає  встановлення  в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку якиих є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом України «Про  соціальний захист дітей»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст.28 ч.1 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у  розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Законом України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік»встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік»встановлено у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу з 1 січня –825 грн, з 1 квітня -839  грн., з 1 липня -843 грн., з 1 жовтня –861 грн., 3 1 грудня – 875 грн. Законом України «Про державний бюджет на 2010 рік зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено не було.

Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2009 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2009 року відповідач повинен зробити перерахунок щомісячної соціальної допомоги як «дитині війни»у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням проведених виплат.

Таким чином, вимоги позивача щодо визнання  протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України Ленінського району м. Луганська по невиплаті щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” підлягають задоволенню.

З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами  суд вважає, що відповідач  протягом 2009 року повинен був нараховувати та провадити виплату  щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а не постанови КМУ № від 28.05.2008 року №530, які істотно звужують обсяг установлених законом прав позивача. У частині 2 статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 7 Закону України Про соціальний захист дітей війни” фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету. З огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.  Судом встановлено, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини. На підставі вищевикладеного, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з  зобов’язанням відповідача  провести перерахунок та виплату щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії у розмірі передбаченому ст.6 Закону України „Про соцільний захист дітей війни” з урахуванням проведених виплат.

Керуючись ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 року, Рішенням Конституційного Суду України  № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року  ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 99,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги    ОСОБА_1 –задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська щодо  невиплати підвищення до пенсії  ОСОБА_1, як дитині війни, у період з 01.01. 2009 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська   здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії у розмірі передбаченному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період   з  01.01. 2009 року з урахуванням проведених виплат.

Постанова суду може бути оскаржена  в апеляційнному порядку  протягом 10 днів  з дня її проголошення до Донецького апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Луганска.  

 Суддя:                                                                                        Матвєйшина О.Б.