ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
03.08.06 Справа № 5/233н-ад.
Господарський суд Луганської області у складі головуючого судді Закропивного О.В., при секретарі Агафоновій С.В., за участю представників сторін:
від позивача –Неліпа В.В. за дов. від 03.05.06. № 2;
від відповідача – Алієв Є.В. за дов. від 13.07.06. № 2-4/1439;
розглянувши матеріали справи за позовом:
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Рубіжне (м. Рубіжне)
до Територіального управління Держпромгірнагляду по Луганській області (м. Луганськ)
про стягнення 1913 грн. 76 коп., –
В С Т А Н О В И В:
Суть спору: позивач звернувся з вимогою визнати недійсним та скасувати Акт за формою Н-5 та Акт за формою Н-1, що складені за результатами спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з Соколовим О.І. 04.02.06.
Відзивом на позов від 20.06.06. № 2-4/1256 відповідач з позовними вимогами не погодився, та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з підстав, оскільки вважає їх не обгрунтованими.
31.07.06. позивачем надано суду заяву про доповнення позовних вимог в якій він просить визнати недійсним та скасувати Акт за формою Н-5 та Акт за формою Н-1, складені за результатами спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з Соколовим О.І. 04.02.06. та зобов’язати відповідача скласти акт форми НПВ за результатами спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з Соколовим О.І. 04.02.06.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про доповнення позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та оцінивши докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, однак підлягають частковому задоволенню, з урахуванням заяви про доповнення позовних вимог, з наступних підстав.
04.02.2006 року стався нещасний випадок на підприємстві ТОВ "Рубіжанський автомобіліст" (м. Рубіжне вул. Визволителів,3) з водієм автотранспортного засобу Соколовим Олександром Івановичем, 1955 року народження.
Для розслідування нещасного випадку наказом № 90 від 06.02.2006р. територіального управління Держпромгорнадзору по Луганській області була призначена комісія із спеціального розслідування нещасного випадку з тяжкими наслідками (далі - комісія).
З 06.02.2006р. по 17.02.2006р. комісією було проведено спеціальне розслідування нещасного випадку, який стався з Соколовим А.І. Дослідивши обставини та причини нещасного випадку з тяжкими наслідками, комісія дійшла висновку, що даний нещасний випадок пов’язаний з виробництвом та згідно з вимогами п.14 "Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. № 1112 (далі - Порядок), на нього необхідно скласти акт за формою Н-1, про що свідчить п.6 акту спеціального розслідування нещасного випадку від 20.02.2006р.(далі - акт за формою Н-5)
Пункт 14 Порядку містить 12 абзаців, в яких викладені обставини, за якими нещасні випадки визнаються пов'язаними з виробництвом. Але комісія в пункті 6 акту за формою Н-5 не зазначила за яким саме абзацом пункту 14. Порядку вона визнала цей нещасний випадок пов'язаним з виробництвом. Страховий експерт відділення ВД Фонду СНВ в м. Рубіжному Рубан І.І., яка була членом цієї комісії, на підставі ч.4. п.51 Порядку в зв'язку з незгодою зі змістом акту за формою Н-5, виклала окрему думку у відношенні змісту акту за формою Н-5. В окремій думці страховий експерт Рубан І.І. висловила незгоду з висновком комісії в частині визначення нещасного випадку, що стався з Соколовим О.І., пов'язаним з виробництвом згідно з абзацом 6 пункту 14 Порядку ( виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий). Але окрема думка Рубан І.І. не була взята до уваги комісією - при складанні акту та відповідачем - при затвердженні акту за формою Н-5 .
02.03.2006року відділення ВД Фонду СНВ у м.Рубіжному звернулося до відповідача з листом про призначення повторного або додаткового розслідування вищевказаного нещасного випадку, в зв'язку з тим, що комісія за обставин, викладених нею у пункті 3 акту за формою Н-5, не мала підстав робити висновок , що цей нещасний випадок пов'язаний з виробництвом згідно з пунктом 14 Порядку, тому що цим пунктом обставини, за яких стався нещасний випадок з Соколовим О.І., не передбачено.
15.03.2006року до відділення ВД Фонду СНВ у м.Рубіжному надійшла відповідь від відповідача, в якій відповідач відмовив у проведенні повторного розслідування цього нещасного випадку та роз'яснив, що нещасний випадок, який стався з Соколовим О.І., визнано пов'язаним з виробництвом на підставі того, що потерпілий виконував трудові обов'язки в інтересах підприємства (вихідний день) з дозволу та за усним розпорядженням роботодавця.(тобто згідно з абзацом 1 та 6 пункту 14 Порядку).
Визнання нещасного випадку, що стався з Соколовим О.І., пов'язаним з виробництвом суперечить пункту 3 акту за формою Н-5, де в обставинах, за якими стався нещасний випадок, комісією визначено, що роботодавець Панчишко М.М. 03.02.2006р. наказав потерпілому Соколову О.І. залишити автотранспортний засіб на стоянці підприємства і до подальших розпоряджень з боку керівництва не починати ремонт автомобіля. Але в порушення розпоряджень роботодавця, Соколов О.І. 04.02.2006р. (вихідний день) з’явився на території підприємства, при цьому порушуючи норми охорони праці, які детально викладені в акті за формою Н-5, створив ситуацію, за якою отримав травму.
Також у ч.1.З. пункту 6 акту Н-5 комісія дійшла висновку, що потерпілий Соколов О.І. виконував роботи в неробочий час (вихідний день), не пов'язані з виконанням обов'язків водія, без доручення чи розпорядження роботодавця, але в інтересах підприємства...
Вищевикладене свідчить, про те, що підстави, за якими нещасний випадок визнано пов'язаним з виробництвом, тобто згідно з пунктом 14 Порядку, суперечать самому змісту акту за формою Н-5, а саме п.п.1.3 пункту 6 акту за формою Н-5. Тому відповідач не мав правових підстав для затвердження акту Н-5 та Н-1, з посиланням на те, що потерпілий діяв в інтересах підприємства з дозволу та за розпорядженням роботодавця.
Крім того, як зазначили представники сторін, свідчення потерпілого Соколова О.І. суттєво вплинули б на результати розслідування, однак на момент проведення розслідування потерпілий Соколов О.І. перебував у несвідомому стані, тому опитати його самого у членів комісії не було можливості.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність проведення повторного розслідування обставин нещасного випадку, що стався з Соколовим О.І. 04.02.06..
З урахуванням викладеного позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ст. 95 Кодексу адміністративного судочинства України питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 112, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсним та скасувати Акт за формою Н-5 та Акт за формою Н-1, складені за результатами спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з Соколовим О.І. 04.02.06.
3. Зобов’язати Територіальне управління Держпромгорнадзору по Луганській області провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався з Соколовим О.І. 04.02.06.
4. В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 08.08.06. у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Закропивний